Коли фінанси грають у КВК. Навіщо Укрпошті збитковий банк
Укрпошта придбала збитковий банк. Навіщо, запитаєте ви? Пікантності всій цій витівці додає той факт, що Укрпошта не така багата компанія, щоб розкидатися грошима, купуючи непрофільні активи.
Укрпошта придбала банк. Навіщо, запитаєте ви?
Найкраще відповісти знаменитою пісенькою КВК: "Щоб не залишилося осторонь нікого, нікого"! Нехай не вирішити всіх проблем, не вирішити всіх проблем. Але стане радісніше "всім", веселіше, стане "всім"!
Для повного щастя керівнику нашої державної поштової компанії не вистачало саме банку. Як у старому мультфільмі, листоноші Пєчкіну – велосипеда:
"Я чому раніше злий був? Тому що в мене банку не було. А тепер я добрим стану...".
Пікантності всій цій витівці додає той факт, що Укрпошта наче не така багата компанія, щоб розкидатися грошима, купуючи непрофільні активи.
Ще свіжі в пам'яті заклинання її керівників, звернені до попереднього президента у стилі: "дядьку, дай мільйон". Насправді – мільярд. На фінансування розвезення пенсій листоношами "останньої милі".
Наразі Укрпошта обтяжена боргами з випуску корпоративних облігацій. Якість послуг поки заслуговує бажати кращого.
Ринкова частка суттєво не зростає, попри купівлю "великої кількості" автомобілів. Загалом, саме час купувати банк.
Хоча в цьому випадку банк "у руках" будь-якої нашої держкомпанії може перетворитися на якийсь аналог "гранати" в руках у родича Homo sapiens (і не про щура-тупая, а про представника загону приматів).
ВажливоЗгадаймо про зниклі поштові відправлення і замислимося – чи не доведеться так само шукати "відправлення" грошові.
Насправді у світі є кілька моделей зі створення поштово-банківських конгломератів.
У Польщі було створено Bank Pocztowy, 75% акцій якого належало Poczta Polska, а 25% – PKO Bank Polski. Це банк із широкою мережею філій (19 філій, 20 мікрофілій).
Банківські продукти (переважно PKO Bank Polski) надаються через мережу поштових відділень (2 тис. одиниць).
Відразу питання: чиї банківські продукти продаватиме банк, куплений Укрпоштою, у її відділеннях? (Власних фінансових продуктів у пошти бути не може).
Але в Польщі процес йде у зворотному напрямку: ще у 2012-му році на рівні тамтешнього мінфіну виникла ідея продати 75% акцій банку, що залишилися, його міноритарному акціонеру (PKO Bank).
Існує і Postal Savings Bank of China — китайський поштово-ощадний банк, 7-й за величиною банк Китаю за розміром активів (40 тисяч відділень).
У рейтингу Forbes Global 2000 за 2019 рік банк посідав 60-е місце і 23-е за активами.
З 1986 по 2007 роки банк працював у межах єдиної поштово-банківської структури, а з 2007-го є окремою установою у складі поштового холдингу China Post Group.
У 2016-му банк залучив 7,4 млрд дол. внаслідок первинного розміщення акцій на гонконзькій фондовій біржі (IPO).
Головний функціонал банку – операції з фізичними особами (578 млн клієнтів та майже мільярд дебетових платіжних карток). Пасиви фізичних осіб – близько дев'яти трильйонів юанів. Серед активів: 60% – кредити, 40% – інвестиції.
Декілька років тому і міністерство фінансів Японії провело черговий раунд розміщення акцій на відкритому ринку (IPO) одного з найбільших державних підприємств країни — Japan Post Holdings, яке поєднує функції національного поштового оператора, банку та страхової компанії.
Внаслідок продажу частини державного пакету акцій вдалося залучити близько 11,6 млрд дол.
До речі, попит на акції майже вдвічі перевищив запропонований обсяг, а 80% цінних паперів придбали японські інвестори, переважно фізичні особи.
Так, в умовах розвиненого капіталізму велика державна власність поступово стає народною. Старий Маркс тихо курить у кутку і нервово струшує попіл з бороди.
Звісно, приклад японської пошти для нас цікавий не тільки в контексті "що там у японців", а й стосовно України.
Головне питання тут: чому японський бог достатку Хотей регулярно приносить японцям золоті монетки, а до нас навіть носа не суне…
Як пояснити той факт, що в країні сонця, що сходить, пошта є найбільшою національною компанією, а поштовий банк – акумулює п'яту частину заощаджень населення, українська ж пошта продовжує животіти в приміщеннях, які більш ефективно було б застосовувати в атракціоні "кімната страху".
І чому, спочатку маючи у розпорядженні таких лідерів ринку як Ощадбанк (на початку 90-х акумулював велику частину заощаджень населення та виступав основним оператором грошових переказів), Укрдержстрах (надалі — НАСК "Оранта" — лідер страхування населення), Укрпошту (лідер поштових) через кілька десятків років наша країна виявилася з набором нікому не потрібних і мало ефективних державних компаній.
За великим рахунком, ніхто не заважає нам спробувати зліпити ідеальну модель, яка враховує інтереси і держави, і потенційних інвесторів.
Такою моделлю могло б стати створення українського поштово-ощадного холдингу, що об'єднує Укрпошту та Ощадбанк у єдине ціле.
Навіщо вкладати додаткові кошти в модернізацію платіжної інфраструктури пошти, якщо це вже є в Ощаді?
Крім того, відділення пошти та ощадбанку нерідко є сусідами одне з одним навіть у невеликих населених пунктах країни і створюють нікому не потрібну конкуренцію у сфері безготівкових платежів та переказів.
Їхнє об'єднання дозволило б суттєво оптимізувати штатний склад та кількість відділень, які потрібно постійно утримувати.
Такий холдинг міг би включити: поштово-ощадний банк (на базі Ощадбанку), поштовий сервіс (на якому має сфокусуватися Укрпошта) та страхування населення (лайфове, накопичувальне страхування життя).
Що ж до останнього напрямку, його, звісно, доведеться запустити з нуля, використовуючи при цьому операційну базу того ж Ощаду.
Звичайно, під час створення такої структури необхідно сформувати суттєві обмежувачі: відмова як від кредитування великих компаній, так і кредитування взагалі юридичних. Винятково кредитування фізичних осіб з акцентом на іпотеку.
Приблизно через 3-5 років новий поштово-банківський холдинг України міг би посісти позиції лідера на ринку вкладів населення та суттєво потіснити основних гравців на ринку безготівкових розрахунків, а також внутрішніх та міжнародних посилок, а його акції стали б надійним інструментом для розміщення активів недержавних пенсійних фондів.
ВажливоМожливо, тоді Україна й змогла б розмістити свій рекордний випуск акцій на міжнародних ринках (IPO).
Наразі у світі застосовується декілька моделей взаємодії пошти та банківської установи: модель поштового банку; взаємодія з "ринковим банком"; купівля так званого "легкого банку" як банківський бек-офіс з продажем його продуктів у відділеннях пошти (як фронт-офіс).
У реаліях України (об'єднання Ощадбанку та Укрпошти) – це ще й можливість суттєво оптимізувати мережу відділень без скорочення рівня географічної присутності (за рахунок ліквідації дублювальних структур).
І саме цей варіант організовував би найбільшу безпеку вкладів фізичних осіб – за рахунок кредитування населення (найменший рівень неповернень), переважно гривнева довгострокова іпотека.
Абсолютно безглуздий для України варіант – купівля "легкого банку" (переважно як готова "банківська ліцензія").
"Логічно", що Укрпошта пішла саме за вказаним вище, максимально невигідним для країни варіантом, придбавши банк-"ліцензію".
Це приблизно та сама ідея, що й отримання банківської ліцензії Укрпоштою, адже це призведе лише до збільшення капітальних витрат на технологічну "сумісність" та зростання операційних ризиків (жодних обмежувачів для операцій такого "легкого банку" з активами пошти наразі не існує).
ВажливоСвого часу інвестиційна група ICU займалася розміщенням облігацій ПАТ "Укрпошта". Серія "В" номіналом 200 млн грн та купоном у 19% річних має погашатися 17 травня 2022 року.
Якщо компанія з якоїсь причини не матиме грошей для виплати цієї суми (а таку ймовірність виключити не можна, потенційний ризик банкрутства є майже у всіх підприємств), будь-які спроби її корпоратизації або придбання активів у вигляді того ж банку, можуть спростити для кредиторів процедуру стягнення власних коштів.
А куплений "поштовий банк" як актив може бути ласим шматочком: він керуватиме фінансовими активами Укрпошти, а це значною мірою пенсійні ресурси ПФУ, які спрямовуються на виплату пенсій.
За дивним збігом обставин, рухи тіла при купівлі банку збіглися із заявами про переведення частини пенсіонерів "на картки" та про поступове згортання послуг з фізичної доставки пенсій (за рахунок зростання тарифу ця послуга поки активна, але гарантій її надання в майбутньому ніхто не дає).
У перспективі "легкий банк" Укрпошти зможе розпоряджатися мільярдами гривень на місяць і якщо виплата пенсій затримається на день-другий – ніхто й не помітить, а жива копійка зароблена буде (на тому ж міжбанку).
На жаль, наша влада поки що так і не доросла до формування не те що міжсекторальних стратегій розвитку, а хоча б до рівня координування тактики розвитку кількох родинних державних компаній.
Переваги об'єднання Укрпошти та Ощадбанку – ось вони на блюдечку. Але за кожною згаданою структурою стоять свої групи впливу з "особливими" інтересами.
Ніхто не хоче перетинати "фінансові потоки" та "профіт". Хоча це й вигідно для держави загалом.
Ну, а поки що рахунок на табло.
За згодою Кабміну та Міністерства інфраструктури та за погодженням з НБУ, Укрпоштою куплено за 260 млн грн Альпарі-банк з капіталом у 200 млн грн та збитками за три квартали у 8,3 млн.
Колишній власник банку – громадянин ОАЕ Бахтарі Хедаятоллах, голова Наглядової ради – третій президент України, Віктор Ющенко.
Загалом добре Зеленський з'їздив до ОАЕ, інвестиції залучив. Хоча, зачекайте, тут начебто все навпаки, та яка різниця!
Ми ж живемо у вік переможця КВК, безглуздого і нещадного:
У новому нашому житті, якщо здається, що все не так. Відразу ми згадуємо просте слово. У ньому всього три літери, ці літери знають усі…