ФСБ у курсі: чому пересічним українцям та можновладцям не слід користуватися Telegram

"Російські товари ми гидуємо купляти, а користуватися їхнім месендежром – це ок? Або ж є ще опція казати "хороших руських не існує, крім Дурова та усієї команди розробників Telegram". Думка

Telegram, Телеграм, месенджер
Фото: 3dnews

Оксиморон* у мене з одного питання, і вже давно. Ось зараз почастішали твердження "хороших руських не існує в принципі", "кожен двухсотий" і все таке. І особливо актуальні вони на фоні припинення кількома країнами видачі росіянам шенгенських віз. Але одночасно рівно ті ж самі люди заявляють "шукайте мене в Telegram на моєму каналі", чим публічно розписуються у користуванні повністю російською розробкою Telegram.

Російський власник — Павло Дуров, російська команда програмістів, які розробляли месенджер в офісах та території на Росії, не виключено, що під контролем ФСБ. Свого часу Дуров спокійно продав кремлівцям "ВКонтакте" і спокійно поїхав на Лондонщину розвивати новий проект "Телеграм". Ходорковському, наприклад, повезло з цим значно менше.

У 2017-му році Дуров начебто відмовився видати ФСБ ключі розшифровки листування шести осіб, яких підозрювали у тероризмі. У 2018-му Роскомнадзор оголосив про початок блокування Telegram на території РФ. Але вже 18 червня 2020-го Роскомнадзор оголосив про зняття блокувань, за два роки після їх початку. А ще за 5 місяців сам Роскомнадзор оголосив про створення власного каналу в Telegram. Диво дивне. Чудо чудне. Нє? Тому наразі доволі розповсюдженою є думка, що насправді ключі розшифровки до ФСБ таки були передані, причому ще у 2018-му.

В березні 2021 "доларові облігації" Telegram на суму 1 мільярд доларів викупили російські компанії VTB Capital, Aton та "Альфа-Капітал". Усі ці компанії тісно пов’язані з московською вищою владою. Таким чином Дуров зміг погасити борг компанії на суму 684 мільйонів доларів. Совпадєніє?

Але навіть якщо спробувати абстрагуватися від багато(сто)річної російсько-української війни і поглянути на Telegram чисто з технічної точки зору:

  • цей месенджер за замовченням не використовує наскрізне шифрування, як це роблять усі нормальні сучасні месенджери.
  • Telegram зберігає усі дані користувачів – повідомлення, файли, контакти – у своїй хмарі, а це означає, що зацікавлені особи можуть отримати всю цю інформацію. Наприклад, спецслужби. Наприклад, Російської Федерації. Тим більше, що сам Дуров підтвердив, що деяку інформацію про деяких користувачів все ж видає спецслужбам окремих країн.
  • Вихідний код Telegram переважно закритий. Це означає, що в ньому можуть бути приховані функції. Наприклад, функції стеження за користувачами, підглядання та підслуховування.
  • Telegram ніколи не проводив зовнішню незалежну оцінку безпеки. Тобто його "безпека" гарантується лише словами його власника "не бійтеся, все безпечно".
  • Серед більшості світових фахівців також поширена думка, що саморобна телеграмівська система шифрування MTProto не забезпечує тих гарантій безпеки, які надаються стандартними світовими криптографічними протоколами.

Тому у мене питання: якщо "хороших руських" не існує у природі – хто ж тоді зробив Телегу? Хто її зараз експлуатує, хто залучає для цього кремлівські криваві гроші, хто заглядає у суперпатріотичні смартфони та читає "секретне" листування про "неіснуючих хороших руських"? Давайте або труси, або хрестик. Бо такого "дуалізму" я ніяк не можу зрозуміти. Російські товари ми гидуємо купляти, а користуватися їхнім месендежром – це ок? Або ж є ще опція казати "хороших руських не існує, крім Дурова та усієї команди розробників "Телеграма".

Хоча як на мене, простіше та безпечніше просто відмовитися від користування Телегою. Але ж це так складно, еге ж? Всі ж користуються, навіть офіційна влада України, кажете? Навіть спецслужби та поліція? Навіть кібер-захисники та ІТ-армія?

А ще він такий зручний та швидкий, ага. Ну і шо, що рашистський? Тю, ето другоє.

P.S. "Ні мільярд мух, ні два, ні три, ні навіть більше не переконають мене, що лайно – це смачно" (Йосип Єгипетський).

_______________

*Оксиморон (лат. oxymoron від грец. οξύμωρον — "дотепне дурне") — літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які разом дають нове уявлення.

Джерело