Фіскалізація назавжди. Які штрафи чекають на ФОПів і чому влада не скасує РРО

З 1 січня 2022 року малий бізнес повинен був перейти до "білої зони", тобто встановити обладнання, яке повідомлятиме податковій про операції підприємця. За законом це може бути класичний касовий апарат або ж новітнє рішення: програмний РРО — один із 13 додатків, який фіксуватиме розрахунки та надсилатиме податковій звіти після закінчення робочого дня. За допомогою нововведення держава прагне відділити справжній малий бізнес від середнього й великого, який подрібнився на ФОПів, щоб сплачувати менше податків.

Дороги назад немає? Чи можна скасувати запровадження РРО

Верховна Рада ухвалила закони про обов’язкові касові апарати восени 2019 року. Передбачалося, що нові норми почнуть діяти в 2020-му, але нововведення відтермінували двічі: навесні 2020 року на три місяці через пандемію COVID-19 і наприкінці того ж року під тиском протестів руху SaveФОП.

Опоненти РРО сподівалися, що напередодні січня 2022 року Верховна Рада знову відтермінує запровадження обов’язкового РРО для ФОПів ІІ–IV груп на рік. Однак народні депутати не підтримали навіть включення ініціативи до порядку денного. Отже протести не допомогли, і нововведення набрало чинності з нового року. Після цього у багатьох кав’ярнях, ресторанах і магазинах з’явилися оголошення "Термінал не працює".

"Для декого так і не минула стадія заперечення. Вони все ще вірять, що РРО скасують і все буде, як завжди. Теоретично таке можливо, у нас були випадки, коли дію якоїсь норми зупиняли заднім числом. Але з податковим законодавством так робити не можна", — каже Олександра Томашевська, генеральна директорка компанії "Є.С. Консалтинг".

Назар Яремчук, власник кав’ярні "Крилата кава", теж говорить, що дехто з підприємців сподівається на скасування РРО.

"Я мало спілкувався з тими, хто з січня прибрав термінали. Але чув думку, що вони розраховують, що збереться ініціативна група, влаштують чергові протести й знову відбудеться відтермінування. Вони очікують на скасування нововведень", — розповідає Яремчук Фокусу.

Олександр Чумак, член Ради зі сприяння розвитку бізнесу при президентові України, президент Асоціації приватних роботодавців, каже про підготовку законопроєкта, який має звільнити частину підприємців від обов’язку використовувати РРО.

"Ми працюємо над тим, щоб знайти шлях гарантовано вивести підприємців з-під обов’язкового застосування касових апаратів. Щонайменше 50% вдасться вивести", — вважає Чумак.

Проте Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу", упевнений: про скасування чи відтермінування не йдеться взагалі.

"Йдеться виключно про можливі звільнення від використання РРО для певних видів діяльності, які не цікаві з фіскальної точки зору. Ми не розглядаємо відтермінування чи скасування. Ми навіть не розглядаємо питання про зміни для великих міст", — заявив Гетманцев у розмові з Фокусом. Депутат регулярно звітує про темпи реєстрації РРО та програмних РРО представниками малого бізнесу: плюс 12 тис. за добу, плюс 15 тис. за добу.

Кому фіскалізація? Для кого установка РРО є обов'язковою, а кого можуть звільнити

Реєстратори (РРО або ПРРО) відповідно до законодавства мають установити всі ФОПи, якщо вони не є в переліку виключень, каже Олександра Томашевська.

"РРО не потрібен підприємцям першої групи, що б вони не робили, якщо вони не виходять за межі своїх видів діяльності. Не потрібен РРО суб’єктам, які отримують платежі виключно через банківську систему", — пояснює вона.

Обов’язок щодо встановлення РРО не поширюється й на тих, хто надає побутові послуги населенню. Це перукарі, майстри манікюру, масажисти, якщо вони самі надають послуги, не використовуючи найману працю. Про це говорить Ніна Бец, керівниця практики податкового права юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Рано чи пізно мораторій скасують, перевірки бізнесу розпочнуться. Я не виключаю, що податкова знайде можливість почати перевірки раніше

Обидві експертки підтверджують, що спрощенці в селах також частково потрапили до виключень.

"Наприкінці минулого року Кабмін ухвалив постанову, якою дозволив ФОПам у сільській місцевості, які не здійснюють торгівлю підакцизними товарами та не торгують через інтернет, не встановлювати РРО. При цьому Кабмін надав право сільським радам самостійно ухвалювати рішення щодо обов’язку встановлення РРО. Тобто якщо сільська рада у якійсь місцевості вирішить, що в їхньому селі ФОПи зобов’язані використовувати РРО, тоді така норма застосовуватиметься", — пояснює Ніна Бец.

Особливу увагу експертки акцентують на підприємцях, які займаються бізнесом через інтернет.

"Якщо бізнес-модель відрізняється від звичайної торгівлі чи надання послуг, тут починаються складнощі. Зараз розірвано в часі момент зарахування коштів та отримання товару, наприклад, через доставку поштовими операторами. Тому наразі найбільше проблем із РРО в інтернет-магазинів, вони світяться "червоненьким", — підкреслює Олександра Томашевська.

Засновниця бренду лляного текстилю Zagrava Марія Дойбан, яка продає товари через інтернет, підтверджує проблеми.

"Існує багато бухгалтерів із манерою вести справи, яка склалася ще десять років тому. Вони не готові розбиратись, як це працює онлайн, що таке програмні РРО, що таке інтернет-магазин. Нам ніхто не міг пояснити, що буде, коли платять за реквізитами, як буде за умови платежів через LiqPay", — каже Дойбан.

Перші кроки. З якими проблемами зіткнулися ФОП під час встановлення РРО

Масштаб бізнесу впливає на складнощі з початком застосування РРО та витратами, які матиме підприємець у зв’язку з фіскалізацією.

"Якщо дівчина має невеличкий салон краси чи манікюрний кабінет, то вона може завантажити на мобільний чи планшет програму, активувати її, зареєструвати касира — той самий Checkbox чи "Вчасно.Каса", там навіть вартість приблизно однакова. Вона сама працює й сама видає чеки. Для неї адміністрування збільшиться на 149 грн/міс. Головне, не забути відкрити зміну, а наприкінці дня закрити її", — каже Олександра Томашевська.

Проте для деяких бізнесів нововведення будуть складнішими й болісними.

"Є підприємці, у яких десять точок продажу. Наприклад, у них автозапчастини або дрібні товари для творчості. Там велика номенклатура, великий розбіг цін, які весь час змінюються. Для фіскалізації цього всього потрібно розробляти технічне рішення. Для цього підприємцям треба найняти фахівця, який інтегрує касову систему з системою обліку. Це може коштувати грошей", — визнає Томашевська.

Утім залучати новий персонал малий бізнес часто не хоче, власники та очільники підприємств намагаються розібратися самостійно. Про те, як це відбувається, говорить засновниця Zagrava Марія Дойбан. За її словами, вона сама розбиралася в темі, слідкувала за постами бухгалтерів у Instagram, обговорювала тему з іншими підприємцями в Тelegram. Також намагалася читати роз’яснення податкової, але визнала, що нічого не може зрозуміти. Потім отримала консультацію бухгалтерки (це коштувало 500 грн).

"Нам дали шаблони платежів для нашого виду бізнесу й пояснили, які платежі нам потрібно проводити через РРО, а які — ні", — розповідає Марія Дойбан. Вона каже, що обрала програмний РРО Checkbox.

"Ми зареєструвалися і вже з 1 січня готові були друкувати чеки. Оскільки ми були за кордоном, я лише третього числа дізналася про ситуацію, що сталася в Checkbox, — у них "лежали" сервери, ніхто не міг друкувати чеки. Для бізнесу, який працює офлайн, це був дурдом. Нам пощастило, тому що перший робочий день у банків випав на 4 січня, тому мені всі оплати зайшли 4-го, і відтоді я могла друкувати всі чеки", — розповідає підприємниця.

Власник кав’ярні "Крилата кава" Назар Яремчук ділиться своїм досвідом.

"Я намагався розібратись. Є "Вчасно.Каса" — це програмний РРО, щоб через смартфон чи планшет можна було запустити продажі. Для кав’ярні це, здається, оптимальний варіант. Я намагався підключити програму ще до Нового року, але уже на перших етапах зіштовхнувся зі складнощами, тому відклав цю справу", — зізнається підприємець. Каже, що розпочати застосовувати програмне РРО планує впродовж найближчих місяців, але спочатку хоче пересвідчитися, що все працюватиме коректно. Яремчук сподівається, що спочатку підприємців не штрафуватимуть, допоки вони не розберуться у нововведеннях.

Спілка українських підприємців (СУП) також закликає податківців не застосовувати санкції до бізнесменів і звертає увагу на масові збої програмного забезпечення. "На початку року вже виникали проблеми через масове встановлення програмних реєстраторів розрахункових операцій, що спричинило технічні збої в цих програмах. Зобов’язаний використовувати ПРРО бізнес не мав можливості їх встановити і, відповідно, не дотримувався касової дисципліни, надсилання щоденних звітів тощо", — зазначають у СУП.

Данило Гетманцев запевняє, що через збої системи бізнес не штрафуватимуть: "Ніхто з підприємців не буде оштрафований. Підприємця, який встановив РРО, можна оштрафувати лише за невидачу чека. Такий штраф можуть накласти під час фактичної перевірки. Жодної фактичної перевірки в цей час податкова не проводить. Тому й жодних штрафів не буде".

Не пряником, так батогом. Штрафи за відсутність РРО

Штрафи для порушників встановлення та використання РРО високі, це констатує юристка Ніна Бец.

"Якщо до підприємця прийде перша перевірка і встановить факт порушення, то оштрафує на 100% вартості проданих із порушеннями товарів чи послуг. А якщо після цієї перевірки підприємець відмовиться встановлювати РРО, до нього прийдуть із перевіркою вдруге, то оштрафують на 150% проданих із порушеннями товарів і послуг", — каже Бец.

Олександра Томашевська впевнена, що податкова одразу не штрафуватиме порушників, адже основна ідея фіскалізації — детінізація, а не застосування санкцій.

"Думаю, що спочатку податкова піде шляхом запитів. Вона робитиме реєстри підприємців за видами діяльності. Наприклад, підприємець має вид діяльності "роздрібна торгівля". Податкова бачитиме, що РРО в нього немає. Спочатку надішле йому запит: "Шановний Миколо Петровичу, у вас немає касового апарата. На виконання вимог законодавства поставте касовий апарат або поясніть, чому ви його не встановлюєте". Це має спрацювати", — припускає Томашевська.

Зараз в Україні діє мораторій на планові перевірки на період карантину в зв’язку з пандемією COVID-19. Але вічним він не буде, каже Володимир Дубровський, старший економіст "CASE Україна".

"Багато ФОПів покладаються на це й сподіваються, що якось воно минеться. Але воно не минеться, бо рано чи пізно мораторій скасують, перевірки розпочнуться. Я не виключаю, що податкова знайде можливість почати перевірки раніше", — застерігає бізнесменів Дубровський.

У бізнес-середовищі вважають, що період без санкцій необхідно запровадити принаймні для окремих підприємців. СУП закликає визначити для нових користувачів РРО, які займаються інтернет-торгівлею, тестовий період до 1 липня 2022 року без штрафів у разі порушень при застосуванні програмних РРО. Влада ж висловлює інші плани — голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев повідомив, що мова йде про пом’якшення покарання для порушників.

"Я запропонував знизити штрафи на 2022 рік. Але тільки для тих, хто зареєструє РРО до 1 лютого. Я пропонував зниження на 10% від встановлених законом. Але це тільки моя пропозиція, це ще не рішення", — каже народний депутат.