Інкасатори "Ощадбанку" везли "щойно надруковану" готівку: в Угорщині розкрили нові докази справи
Угорська Національна податкова та митна адміністрація (NAV) оприлюднила нові докази у справі щодо можливого відмивання грошей через так званий "золотий конвой", який перевозив великі суми готівки та золота. За інформацією слідства, вантаж включав десятки мільйонів доларів та євро, а також кілограми золота, походження яких наразі перевіряється.
У своєму дописі за 8 квітня на своїй сторінці в X прессекретар угорського уряду Золтан Ковач розкрив деталі розслідування. Слідчі виявили, що броньовані транспортні засоби перевозили свіжодруковані банкноти євро та доларів, які раніше не надходили в обіг, та були пов’язані з кількома фінансовими установами, зокрема українським "Ощадбанком", а також банками Польщі та Гібралтару.
Серед наданих доказів також було оприлюднено відеозапис, на якому нібито колишній генерал-майор української розвідки фальсифікує документи в туалеті на автозаправці, поки його колеги обговорюють платежі, які можуть бути пов’язані з корупційними схемами. Загальна вартість вантажу оцінюється приблизно у 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та 9 кілограмів золота, а джерело і призначення коштів залишаються невідомими.
Як пояснив Золтан Ковач, дії NAV проводилися з дотриманням усіх юридичних процедур, а адміністрація звернулася за міжнародним співробітництвом для розслідування обставин справи. Окрім цього, представники відомства наголосили, що жодні звинувачення у незаконних діях з боку угорських правоохоронців не підтвердилися, а всі слідчі заходи були належним чином задокументовані.
Крім того, сьогодні видання Telex оприлюднило матеріал, де посилаючись на коментар адвоката "Ощадбанку" написало, що висновки слідчих щодо банкнот "не дають підстав навіть для простої підозри у відмиванні грошей", оскільки всі операції були легальними міжнародними фінансовими транзакціями.
За словами юриста, запит на Європейський ордер розслідування є "марною тратою часу" та свідчить про неефективність розслідування. Щодо оприлюдненого відео, адвокат підкреслив, що воно зроблене у 2023 році, не пов’язане з вилученим вантажем і не містить доказів злочину.
"Відеозапис, якщо він справжній, не містив жодних посилань на скоєння злочину. Без зазначення місця, часу та присутніх осіб відео є не що інше, як відволікаючим фактором для слідчого органу, що не підходить для встановлення кримінальної відповідальності чи навіть для повідомлення про просту підозру", — пояснив він.
Ба більше, юридична фірма, яка представляє інтереси банку, додала, що майже місяць після набрання чинності урядової постанови вони не отримали жодних доказів або підстав для підозри. Також досі не надано пояснень, на яких правових підставах угорська влада утримує активи та чому відбувалося затримання й поводження з перевізниками грошей.
Захоплення інкасаторів "Ощадбанку" в Угорщині — що про це відомо
На початку березня, угорські правоохоронці зупинили два інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", в яких перебували семеро співробітників банку. Водночас українська сторона пояснила, що це був плановий перевіз іноземної валюти та банківських металів між Raiffeisen Bank International та державною фінустановою України.
Також Фокус писав, що, за словами угорських органів, затримання пов’язане з підозрою у спробі незаконно перемістити великі суми готівки та золото. За їхніми даними, мова йде про приблизно 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та 9 кілограмів золота. Слідство також висловило припущення, що організацією перевезення міг керувати колишній генерал української розвідки.
В "Ощадбанку", у свою чергу, підкреслили відсутність правових підстав для таких дій угорської влади. Банк закликав негайно звільнити затриманих працівників і повернути вилучені кошти та майно.
Попри повернення семи інкасаторів в Україну, угорська сторона залишила під арештом автомобілі та цінності. Зокрема, 10 березня прем’єр-міністр Віктор Орбан підписав указ про арешт вилучених у співробітників банку коштів.
Окрім цього, видання The Guardian писало, що в Угорщині під час допиту одного із затриманих співробітників українського державного банку могли примусово застосувати препарат, який, за даними джерел, використовують для отримання свідчень. Після ін’єкції чоловік опинився в лікарні.