50 тисяч замість сотні тисяч: що гальмує в Україні виробництво FPV-дронів та інших БПЛА

Виробництву FPV-дронів, які конче необхідні на фронті, не вистачає насамперед кваліфікованих кадрів. Про те, чому виник кадровий голод у цій галузі та як його позбутися, розмірковують журналісти українського Forbes.

За даними, зібраними медіа, виробникам FPV-дронів необхідні тисячі інженерів, безпілотникам різної складності — сотні висококваліфікованих майстрів. Чому не можна сьогодні знайти оперативно на ринку праці в України персонал необхідного рівня — таке запитання ставлять собі практично всі власники та керівники компаній із виготовлення дронів.

"Українські компанії виготовляють щомісяця приблизно 50 000 FPV-дронів, росіяни — вшестеро більше", — каже засновник компанії DroneSpace Максим Шеремет.

Чи вистачає цього, запитання риторичне, хоча виробники впевнені — масштабувати галузь відносно просто, але не вистачає саме інженерів і людей, які вміють збирати все руками.

Чому виник кадровий дефіцит

Загалом Україні бракує інженерів із авіоніки, РЕБ і вужчих спеціальностей. У дефіциті — інженери з компʼютерного бачення та цифрової обробки сигналів, а також спеціалісти, які займаються розробкою вбудованого програмного забезпечення та математичним моделюванням.

Причин виробники називають кілька, пише Forbes. По-перше, на початку повномасштабного вторгнення в Україні було сім зразків дронів, допущених до експлуатації в ЗСУ. Із 24 лютого 2022 року кількість "убивчих пташок" зросла до 62. Саме про це йшлося на конференції Forbes Tech.

Загалом в Україні нині працює близько 200 виробників дронів різного типу. Проте вони забезпечують лише 10-15% загальної потреби армії, говорить засновниця фонду Dignitas Любов Шипович. За її оцінкою, лише FPV-дронів потрібно близько 200 тисяч штук на місяць.

По-друге, за період незалежності України університети, за інформацією видання, підготували недостатньо кадрів, які можна забирати на ринок праці, особливо якщо врахувати, що більшість із них прагнула виїхати за кордон, бо бажала мати адекватну оплату.

"Звідки в нас візьметься багато інженерів? До початку повномасштабної війни на них не було такого попиту", — підкреслив радник міністра цифрової трансформації Георгій Цхакая.

По-третє, левова частка українських інженерів здобули освіту ще за часів СРСР і працювали на підприємствах на кшталт заводу "Антонов".

"Вони розумні, кваліфіковані, але не динамічні. А ринок динамічний, потрібно швидко та постійно робити нові ітерації", — зауважує власник логістичної компанії EnlivUA Group Олександр Яковенко.

Як приклад він наводить еволюцію FPV-дронів, які протягом воєнного часу перетворилися з "одноразових" дронів на безпілотники з розвинутою системою скиду, що дозволяє використовувати БПЛА безліч разів.

Зазвичай свої корективи вносить і специфіка роботи — кандидатів шукають у режимі тиші та перевіряють на звʼязки з Росією.

"Додатковий відбір зменшує воронку людей", — попереджає Яковенко.

Чи є вихід

Звичайно, є, підкреслює співзасновник компанії DeViRo Денис Чередниченко. Його компанія виготовляє великі розвідувальні безпілотники "Лелека" з 2014 року.

"Дефіцит кадрів є, але ми навчаємо фахівців для себе", — говорить він.

Залежно від типу дронів виробники потребують фахівців різної кваліфікації, пише Forbes. Якщо компанія виробляє безпілотники за готовими схемами, то їй потрібні суто збірники. Якщо займається власною розробкою, то відчуває дефіцит кваліфікованіших спеціалістів. Проте, як зазначають багато з виробників, усе одне потрібно будувати системну модель навчання.

Максим Шеремет із DroneSpace наводить свій механізм підготовки необхідних фахівців.

"Набираємо фахівців із базовим знанням електротехніки. Головне, щоб умів тримати паяльник у руках. Новачок починає зі збірки простих FPV-дронів. Далі він переходить на конструювання великих ударних дронів. До рівня джуна можуть довчити за два-три місяці, сеньйора — за пів року", — підкреслює власник DroneSpace.

8 листопада проєкт навчання та забезпечення операторів безпілотників Victory Drones і фонд Dignitas запустили безплатний курс "Інженер БПЛА" на платформі Prometheus. Курс розрахований на людей без технічного бекграунду, щоб ті змогли здобути базові знання з інженерії БПЛА та підготуватися до збирання й ремонту дронів.

"Запис на цей курс вже сьогодні безпрецедентний", — підкреслюють фахівці.

Водночас ґрунтовну університетську освіту теж ніхто не відміняв. За даними журналістів, у 2022 році Київський політехнічний інститут ім. Сікорського набрав 25 студентів на спеціальність "Авіоніка" та 167 на спеціальність "Телекомунікації та радіотехніка". Проте потрібний рівень знань вони матимуть лише у 2026 році.

Львівська політехніка підписала меморандум про співпрацю з компанією Culver Aviation, яка з 2014 року проєктує дрони. За інформацією медіа, виробник допомагатиме готувати спеціалістів нової освітньої програми "Безпілотні літальні апарати". Студенти стажуватимуться на виробництві та проводитимуть спеціалізовані курси і тренінги.

У колаборації з виробниками вбачає подальшу перспективу й Київський авіаційний університет (КАІ), який утворився після розподілу Національного авіаційного університету на два навчальні заклади — власне КАІ й Українську державну льотну академію в Кропивницькому.

"Ми повинні починати з короткострокових курсів із конструювання безпілотників і потім переходити до створення окремої навчальної програми", — зазначає радник із питань корпоративного управління в університетах і розвитку КАІ Петро Чернишов.

Університет, за його словами, веде переговори з виробниками безпілотників, щоб вони працювали на базі університету — навчали як студентів, так і людей зі сторони.

Нещодавно Міноборони України відзвітувало про завершення випробувань дрона Backfire. Незабаром ЗСУ отримають новітні ударні апарати українського виробництва, які можуть залітати в тил окупантам на відстань до 35 кілометрів.

У вересні писали, що український дрон SpyGun пройшов випробування та показав стійку роботу всіх систем за дальності польоту 50 кілометрів. Незабаром розробники запустять серійне виробництво нових БПЛА.