Все заради видатків держави: як друкарський верстат впливає на достаток українців

З початку війни Нацбанк влив в економіку понад 200 млрд грн шляхом викупу військових облігацій, про що пише Фокус у своїй новій статті "Наказано друкувати. Навіщо НБУ включив друкарський верстат і чим це обернеться для українців".

Як уточнює у своїй колонці глава НБУ Кирило Шевченко, потреба в емісійному фінансуванні держбюджету хронічно збільшується.

• березень — 20 млрд грн
• квітень — 50 млрд грн
• травень — 50 млрд грн
• червень — 105 млрд грн

Опитані Фокусом експерти вважають емісію гривні (той самий "друкарський верстат") у воєнний час цілком виправданим кроком.

"В умовах війни емісійне фінансування видатків бюджету — звичайна практика, оскільки економіка "на військових рейках" не здатна забезпечувати необхідний обсяг та стабільність надходжень до бюджетів усіх рівнів", — пояснює Віктор Шулик, директор департаменту ринкових досліджень РА IBI-Rating.

Співрозмовник Фокусу також нагадує, що на початку війни в Україні запровадили деякі послаблення фіскального законодавства, через що бюджет недоотримав значний обсяг податків та зборів. У зв'язку з цим, на думку експерта, підтримка бюджету з боку НБУ стала одним із важливих механізмів запобігання соціально-економічній кризі.

Проте, Кирило Шевченко у своїй колонці попереджає про ризики, які несе в собі емісія, та закликає шукати інші способи для мінімізації негативних наслідків війни.

"Емісія НБУ не створює ресурсів в економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. Його де-факто платять власники та одержувачі гривневих доходів, які зменшуються у реальному вимірі (пенсіонери, одержувачі фіксованих зарплат). Це впливає на рівень бідності", — застерігає Кирило Шевченко.

Також у макроекономічному звіті НБУ за липень 2022 року зазначається, що емісійне фінансування дефіциту бюджету веде до збільшення витрачання коштів з міжнародних резервів, оскільки випущені в обіг гривні зрештою потрапляють на валютний ринок.

Втім, опитані Фокусом експерти вважають емісію далеко не основним фактором, який підстьобує зростання цін в Україні, і, відповідно, веде до знецінення доходів громадян.

Зокрема, Віталій Шапран, член Ради НБУ вважає, що інфляція є глобальною проблемою 2022 року, яку Україна в будь-якому разі принесла б на свій ринок через імпорт.

За оцінками Шапрана, інфляція в Україні в 2022 році перевищить 20%. Для порівняння експерт наводить показники інших країн.

• ЄС — близько 9%
• країни Балтії — понад 20%
• Аргентина — 60%
• Туреччина — 80%

Як раніше писав Фокус, у червні 2022 року річний показник індексу інфляції в Україні досяг 20,1%. Найбільш помітно подорожчали сирі продукти, крупи та м'ясо.

Також Фокус писав, що в Україні заради скорочення дефіциту держбюджету з 1 липня повернули мито та ПДВ на імпортні товари. Внаслідок цього надходження до держскарбниці від митниці можуть збільшитись у 2,5-3 рази.