Без експорту та податків. Як виживає економіка України після 100 днів війни

Російське вторгнення помітно підірвало українську економіку. Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital, називає такі пов'язані з війною негативні фактори:

• відтік населення і суттєве зменшення доходів, що знизило потенціал внутрішнього споживання на 20-25%;
• руйнування промислових підприємств, що спричинило скорочення потенціалу промислового виробництва на 25-30%;
• блокування портів Росією, через що експортний потенціал знижується наполовину;
• фактичне обнулення інвестицій, що на роки уповільнює економічне зростання.

Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами РА IBI-Rating зазначає, що в період війни ВВП України скоротився вдвічі чи навіть більше через такі фактори:

• перегляд фіскальної політики (податкові пільги);
• тимчасова втрата частини території з розвиненою промисловістю та агросектором;
• припинення роботи окремих підприємств на підконтрольній території або в зоні бойових дій, зокрема через пошкодження і погіршення логістики;
• курсова політика, несприятлива для українських експортерів.

На дні. Економіка України впала, але пристосовується до нових умов

На початок червня російські війська контролюють приблизно 20% території України — 125 тис. кв км. Очікувані втрати економіки за підсумками року виглядають масштабнішими — від 20% до 60%. У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) згодні з оцінкою 35%. У Concorde Capital прогнозують падіння у реальному вираженні від 25 до 45%.

"Якщо війна закінчиться незабаром, а міжнародна підтримка збережеться, то спад економіки буде в межах 30-40%, — продовжує Віктор Шулик. — Багато залежатиме від того, чи отримає Україна доступ до заморожених резервів Центробанку й інших активів РФ, чи оновиться логістика, яким буде режим торгівлі з основними партнерами, ситуація з безпекою тощо".

Віктор Шулик не заперечує, що якщо війна триватиме довго та руйнація інфраструктури триватиме, то втрати ВВП у 2022 році можуть досягти 60% і більше.

Але є й хороше. Експерти говорять про адаптацію економіки до нових, воєнних умов.

"Зараз українська економіка стабілізувалася на певному, меншому ніж до війни, рівні — підприємства на відносно безпечних територіях відновлюють роботу, частина працівників повертається до північних і центральних областей", — коментує Максим Самойлюк, молодший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Проте швидкого відновлення чекати не варто. За словами Олександра Паращія, навіть у разі швидкого закінчення війни економіка України виходитиме на довоєнні рівні 5-6 років.

Валютні справи. Як тримається платіжний баланс України в умовах війни

"Судячи за даними НБУ на початок травня, з платіжним балансом ситуація виглядає краще, ніж з економікою, проте НБУ все ж таки доводиться фінансувати дисбаланси за рахунок резервів, — коментує Віктор Шулик. — Україна отримує значну грантову допомогу, а обсяги імпорту товарів і послуг зменшилися майже пропорційно скороченню експорту. У той же час, зростання запозичень і відтік капіталу створюють додаткові загрози як нацвалюті, так і макроекономічній стабільності".

Деякі експерти попереджають про небезпеку перекосів в експортно-імпортному балансі. Максим Самойлюк зазначає, що експорт товарів і послуг у березні-квітні 2022 року зменшився на 45% порівняно з березнем-квітнем 2021 року, тоді як імпорт за цей період просів на 36%.

Як зазначає Максим Самойлюк, імпорт відновлюється швидше за експорт: у квітні порівняно з березнем він зріс майже на 30%, тоді як експорт збільшився лише на 5%.

Імпорт із початку війни стримувало те, що доступ до валютного ринку мали лише постачальники критичних товарів, перелік яких міститься у постанові Кабміну.

Загалом ситуацію з платіжним балансом рятують закордонні партнери. Самойлюк уточнює: Україна має профіцит поточного рахунку платіжного балансу саме за рахунок суттєвих надходжень грантових коштів і гуманітарної допомоги.

Долар по 29 і долар по 38. Чому в країні "подвійний" курс

Курсову стабільність підтримує у країні всі 100 днів війни зовсім не експорт-імпорт, а Національний банк України, який встановив і не змінював фіксований курс гривні для операцій на міжбанківському валютному ринку (29,25 UAH/USD). Але перекіс у бік купівлі валюти на ринку змушував НБУ все частіше проводити інтервенції з продажу валюти. Це вело до виснаження резервів.

"Девальваційні очікування громадян і бізнесу нестійкі та чутливі до розвитку воєнної ситуації, зокрема, до оперативних змін на фронті, й інших ситуативних факторів. Як наслідок, інтервенції Національного банку з продажу валюти зросли з $2 млрд переважно за місяць у березні-квітні до $3,4 млрд у травні. Також у травні збільшилася різниця між курсом готівкового ринку й офіційним, що посилило негативні ефекти для економіки від системи множинних курсів, обумовленої обмеженнями на операції з валютою та транскордонні перекази", — кажуть у Нацбанку.

І 2 червня НБУ ухвалив кардинальне рішення: збільшити облікову ставку з 10% до 25% річних. Там впевнені: якщо ставку не підвищувати, то залишаються суттєві ризики для макроекономічної стабільності, а інфляція та девальвація з'їдатимуть доходи та заощадження громадян.

З іншого боку, такий сміливий крок може і не призвести до реалізації задуманого Нацбанком сценарію стримування інфляції та девальвації гривні. Адже, на думку деяких експертів, такі кроки можуть загальмувати ділову активність у країні, де й так у період війни вона йде заледве.

"Таке підвищення ставки призведе до подорожчання державних запозичень у 2,5 рази, відповідно, ще один болісний удар по бюджету країни; до надприбутків банків та інших фінпосередників під час війни (облікова ставка прив'язана до ставки за депозитними сертифікатами, вкладено зараз під 200 млрд грн); до збільшення ставок за кредитами до 30% і більше (прощавай, державна програма "5/7/9"); запустить інфляційно-девальваційну спіраль; погіршить і так поганий бізнес-клімат", — перерахував ризики різкого підвищення облікової ставки Віталій Ломакович, радник Міністра фінансів, засновник GROWFORD Institute.

Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов також вважає, що радикальне підвищення ставки загрожує негативними наслідками.

"НБУ підняв ставку до 25%. Це дуже багато. Різкі рухи під час війни, коли економіка перебуває у крихкому стані, небезпечні", — зазначає Милованов.

Тим часом, на роздрібному ринку в Україні курс гривні становить USDUAH 35-37. І в той час як підприємствам-експортерам доводиться продавати валютну виручку за фіксованим курсом НБУ, громадяни можуть спокійно продавати валюту за встановленим у банках та обмінних пунктах курсом, що набагато вигідніше за офіційний. В НБУ давно тривають міркування про те, що курс можуть і відпустити, тобто на міжбанку не буде обмежень, проте поки що ринкового курсоутворення у країні все ще немає.

Без податків. Як за умов війни виконується держбюджет України

Навіть за умов війни економіка продовжує працювати, а бізнес — сплачувати податки. За інформацією ДПС, у січні-травні 2022 року до зведеного бюджету надійшло 450,7 млрд грн, що на 20,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак для опору агресії Росії надходжень не вистачає. Недофінансування витрат оцінюють у $5 млрд на місяць.

"Надходження бюджету з регулярних джерел — мізерні порівняно з потребами — у квітні за рахунок податкових, митних та інших регулярних надходжень держава покрила лише 32% (54 млрд грн) видатків загального фонду бюджету, ще 13% — за рахунок грантів і понад половину (54%) профінансували запозичення, — каже Максим Самойлюк. — Тому надалі зростає важливість іноземної фінансової допомоги, яка стане рятівним колом для української економіки”.

Олександр Паращій зазначає, що в держбюджет із початку війни вдавалося збирати доходи за рахунок передоплати дивідендів та податків, і відповідно, надалі рівень зборів буде ще меншим. Співрозмовник Фокусу також наголошує, що основним джерелом фінансування стануть зовнішні гранти та кредити.

До речі, прем'єр Денис Шмигаль каже, що Україна вже отримала допомоги на $7 млрд, а в Нацбанку повідомили, що в червні Мінфін очікує надходження фінансової допомоги у розмірі $4,8 млрд.

Тим часом Данило Гетманцев, голова парламентського податкового комітету, у коментарі Фокусу повідомив, що у випадку, якщо ситуація на фронті не погіршиться, подальше зниження податкових надходжень не очікується, оскільки економіка вже відновлюється.

Батьківщина у боргу. Як зростає зовнішній борг України у 2022 році

Незважаючи на те, що для оборони Україні щомісяця потрібні додаткові $5 млрд, зовнішній борг виріс незначно. За інформацією Мінфіну, на початку травня 2022 року зовнішній державний і гарантований державою борг становив $58,44 млрд — на $1,61 млрд більше, ніж наприкінці лютого.

"Практично незмінний борг у грошовому еквіваленті — позитив, з іншого боку — свідчення того, що обсяги кредитів від міжнародних партнерів могли б бути і більшими", — коментує ситуацію Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU. При цьому експерт зазначає, що з червня приріст держборгу буде помітнішим, оскільки країни Великої сімки та ЄС уже фіналізують свої пакети допомоги і суттєвіші кредити надходитимуть регулярніше.

"Можна очікувати подальшого зростання зовнішнього боргу, оскільки в іноземній фінансовій допомозі переважають саме кредитні кошти — частка грантів, які не потребують подальшого повернення, становить лише приблизно 40%", — зазначає Максим Самойлюк.

Ситуацію з борговим навантаженням посилює очікуване різке скорочення ВВП у доларовому еквіваленті. "Якщо у 2021 році співвідношення держборгу до ВВП склало майже 50%, то наприкінці 2022 року воно може досягти діапазону 80-90%, що може спричинити занепокоєння кредиторів", — попереджає Віталій Ваврищук.

Однак, на його думку, зростання боргового навантаження не створює помітних додаткових видатків для бюджету, адже більшість кредитів надається під символічну відсоткову ставку, а терміни повернення перевищують десять років.