"Більшовик" повертається: навіщо ДБР заарештувало акції "ПКМЗ" і що буде з його приватизацією

Про те, що сталося, ДБР поінформувало в четвер, 13 січня, на своєму сайті.

"Державне бюро розслідувань розслідує кримінальне провадження за можливим зловживанням посадових осіб Фонду держмайна України під час приватизації Першого київського машинобудівного заводу 27 жовтня 2021 року. Слідчі ДБР встановлюють усі обставини незаконного відчуження зазначеного заводу з державної власності за заниженою вартістю", — йдеться в повідомленні ДБР.

За даними бюро, експертиза встановила, що звіт про оцінку майна, використаний для визначення вартості акцій заводу, не відповідає вимогам законодавства, що могло б негативно позначитися на достовірності такої оцінки. У результаті 11 січня 2022 року слідчий суддя за клопотанням сторони звинувачення наклав арешт на 100% статутного капіталу ПКМЗ "з метою збереження зазначеного речового доказу".

Що відбувається з "Більшовиком" і які шанси в інвесторів, що купили завод, уникнути процедури повернення заводу в держвласність, з'ясовував Фокус.

"Прозорий конкурс", приватизація ПКМЗ та справа на мільярд

"Більшовика" готували до приватизації понад рік. У жовтні 2020 року фірма "KPMG Україна" стала переможцем конкурсу з відбору радника, підготовки до приватизації та продажу ПКМЗ.

"Незважаючи на опір, спроби відчуження рейдерськими способами майна та політичний тиск, ми рухаємо приватизацію вперед. На прозорому конкурсі буде відібрано радника, який якісно підготує об'єкт приватизації для залучення інвестора", — зазначав у 2020 році тоді ще голова ФДМУ Дмитро Сенниченко.

Сам конкурс із продажу підприємства відбувся 27 жовтня, тоді АТ "ПКМЗ" за 1,429 млрд грн придбав консорціум інвесторів, серед яких власник A Development Олексій Баранов і компанія UDP Андрія Іванова. 29 грудня 2021 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл на придбання акцій "ПКМЗ" ТОВ "Дженерал Коммерс". І зараз, згідно з інформацією державного реєстру, акції ПКМЗ уже вважаються власністю компанії "Дженерал Коммерс", яка стала переможцем приватизаційного конкурсу Фонду держмайна.

У ДБР кажуть, що ведуть досудове розслідування в межах кримінального провадження за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою чи службовим становищем) Кримінального кодексу України. Така стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Приватизація "Більшовика": чи був "договірняк"?

Приватизація "Більшовика" восени 2021 року широко обговорювалася економістами й експертами в галузі інвестицій як досить вдалий кейс. Хоча до самого конкурсу в багатьох були питання, адже на нього з'явилися лише три учасники, а в процесі торгів ціна дуже слабко "пішла" від стартової в розмірі 1,39 млрд грн. Хоча багато хто тоді (та й зараз) пояснював це певними проблемами самого "Більшовика", серед яких – чинні договори оренди на приміщення заводу, судові процеси, плани влади Києва щодо будівництва розв'язки на місці п'ятого цеху ПКМЗ. Серед причин слабкого підвищення ціни у процесі конкурсних торгів – інвестиційний клімат у країні, де досить слабко захищені права інвесторів.

"Можливо, були допущені певні помилки при організації конкурсу, але треба розуміти, що всі об'єкти "Великої приватизації" є проблемними. Тобто, немає "чистого" об'єкта, який можна продати за хорошою ціною. Тому що всі об'єкти мають якихось прихованих власників, є велика кількість проблем, і якщо починати вирішувати всі ці проблеми перед приватизацією, то треба розуміти, що жодної приватизації не буде, бо в міру того, як вирішуватимуться одні проблеми, а вони вирішуються, як ми бачимо, дуже повільно — відбуватимуться зміни у владі, будуть якісь корпоративні конфлікти. Обсяги цих проблем наростатимуть, і приватизація просто ніколи не відбудеться", — каже керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

На думку експерта, якщо влада планує "Велику приватизацію", то доведеться погодитися з тим, що ціна може бути далекою від ідеалу.

"Якщо ми як держава переглядатимемо, блокуватимемо конкурси, це нічим хорошим не закінчиться. Це тільки відлякає інвесторів від приватизації в Україні", — упевнений Паращій.

Фахівець відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса також вважає, що спроби держорганів шукати проблеми там, де їх, імовірно, немає, ведуть до спотворення інвестиційного клімату та негативно впливають на майбутні, заплановані державою конкурси з продажу держмайна.

"Проблема "Більшовика" — на конкурсі не було конкуренції. Але її не створював ФДМУ, Фонд зробив усю необхідну роботу, а далі на конкурс ніхто не прийшов, бо вже до конкурсу олігархи створили там проблеми, а Фонду ніхто не допомагав їх вирішувати". І тут раптом виникли претензії ДБР, що має смішний вигляд. Сам конкурс мав дивний вигляд, конкуренції там не було. Але довести, чи був там "договірняк", навряд чи можливо. Це негативно впливає тепер на будь-яку приватизацію, інвестори насторожено дивляться, думаючи, навіщо вплутуватися", — каже Сергій Фурса.

Про те, що розслідування ДБР може негативно впливати на іноземні інвестиції, кажуть і в компанії KPMG Україна.

"Нас засмучує той факт, що подібні процеси негативно впливають на інвестиційний клімат України й дають неправильний сигнал інвесторам щодо участі в приватизації. На жаль, ризик подібних процесів набагато більше впливає на ціну продажу, ніж стартова ціна або будь-які інші фактори. Жоден іноземний інвестор не купуватиме акції, якщо є перспектива арешту з боку правоохоронних органів", — зазначив партнер, керівник відділу інвестиції та ринки капіталу "KPMG Україна" Олег Неплях.

Оцінка та ціна при приватизації Першого київського машинобудівного заводу

Те, що конкурс із продажу "Більшовика" відбувся фактично без конкуренції, призвело до підсумкової ціни державного заводу в розмірі 1,429 млрд грн, яка, на думку деяких експертів, нижча за ринкову, а отже, дає вагомі підстави ДБР для розслідування.

"Чи була конкуренція на аукціоні? Навряд. Бо з трьох компаній крок на підвищення ціни зробили лише дві, і то символічний, щоб уже не було зовсім нахабно. Сам аукціон тривав лічені хвилини. Тобто фактично можна говорити, що ціну продажу "Більшовика" формувала не конкуренція, а держава шляхом установлення стартової ціни", — вважає Галина Верцімаха, експертка "Ліги антитрасту".

З іншого боку, експерти кажуть, що ДБР може й не мати реальних доказів у справі.

"Наскільки я зрозумів із заяви ДБР, у них є питання щодо законності проведеної оцінки об'єкта, вони там знайшли якісь порушення. На мій погляд, це має дуже дивний вигляд. І якщо це єдина їхня зачіпка, я думаю, що дуже великий шанс, що інвестору та Фонду держмайна вдасться відстояти свою позицію", — зазначає Олександр Паращій.

На думку партнера, керівника відділу інвестиції та ринки капіталу "KPMG Україна" Олега Непляха, нинішнє розслідування ДБР стосується початкової (стартової) ціни "ПКМЗ".

"Стартова ціна та ціна продажу – зовсім різні речі. Основне завдання стартової ціни — не злякати інвесторів, залучити якомога більшу кількість учасників, що дозволить забезпечити високу конкуренцію. У разі, якщо недостатньо учасників для проведення конкурентного аукціону, ФДМУ визнає аукціон таким, що не відбувся. Наприклад, приватизація ОГХК наприкінці минулого року тричі не відбулася через недостатню кількість учасників", — зазначив Олег Неплях.

Він також пояснив, що в разі "ПКМЗ", згідно зі ЗУ "Про Приватизацію державного та комунального майна", оцінка не потрібна.

"Радник повинен визначити початкову ціну аукціону, для чого він може залучати іншого оцінювача, використовувати кілька джерел інформації. У нас дійсно був звіт із оцінки, який ми замовили в незалежного експерта, який, як ми розуміємо, став предметом аналізу ДБР. Паралельно ми проводили свої дослідження й аналіз стартової ціни в межах команди, яка займалася приватизацією (KPMG, Cushman and Wakefield)", — повідомив Олег Неплях.

Велика приватизація. Інвестиції та перспективи

Після того, як ДБР заарештувало акції заводу, нові проєкти консорціуму інвесторів, які купили підприємство, опинилися в зоні високого ризику.

"Для нового власника це насамперед означає заморожування юридичних дій із заводом. Власник не зможе здійснювати відчуження активів протягом усього терміну арешту на інших фізичних або юридичних осіб. Інші заборони залежать від того, що написано в тексті ухвали про накладення арешту: чи має право будувати щось на території тощо", — коментує керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько.

Він також наголосив, що ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню (або оскарженню шляхом подання окремого клопотання, якщо власник не був присутній під час розгляду питання про арешт).

"Ба більше, це найімовірніша поведінка власника, адже він доводитиме, що є законним покупцем активів", — говорить Ясько.

Опитані Фокусом юристи не виключають, що справа "Більшовика" може піти набагато далі за розслідування ДБР – аж до спроби держави "відкотити" все назад, повернувши завод у держвласність.

"Якщо ДБР вдасться довести, що ФДМ допустив порушення процедури приватизації й такі порушення могли вплинути на процедуру приватизації та фінальну вартість майна, то приватизація справді може бути скасована. Але довести ці факти ДБР буде дуже складно", — пояснив Тарас Бондаренко, радник ЮФ Totum.

Поки триває розслідування, а акції "ПКМЗ" заарештовано, новий інвестор навряд чи розвиватиме будівельні проєкти, які задумував реалізувати на території київського заводу.

"Арешт акцій сам по собі не вплине на можливість реалізації новим власником будівельного проєкту на території заводу "Більшовик". Але це робить проєкт високоризиковим. А значить, якщо новий власник залучатиме кредити або інші інвестиції, вони коштуватимуть істотно дорожче, якщо взагалі таке залучення буде можливим", — каже Галина Верцімаха.

Так чи інакше, зараз покупець "ПКМЗ" опинився в дуже складній ситуації.

"З одного боку, він повинен реалізовувати свій інвестиційний план і далі вкладати гроші, а з іншого – складно робити це, ризикуючи втратити об'єкт. Остаточно зняти всі ризики інвестора може суд, але на практиці чекати на судовий вирок слід не раніше 6-7 років. Навіть якщо справа буде закрита без передачі до суду, таке рішення може згодом скасувати прокурор", — каже адвокат Юрій Радзієвський, керуючий партнер АТ "Радзієвський та партнери".

Радзієвський також вказує на те, що арешт акцій має штучний вигляд, а отже, у інвестора високі шанси оскаржити рішення слідчого судді.

"Особливу увагу слід приділити меті накладення арешту на акції — "збереження речових доказів". Але акції заводу існують у бездокументарній формі й не мають ознак і властивостей речового доказу: не були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не містять жодних інших відомостей, які можуть бути використані. Це вказує на "штучність" арешту та підстави для його скасування в судовому порядку", — пояснює Юрій Радзієвський.