Бунтарка і любов: як геніальну художницю Мері Кассат надовго забули в Європі та повертають до глядача
Американська художниця Мері Кассет (1844-1926) буквально увірвалася у світ мистецтв попри шалений спротив сім'ї та насмішок із боку чоловіків-художників. Однак творчість американки вийшла особлива та натхненною, а її друзями були Едгар Дега та Каміль Піссарро.
Починаючи з юних літ, Мері не боялася брати до рук пензля, і активно почала роботи перші роботи вже в 15 років, а в 22 вирішила поїхати зі США до Парижа, аби освоювати нові техніки та стилі. Про це йдеться в матеріалі Le Monde.
"Вона проводила дні в Луврі, копіюючи картини, щоб удосконалити свою техніку. А ще її переймав той факт, що до Вищої академія мистецтв не пускали жінок, через що вона називала в своїх листах паризький мистецький світ таким, що має "задушливу і дріб'язкову атмосферу", — вказано в матеріалі.
Попри те, Кассет продовжує малювати та створює власну виставку, де центральною темою стає жіночність, зв'язок жінки із дитиною, а також історії з життя — походи в театр, робота, відпочинок ,читання тощо. Змішуючи напрацьовані техніки та перебуваючи під впливом імпресіоністів, вона організовує першу виставку в 1872 року.
Однак тут не обійшлося від "люб'язності" від критиків — її роботи називали занадто яскравими, а портрети називали надто "точними" і "буквально змальованими" з життя. Художниця не опускала рук, працювала над своїми темами та почала активно долучатися до руху за права жінок, і активно малювала допоки дозволяло здоров'я.
"Кассет зберігала певну скутість із протестантського, буржуазного виховання, що було видно у її дещо пихатій поставі, як згадували її близькі. Люди, які її знали, часто пам'ятали її зріст — вищий за середній — і зазначали, що це особливо корисно було для друку її гравюр при роботі з верстатом", — йдеться в матеріалі.
Бунтарка-імпресіоністка: чому картини Мері Кассат про материнство змінили світове мистецтво
ЗМІ вказує, що художниця залишається дуже відомою на батьківщині, але практично майже забута в Європі. Одна з кураторок музею д'Орсе Енн Робінс вважає, що "те, що вона була жінкою, а в Франції — іноземною художницею, вплинуло на те, як її роботи сприймали, сприяючи її маргіналізації у перших історіографічних описах імпресіонізму".
"Її роботи сьогодні залишаються значно недостатньо представленими у французьких колекціях, тоді як її імпресіоністські колеги отримали інституційне визнання та великі виставки. Ця ситуація частково пов'язана з тим, що Сполучені Штати, прагнучи сприяти становленню американської школи, почали збирати твори Кассет дуже рано. Внаслідок цього більшість її картин, ймовірно, покинули Францію", — сказала кураторка.
Наразі творчість авторки намагаються повернути до європейського глядача. Оскільки американська художниця була похована в Франції, то її нова хвиля визнання почалася з цієї країни — нині культовий музей Д'Орсе проводить виставку робіт художниці до 31 січня наступного року.
Також створилася асоціація "Друзі Мері Кассет" — група митців і кураторів творчості, які активно долучаються до повернення авторки у свідомість шанувальників мистецтва. Наразі відомо, що в червні 2026 відбулася церемонія на честь сторіччя її смерті.
"На доглянутій могилі родини Кассет, на цвинтарі Ле Мезніль-Терібю, лежали зів'ялі квіти поруч із табличками різних організацій і шанувальників. Зі свого боку, "Друзі Мері Кассет" вирішили поставити там лавку, ніби запрошуючи дух відомої художниці прийти і побути в пам'ять про неї", — йдеться в матеріалі.
Раніше Фокус повідомляв про те, як художниця дозволила глядачам робити з собою все, що завгодно. Сербська художниця Марина Абрамович стала знаменитістю після шестигодинного експерименту над собою, надавши повну владу над своїм тілом випадковим глядачам.
Згодом стало відомо, що художниця часів Відродження стала першою в зображенні краси тіла. Лавінія Фонтана (1562-1614) змістила акценти у роботах не тільки відхід від пуританства тодішніх художників-чоловіків, але й бунт із комерційним аспектом.