Усі чекають. "Після звільнення Херсон буде найбільш українським містом в Україні"

Українська армія перейшла у наступ у Херсонській області — ЗСУ прорвали першу лінію оборони, змусивши "полк ДНР" та російських десантників тікати з позицій. Про це наприкінці серпня писали експерти, блогери та звичайні люди у соціальних мережах. Незадовго до цього українські військові знищили практично всі мости на Херсонщині, відрізавши окупантів від постачання озброєння та особового складу з території Криму.

Фокус поговорив із кількома жителями Херсона про те, що відбувається у місті — деякі з них виїхали, інші залишаються в окупації. І всі чекають на звільнення. Співрозмовники попросили не називати їхні справжні імена з метою безпеки — на окупованій території залишаються рідні.

Прицільні влучення по окупантах: "Було радісно і страшно"

Ніч із 29 на 30 серпня у Херсоні пройшла відносно спокійно. Місцева мешканка Ірина згадує, що напередодні було чути вибухи, вони відновилися рано-вранці 30 серпня. "Прилетіло по Антонівському мосту точно, і ще десь за містом", — каже вона.

На відео в Інтернеті можна побачити кілька зруйнованих будинків на околицях Херсона. Наприклад, магазин комп'ютерної техніки Brain на Миколаївському шосе: кажуть там був штаб росіян.

Через кілька днів українські військові знищили будинок на вулиці Кільцева. Будівля знаходиться на території Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ, який місцеві називають "школою міліції". Могли загинути два десятки окупантів.

"Це колись був гуртожиток, потім там зробили квартири. У цьому будинку після окупації оселилися кадирівці та феесбешники. Їх всіх накрило. Там стояв такий гуркіт, люди вибігали з будинків. Було страшно і радісно. Багато що зруйновано, але зараз не важливо — звільнять, все відбудуємо", — каже Ірина.

"У мене родичі за Каховкою живуть. Підтверджують, що звільнили Високопілля, — розповідає Світлана, яка досі живе у Херсоні. — Українська армія потрапляє по окремим об'єктам в Каховці. Поцілили в шлюз, переживають, щоб не затопило. Міст у Каховці впав — дірка, все в річці, проїзду немає. Антонівський теж зруйнований, не проїзний. Був залізничний, орки хотіли перевести по ньому техніку, поклавши перекриття. На під'їзді стояло багато машин на переїзд, по них ударили. Б'ють по переправах. Точно. Поруч дачі, росіяни лазять по будинкам, шукають тих, хто може координувати вогонь".

Насадження російського: "Не паспорти, а недопаспорти"

"Все всім набридло в Херсоні, — продовжує Ірина. — Навіть бабусі, які пам'ятають СРСР і "за 7 рублів на морі відпочивали", вже всі проти, моляться, щоб швидше Україна прийшла. Ніхто не хоче бути з Росією. Тут росіяни по телевізору показують якихось бабусь із сіл, які дякують Росії, а самі навіть російською говорити не можуть".

Місцеві зауважують, що підготовки до оголошеного раніше так званого референдуму на вулицях не видно. Хоча окупанти і намагаються насаджувати все російське.

• По-перше, видають російські паспорти.

"У мене є знайомі — власники магазинів. До них приходили і говорили: якщо ви не легалізуєте бізнес — заберемо його. Мовляв, у них є люди, які погодяться працювати у ваших магазинах. А легалізувати бізнес — це взяти російський паспорт. У людей грошей нема, не знають, чим годувати дітей, тому погоджуються. Літні люди беруть паспорти, щоб отримати якусь пенсію. Точніше — не паспорти, а недопаспорти, папірці, які недійсні. Добре, що український паспорт не забирають. Знущаються з людей", — підсумовує Світлана.

• По-друге, викорінюють гривні. Місцеві кажуть, що практично всі банкомати прибрали, гривню ніде не можна використати, змушують розраховуватись рублями.
• По-третє, вводять російськомовне навчання у школах — за російськими програмами.

"Кожному, хто відправляв дітей до школи 1 вересня, окупанти давали по 10 тисяч, аби діти не говорили українською, — розповідає Світлана. — Але проблема в тому, що це ми, старше покоління, не говоримо українською, а діти у садочку, школі навчалися вже українською, і їм дуже важко говорити на уроках російською мовою, при цьому не всі школи відкрилися, а лише деякі, там викинули українські підручники, привезли російські. 1 вересня діти ходили в школу під автоматами — стояв озброєний конвой. Але хто із вчителів і чому перейшов на бік окупанта, ми дізнаємося вже після звільнення. Деякі директори вже зараз кажуть, що хотіли зберегти школи".

У пошуках коригувальників та партизанів: обшуки, затримання, перевірка телефонів

Світлана каже, що після точних влучень росіяни активно проводять рейди містом, особливо біля місць "прильотів" — шукають тих, кого можна назвати коригувальниками чи навідниками. Жителів Херсона зупиняють на вулицях, заходять до квартир, перевіряють техніку та мобільні телефони.

"Особливо перевіряють чоловіків. У всіх бачать партизанів. Відвозять у невідомому напрямку щодня. У моєї подруги чоловік зник два тижні тому. Сім'я не виїхала, перейшла на українську мову. За ним прийшли. Дружині в "комендатурі" сказали, що з ним "працюють". А як працюють? Б'ють. Вчора на вулиці Некрасова затримали двох — 37-річного чоловіка та 23-річного хлопця. Повели, куди — невідомо. Вони ж забирають телефони на перевірку. У них є такі програмки, за допомогою яких можна відновити все, що було видалено раніше, — розповідає Світлана. — І вони бачать, кому, що писали. Вираховують усіх, хто здавав координати. Неподалік знайомих є військова частина, там казарма, яку одним ударом знищили. Навколо — багатоповерхівки, які не постраждали, ось звідти мешканців перевіряли. І жінок теж хапають. Якщо ти пройшовся повз, голову повернув, щось запитав, все — під підозрою. Люди зникають щодня”.

Емоційне вигоряння. "Щодня чекаємо, що над Херсоном з'явиться український прапор"

Після прицільних ударів деякі жителі Херсона спробували виїхати. "Раніше говорили, що проїзд з правого берега неможливий. Але це не так, — стверджує Ірина. — Ще 30 серпня біля Антонівського мосту, де щось схоже на поромну переправу, було багато машин. Далі вони їхали на північ, в район Василівки. Але там який проїзд? Повний огляд — перевіряють все. Це і бізнес для місцевих, і обдирайлівка для охочих залишити окупацію. З однієї людини за переїзд беруть п'ять тисяч гривень".

При цьому місцеві жителі кажуть, що розуміють, що звільнення не може статися швидко. Дехто каже, що не думав, що окупація буде такою довгою, і запитують: скільки ще триватиме життя під окупантами.

"Попереджають, що коли українська армія заходитиме, треба запастися медикаментами, водою, продовольством. Вже всі запаслися. Причому кілька разів. З'їдали і знову запасалися. Чекаємо..." — каже Світлана.

"Якби нам влада сказала: готуйтеся, це надовго, ми б якось по-іншому поводилися. Не лише продуктами запасалися, а й терпінням. Але нам постійно обіцяли деокупацію, ми щодня чекали і чекаємо, що в Херсоні з'явиться українська прапор. Емоційно це дуже виснажує", — каже Фокусу мешканець Херсона Валерій.

За спостереженням херсонців, "денеерівців" на вулицях поменшало, а от росіян у формі багато. Помітно, що деякі навіть привезли сім'ї.

"Феесбешники привезли своїх дружин. Ті приходять до салонів краси, питають, де в Херсоні нічний клуб. Який нічний клуб, коли війна, комендантська година! А вони кажуть: "Нудно у вас!". Їм у Херсоні все подобається: повітря, море близько, "в квартиру з хорошими речами заселили", а нічних клубів немає. Вчителі приїхали, викладачі, їм платять якісь високі зарплати, порівняно з місцевими", — зауважує Світлана.

Жінці складно сказати, чи поїхала частина росіян із міста після ударів — цивільні намагаються зайвий раз на вулицю не виходити. "Можливо, менше. Все ж таки знають, що точковими ударами не обійдеться, — каже Світлана. — А інакше чому б Кирило Стремоусов (так званий "заступник голови військово-цивільної адміністрації" Херсонщини. — Ред.) виїжджав, а потім його, напевно, змусили повернутися? Володимир Сальдо (призначений окупантами "губернатор" Херсонської області. — Ред.) опинився у лікарні. Кажуть, його отруїли. Мер Ігор Колихаєв зник".

"Після звільнення Херсон буде найбільш українським містом в Україні, — упевнена Ірина. — Люди, які раніше не розмовляли українською, вже говорять, навіть під загрозою затримання. Головне, щоб нас швидше звільнили".