Урожай 2021. Досить собі і Китаю, але продукти подорожчають все одно

У 2021-му Україна почала збиральну кампанію з незначним запізненням. Однак збір триває дуже бадьоро. На початок серпня аграрії обмолотили 36,7% посівних площ, з яких зібрали 24,3 млн т зернових і зернобобових.

"На всій території країни завершується збирання пшениці, ячменю, жита, вівса і гороху, — розповідають Фокусу в Мінагрополітики. — Стан посівів на неприбраних площах добрий та задовільний".

Жнива традиційно почали з південно-східних областей, які лідирують за темпами збору врожаю. Однак Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації (УЗА), зазначає, що врожайність на заході зазвичай вища, ніж на південному сході, тож середні показники по Україні поліпшуються з кожним днем. Наприклад, на початку серпня, коли аграрії обмолотили більше половини посівів пшениці, її врожайність в Мінагрополітики оцінювали в 44,5 ц/га. У той же час Марія Колесник, заступниця директора компанії "ПроАгро Груп", середню врожайність прогнозує приблизно 46,4 ц/га — на 17% вище, ніж у минулому році.

Його величність клімат: урожай 2021 обіцяє новий рекорд

Згідно з липневими прогнозами Мінагрополітики, виробництво зернових і зернобобових в Україні може перевищити 70 млн т, з яких урожай пшениці — приблизно 28,5 млн т, ячменю — 8,3 млн т, кукурудзи — 37,1 млн т.

Опитані Фокусом експерти ще більш оптимістичні. За уточненими прогнозами ННЦ "Інститут аграрної економіки", в 2021 році в Україні зберуть 30,9 млн т пшениці, 10,2 млн т ячменю, 16,2 млн т соняшнику, 2,7 млн т ріпаку, 3,3 млн т сої і 37 млн т кукурудзи. За оцінками УЗА, урожай зернових та олійних перевищить 100 млн т і стане новим рекордом після 2019-2020 маркетингового року (МГ), коли намолотили 98 млн т.

Дякувати за хороший урожай потрібно сніжній зимі та рясним дощам.

"У минулому році було дуже мало ґрунтової вологи, а іноді вона майже була відсутня. Цьогоріч забезпеченість ґрунтовою вологою вища, і, незважаючи на нинішні високі температури, рослини мають можливість приймати вологу з ґрунту", — розповідає Фокусу Вадим Скрипник, директор сільськогосподарського виробництва "Астарта-Київ".

Марія Колесник підкреслює, що завдяки погодним умовам Україна в 2021 році опинилася в набагато вигіднішому положенні порівняно з іншими країнами. У "ПроАгро Груп" очікують урожай зернових понад 79 млн т.

Утім, вплив погодних умов на врожай у 2021 році аж ніяк не такий однозначний.

"Рясні опади сприяли зростанню культур, завдяки чому урожай на півдні країни помітно більший порівняно з минулим роком, — каже Микола Пугачов, академік НААН, заступник директора ННЦ "Інститут аграрної економіки". — Однак рясні дощі в липні — на початку серпня створюють проблеми для збору зернових, а волога погода сприяє поширенню паразитів, які погіршують якість зерна ". Через опади аграріям доводиться приділяти більше уваги дослідженню якості та безпеки врожаю, а також обробляти його від карантинних організмів у процесі формування експортних партій.

Деякі господарства постраждали від стихійних лих — ураганів, градів, злив.

"Екстремальні погодні умови, будь то різке зниження температури взимку або її підвищення влітку, стають все більш вираженими і тривалими. Ми бачимо, як кліматичні маси немов завмирають й аномальна ситуація затримується на кілька днів, істотно пошкоджуючи посіви", — констатує Марія Колесник.

Фінансове питання: що ускладнює життя аграріям

Будні українських аграріїв затьмарюють не тільки мінливості погоди, до яких вони давно звикли. Вадим Скрипник зазначає, що цьогоріч подорожчали пальне, добрива і газ, а це впливає на собівартість продукції. Орест Матвійчук, старший юрист банківської та фінансової практики CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, серед основних проблем агровиробників називає утруднений доступ до дешевого кредитного ресурсу, відсутність можливості страхувати ризики, пов'язані з неврожаєм, складності з утриманням кадрів.

У той же час Марія Колесник для вирішення проблем із фінансуванням рекомендує аграріям мінімум 30% урожаю продавати за допомогою форвардних контрактів (тобто на поставку майбутнього врожаю). Такі угоди, за її словами, трейдери укладають з кінця березня з виробниками, які добре зарекомендували себе, незалежно від розміру господарства.

Список складних питань для агросфери кліматом і фінансуванням не вичерпується.

"Як й іншому бізнесу, сільгоспвиробникам ускладнюють життя законодавча турбулентність, непослідовність державної політики в агросекторі та сфері оподаткування, а також тиск на бізнес із боку фіскальних і контролювальних органів", — пояснює Горбачов.

За словами керівного партнера ЮК Winner Ігоря Ясько, підрозділи ДПС часто блокують податкові накладні сільгоспвиробників, які через це отримують замість повної оплати за товар суму за вирахуванням ПДВ, а експортери не можуть розраховувати на відшкодування ПДВ із бюджету. Співрозмовник Фокуса стверджує, що податківці почали перевіряти в аграріїв ліцензії на зберігання палива, а в разі її відсутності штрафують на 500 тис. грн.

З іншого боку, держава все ж думає про сільське господарство. Так, у держбюджеті-2021 на підтримку аграріїв виділено 4,5 млрд грн, зокрема на розвиток тваринництва і переробку сільгосппродукції 1,15 млрд грн, фермерським господарствам — 175 млн грн, на часткову компенсацію вартості вітчизняної техніки — 1 млрд грн, на здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн тощо. Держпрограма "Доступні кредити 5-7-9%" у сільгоспвиробників також затребувана. У рамках цієї ініціативи аграріям видали понад 25 млрд грн, а за держпрограмою "Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів" — 1,2 млрд грн.

Хлібний експорт: українська пшениця на світових ринках

Урожай 2021 року з надлишком покриває потреби внутрішнього споживання зернових на рівні 20,1 млн т. Тому в Мінагрополітики потенціал експорту за умови формування оптимальних перехідних запасів обсягом 4,5 млн т оцінюють у 56-56,5 млн т. В УЗА прогнозують зростання обсягу експорту до 65-70 млн т, що на 15-20 млн т більше, ніж у минулому сезоні.

Кон'юнктура на світових ринках сприятлива для української пшениці.

"Якщо два роки тому продовольча пшениця до серпня коштувала $170-180/т, то в аналогічний період 2021 року її ціна досягла $250, що на 40% дорожче", — говорить Горбачов. У Мінагрополітики зазначають, що з 2 серпня 2021 року ціни на пшеницю на світових біржах стрімко ростуть. Зокрема, ціна чорноморської пшениці на черговому тендері в Єгипті зросла на $14 і перевищила $260/т. А на біржі в Чикаго серпневі ф'ючерси на чорноморську пшеницю 4 серпня подорожчали до $271/т, грудневі — до $288,25/т, додавши $35 і $43 відповідно.

Передумов для різкого та істотного зниження вартості пшениці експерти не бачать, оскільки в Австралії, Південній і Північній Америці врожай серйозно постраждав через несприятливі погодні умови.

"Російські аналітики також заговорили про істотну невідповідність врожаю очікуванням. По-перше, Росстат переоцінив площі посівів озимої пшениці й тепер скорегував показники в бік зниження. По-друге, ситуацію загострила посуха", — продовжує Марія Колесник. Тобто Росія не завалить світовий ринок дешевим зерном.

Для інших культур ситуація не менш сприятлива. Микола Пугачов підкреслює, що за всіма ключовими позиціями сільгоспкультур українського експорту (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя та ріпак) ціна зростає. За його словами, в першому півріччі 2021 року середня експортна вартість української пшениці склала $255/т (в 2020-му — $202/т), ячменю — $228/т ($169/т), кукурудзи — $238/т ($169/т), сої — $558/т ($351/т), ріпаку — $464/т ($393/т).

Напрямки експорту в 2021 році не зміняться. За інформацією УЗА, в минулому сезоні найбільше українського зерна — 15 млн тонн переважно кукурудзи і ячменю — експортували в Китай. Швидше за все, головним покупцем КНР залишиться і в цьому сезоні. Утім, за словами Марії Колесник, працювати з Китаєм складно через місцеву специфіку. Наприклад, в КНР можуть законтрактувати зерно за високими цінами, а потім, побачивши можливість купити дешевше, переглянути свої зобов'язання.

"Україна традиційно поставляє в Європу 35-40% сільськогосподарського експорту, в Китай і Південно-Східну Азію — 30-35%, у країни Північної Африки — 30-35%, — коментує Микола Горбачов. — Однак у зв'язку з ростом населення, зміною його кулінарних уподобань і підвищенням платоспроможності в Азії попит на українське зерно продовжить рости. Також буде розвиватися експорт у Пакистан, який українські експортери відкрили для себе в минулому сезоні".

Зростання цін на світових ринках і розширення обсягів поставок за кордон дозволить агровиробникам і трейдерам наростити доходи. Відповідно, додаткові валютні надходження від експорту підтримають стабільність гривні та згладять традиційне посилення тиску на її курс у холодний період року. З іншого боку, внутрішні ціни на продовольство в Україні будуть орієнтуватися на експортні. Тому подорожчання продуктів не уникнути.