Нова гонка озброєнь та ядерна загроза. Навіщо Путін зупинив участь Росії у договорі СНО-3

Президент Росії Володимир Путін заявив про призупинення участі РФ у Договорі зі США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3). Повернення до нього, за словами Путіна, можливе, якщо будуть зрозумілі амбіції Франції та Великої Британії — європейських країн, які мають ядерну зброю. Так, Кремль знову хоче гарантій від введеного ним терміна — "колективного Заходу". Також російський президент обурився проханням НАТО виконувати умови договору та пропускати на стратегічні об'єкти західних експертів.

Чому Путін вирішив вийти з договору із СНО-3

"Театр абсурду якийсь. Захід прямо причетний до спроб київського режиму завдати ударів по базах нашої стратегічної авіації. Тепер вони хочуть оглядати наші оборонні об'єкти", — заявив Путін.

Президент Росії наголосив, що мета США та НАТО — завдати стратегічної поразки Росії. Далі він закликав російських військових і "Росатом" готуватися до можливих випробувань ядерної зброї.

Заявляючи про вихід із СНО-3, Путін, сам того не знаючи, озвучив нововведення. Умови договору СНО-3 не передбачають одностороннє зупинення його дії. Частина 3 статті 14 дозволяє сторонам у порядку здійснення держсуверенітету вийти з угоди.

"Кожна зі сторін… має право вийти з договору, якщо вона вирішить, що виняткові обставини поставили під загрозу її вищі інтереси", — йдеться в тексті документа.

Варіант для Росії — використання Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року, яка дозволяє призупинити дію договору або розірвати його через істотні порушення угоди одним з учасників. Путін про цей документ не згадав.

Договір СНО-3 — у чому його суть?

Новий договір між Москвою та Вашингтоном про взаємне скорочення ядерних озброєнь набув чинності 5 лютого 2011 року. На момент підписання сторони визначили термін дії на 10 років, а у січні 2021 року договір продовжили до 5 лютого 2026 року.

Кожна країна — учасниця СНО-3 зобов'язалася мати обмежену кількість техніки та боєприпасів, здатних нести ядерний заряд. У цифрах це виглядає так:

• 700 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет, що розміщуються на підводних човнах (БРПЧ) та на бомбардувальниках;
• 1 550 стратегічних ядерних боєголовок на МБР, БРПЧ та важких бомбардувальниках;
• 800 пускових установок для МБР та БРПЧ.

Договір СНО-3 обмежує розгорнуті Росією ядерні засоби міжконтинентальної дальності, враховуючи МБР, здатні досягти Сполучених Штатів приблизно за 30 хвилин. Умови поширюються на ракетні комплекси "Авангард" та "Сармат".

За даними Федерації американських учених (FAS) на 2022 рік, Росія мала найбільші у світі запаси тактичних і стратегічних ядерних боєголовок — майже 6 тисяч одиниць.

У США трохи менше — 5 428 боєголовок, далі йдуть Франція і Велика Британія (290 і 225). Іран на підході — збагатив уран до 84%. Для створення ядерної зброї не вистачає лише 6%, зазначали в МАГАТЕ.

Як перевіряють озброєння за договором СНО-3 та чи можна його сховати?

Заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков вказував, що в договорі СНО-3 прописано 18 перевірок озброєнь на рік з кожного боку. Росія та США створили всі механізми, щоб відстежувати збільшення ядерного потенціалу. Щоб їх обійти, треба порушити правила гри, пояснили в МЗС.

Держдеп США підтверджував відкритість РФ та дозвіл американським представникам стежити за її виконанням усіх зобов'язань щодо ДСНО. У Кремлі в 2021 році також говорили, що продовження договору забезпечує "передбачуваність стратегічних взаємин Росії та США" та "відповідає національним інтересам" країни.

Путін 21 січня 2021 року підписав закон про продовження ДСНО. Тоді він говорив, що угода відповідає національним інтересам Росії, зберігає передбачуваність стратегічних відносин Росії та США та сприятиме розвитку процесу ядерного роззброєння.

Перевірки озброєнь не проводяться з 2020 року через пандемію коронавірусу, а потім через рішення Москви завдяки "ефекту, що відбувається в Україні". Росія, за словами Рябкова, захотіла відправити Штатам "політичний сигнал" і заявила про перенесення консультацій. Американська газета The Wall Street Journal із посиланням на доповідь Держдепу 31 січня цього року вперше написала про порушення Москвою умов СНО-3 та відхилення прохань Вашингтона про зустрічі для обговорення цього питання.

У вересні 2022 року Росія повідомила США, що має 1 549 боєзарядів, але без допуску інспекцій Штати не змогли підтвердити дані. Віцеспікер Радфеда РФ Костянтин Косачов назвав цю заяву "несправедливою та брехливою" і сказав, що американці перші порушили зобов'язання.

Росія змінює "ядерні відносини" зі США

Американські експерти в розмові із The Wall Street Journal говорили, що вихід Росії зі СНО-3 не матиме драматичних наслідків у короткостроковій перспективі, але не обіцяє нічого хорошого в майбутньому.

"Путін так попередив про можливість повного виходу з договору. У такому разі відбудуться колосальні зміни, які катастрофічно знизять ядерну безпеку США. Росія перейде від ядерних ракет з однією боєголовкою до ракет із боєголовками, що розділяються", — вважає директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков.

Розмір і склад британського та французького ядерних арсеналів не змінилися з моменту укладання договору СНО-3, зазначає виконавчий директор Асоціації з контролю над озброєннями у Вашингтоні Деріл Кімбол.

За словами експерта, у Москви із зазначених вище 5 977 ядерних боєголовок є тактичні малої дальності, що уражають цілі на відстані до 70 кілометрів. Ці снаряди не підпадають під дію СНО-3.

Головним наслідком кроку Путіна Деріл Кімбол бачить перешкоду спробам укласти наступну угоду після закінчення терміну дії СНО у лютому 2026 року.

"Вперше з 1972 року не буде укладено нову угоду про обмеження стратегічних ядерних арсеналів США та Росії", — сказав він.

З Кімболом погодився колишній старший радник із контролю над озброєннями та нерозповсюдженням у Раді національної безпеки США Джон Вольфстал.

"Деталі мають значення, але якщо Росія дійсно припинить обмін даними та повідомленнями, це докорінно змінить ядерні відносини зі США. У США все ще є великі можливості для спостереження за ядерними силами РФ навіть без чинного договору. Вихід Москви з угод збільшить невизначеність та ймовірність непорозуміння, посилить сприйняття загрози та прискорить гонку озброєнь", — написав він у Twitter.

The Guardian пише, що Росія деякий час дотримуватиметься умов СНО-3, але США буде складніше перевіряти дані за допомогою наявних технічних засобів.

"Один із плюсів — рішення Росії має політичний характер. Його можна легко скасувати в разі потепління відносин зі Штатами. А тепер проблема — жодних змін у політичних відносинах двох країн у найближчому майбутньому не передбачається", — цитує видання коментар старшого наукового співробітника програм зі зброї масового знищення Інституту досліджень ООН у галузі роззброєння Андрія Баклицького.

Експерт із ядерних озброєнь Джеймс Ектон у розмові з Der Spiegel доводить збільшення ризику застосування ядерної зброї, якщо призупинити контроль над озброєннями. США та Росія більше не ділитимуться інформацією про арсенали — це ускладнить процес перевірок дотримання СНО-3.

Ектон вважає реальним проведення Росією ядерних випробувань як важіль проти Заходу за очевидного програшу у війні в Україні.

"Гонка ядерних озброєнь почалася до припинення СНО-3. Вихід Москви прискорить перебіг подій — гонка стратегічних озброєнь буде між трьома наддержавами: Росією, Китаєм та США", — коментує аналітик.

Іспанська газета El Mundo наголошує на занепокоєнні адміністрації Джо Байдена з приводу візиту глави КНР Сі Цзіньпіна в Москву в найближчі місяці. Рішення Путіна про вихід з угоди має менший пріоритет.

Керівник фондом Arcano Partners Бйорн Бім каже, що вихід із СНО-3 вписується в політику Кремля з брязкання зброєю.

"Досі ця політика робила багато шуму з нічого, принаймні, в галузі атомної зброї. У Байдена не передбачають збільшення активних російських ядерних боєголовок або плани Москви з переозброєння", — пояснює фахівець.

Журналісти El Mundo звернули увагу на 1 550 стратегічних ядерних боєголовок, які дозволено мати Росії та США. Цього більш ніж достатньо для атомної війни, яка вб'є все живе у світі, підсумували автори.

Нагадаємо, що Путін вирішив зміцнити ядерну тріаду й уже в 2023 році хоче розгорнути пускові установки ракетного комплексу "Сармат" із новою важкою ракетою, поставити на потік виробництво гіперзвукових ракет "Кинжал" та ракет морського базування "Циркон".

Американський телеканал CNN 22 лютого повідомив про невдале випробування міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат". Журналісти зазначили, що на початку тижня Вашингтон і Москва спілкувалися різними каналами для усунення конфліктів.