Відкладене батьківство: як і чому українські військові заморожують свої статеві клітини
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових. Фокус спитав в автора ініціативи, народної депутатки Оксани Дмитрієвої, навіщо такий закон потрібен, і поцікавився в ембріологині Оксани Лизогуб, чи часто бійці звертаються за такою послугою.
В День усіх закоханих, 14 лютого, американська агенція Associated Press розказала історію 29-річного українського військового Віталія Хронюка і його 24-річної дівчини Ганни Сакуренко. Чоловік зізнався журналістам, що під час одного з російських артобстрілів, коли лежав обличчям в землю, шкодував лише про те, що в нього немає дитини. Розуміючи, що може померти в будь-яку секунду на фронті, Хронюк вирішив заморозити свою сперму.
"Померти не страшно, але страшно, що ти нікого не залишиш по собі", — сказав він. Під час своєї відпустки в січні разом з дівчиною боєць поїхав до приватної клініки для забору матеріалу.
Сьогодні кожен український захисник може піти на такий крок за власної ініціативи та звернутись до одного з репродуктивних центрів для кріоконсервації сперми або яйцеклітин. Цей матеріал його партнер зможе використати після травми або загибелі людини.
Вартість забору, замороження сперми та її зберігання може коливатись від 3 до 8 тисяч гривень. Багато клінік у Києві, Львові та інших містах пропонують військовослужбовцям ЗСУ таку послугу на безоплатній основі, при цьому обіцяють зберігати матеріал строком до 1 року (можливо, термін буде подовжений). Аналогічна процедура з забору та збереження яйцеклітин для жінок коштує набагато більше, тому приватні центри не готові за це платити.
У Верховній Раді вирішили, що держава потрібна підтримати військових, які хочуть зберегти свій біоматеріал. Парламентарі розробили та 21 березня проголосували в першому читанні за законопроєкт №8011, що має на меті забезпечити учасників війни правом на біологічне батьківство/материнство, але тільки в разі отримання травми. На посмертне використання статевих клітин дія законодавчої ініціативи не поширюється.
Плюси й мінуси законопроєкту
Як вважає юрист з репродуктивного права Сергій Антонов, головним плюсом законопроєкту є його актуальність. В Україні сьогодні більше одного мільйона військовослужбовців, і можливість зберігання біоматеріалу для так званого відкладеного батьківства/материнства дійсно стоїть в порядку денному. Але ініціатива, запропонована депутатами, недопрацьована, вважає він, і може перетворитись в "мертвий" закон.
Серед його мінусів якраз відсутність можливості посмертного використання статевих клітин. Постмортальна репродукція ніяк не прописана в законодавчому полі Україні, підкреслює експерт, і законопроєкт 8011 також обійшов це питання, переклавши відповідальність на Кабінет міністрів.
Сьогодні українці, що бажають зберегти свій біоматеріал на випадок смерті, можуть піти до нотаріуса і підписати дозвіл для партнера для посмертного використання статевих клітин. Але в реальності це практично не працює, стверджує Антонов.
Одна з авторів законопроєкту, народна депутатка Оксана Дмитрієва своєю чергою говорить, що ініціатива створювалась з іншою ціллю.
"Цей закон стосується лише соціальної гарантії забору і збереження біоматеріалу коштом держави. Сьогодні це можливо лише за гроші з власної кишені. Я ж хочу, щоб військові, а також поліція та Нацгвардія могли робити це державним коштом", — наголошує депутатка.
Вона впевнена, що військові, які захочуть залишити свій біоматеріал на випадок загибелі, можуть зробити це через нотаріальну довіреність, як і цивільні люди.
"Паралельно ми зараз працюємо над змінами у сфері репродуктивного здоровʼя. Ми прописуємо законопроєкт, де будуть чітко зазначено, що можна буде робити зі статевими клітинами, будуть норми про сурогатне материнство і так далі", — зазначає Дмитрієва.
Де взяти гроші?
В пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Автори документа наголошують, що через масовий виїзд громадян за кордон Україні вдалось заощадити гроші гарантованого медичного обслуговування населення — їх і пропонують використати під ці цілі.
"Лікарі прорахували, скільки це має коштувати: приблизно 500-900 гривень для чоловіка на рік, і 30-40 тисяч гривень для жінок. У нас є державна програма з репродуктивного здоровʼя для жінок, які не можуть мати власних дітей. Ми чітко бачимо, що сьогодні багато українок повиїжджали, а під цю програму вже виділені кошти та закуплені ліки, вони в нас просто лежать", — пояснює Дмитрієва.
Але остаточну суму, яка може бути залучена через програму медичних гарантій депутатка назвати не може. За її словами, сьогодні прорахувати, скільки військовослужбовців будуть звертатися за такою послугою, неможливо, а значить і бюджет поки що визначити не вийде.
В пояснювальній записці проєкту надані розрахунки профільних закладів охорони здоров'я. Зазначається, що собівартість забору сперми становить 450 гривень, а яйцеклітини — 1425 грн. Опитані Фокусом експерти зазначають, що цифри вказані некоректно і не відповідають ринковим цінам. Дмитрієва підкреслює, що в документі, скоріш за все, помилка і мова йде саме про зберігання біоматеріалу, а не про забір і кріоконсервацію, що коштує значно більше.
За словами Антонова, щоб реалізувати забір і збереження біоматеріалу військових потрібна певна технічна база і спеціалісти.
"В державних клініках сьогодні мінімальні можливості. Забезпечити кріоконсервацію статевих клітин великої кількості військових буде дуже складно. Особливо коли мова йде про жінок, яким треба попередньо пройти гормональну стимуляцію, та й сама процедура замороження відрізняється", — говорить експерт.
"Військові не знають про таку опцію"
За словами ембріологині центра репродуктивної медицини "Айвімед" Оксани Лизогуб, час від часу військові дійсно звертаються до клініки з запитом про кріоконсервацію статевих клітин, але назвати це поширеною практикою важко.
"Вся річ у тому, що багато військовослужбовців навіть не знають про таку опцію. Мої родичі, що зараз воюють на фронті, почули про можливість заморозити біоматеріал від мене і після цього вже пішли до клініки", — пояснює експертка.
За її словами, рішення заморозити свою сперму для військових цілком виправдане. По-перше, ветерани мають зменшену приблизно вдвічі фертильність, тобто здатність до запліднення, зазначає Лизогуб. Це відбувається через інфекції, травми, постійний стрес, неповноцінне харчування і порушений сон.
"В результаті якість і кількість сперматозоїдів зменшується, і бійці можуть мати проблеми з зачаттям дитини після повернення додому", — розказує ембріологиня.
По-друге, ризик загибелі на війні постійний і високий. Збережений біоматеріал дасть можливість партнерці завагітніти навіть в цьому випадку.
Одна з причин, чому пари не завжди готові йти за такою послугою, — вони сумніваються, що зможуть використати заморожені клітини через відсутність законодавчої бази щодо посмертного використання клітин.
Нагадаємо, в Києві створили єдиний у країні банк довгострокового зберігання крові. До цього компоненти крові в Україні могли зберігати максимум 42 дні. Спеціальний банк дозволяє збільшити цей строк до 30 років.