Блекаут, віялові відключення — що далі. Чим обернуться для українців удари РФ по енергомережах

Росія 11 вересня завдала низку прицільних військових ударів по об'єктах критичної інфраструктури, які відповідають за електропостачання деяких регіонів. Зокрема, йдеться про атаку на населені пункти Харківської та Дніпропетровської області, електроенергію також було відключено в Полтавській і Сумській областях. Наймасштабніші руйнування внаслідок удару ЗС РФ — на ТЕЦ-5 Харкова, через пожежу на якій жителі Харкова були позбавлені і електроенергії, і, відповідно, водопостачання, яке неможливе без постачання електроенергії.

Критичні удари. Навіщо росіянам руйнація українських енергомереж і ТЕЦ

У НЕК "Укренерго" 12 вересня повідомили, що одразу після ракетних ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури, поки ДСНС гасили пожежі, диспетчери й інженери оператора спільно зі спеціалістами обленерго відновили живлення більшості відключених регіонів за заздалегідь підготовленими резервними схемами й алгоритмами дій. Тобто для відновлення електропостачання знадобилося лише кілька годин.

"Ми готувалися до будь-яких ситуацій під час війни та продовжуємо тримати #Енергетичний фронт. Вчора диспетчери "Укренерго" й операторів систем розподілу впоралися чудово, повернувши світло за резервними лініями електропередачі, за що їм щира подяка. Поки зберігаються точкові відключення, над їх усуненням безперервно працюють", — зазначив голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

"Удари по інфраструктурі — це психологічний фактор. Із одного боку, такі удари чинять на населення психологічний уплив, який, на думку агресора, повинен зменшити опір (агресії РФ, — Фокус). Із іншого боку, пошкодження постачання електроенергії впливає на функціонування всіх процесів, це вплив широкого спектру", — зазначає Андріан Прокіп, експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього.

Утім, експерти кажуть, що на цьому етапі українська мережа має достатню гнучкість, щоб фахівці підприємств могли протягом кількох годин відновити електропостачання там, де РФ завдає ударів.

"Після вчорашніх ударів електроживлення більшості постраждалих областей було відновлено досить швидко. У принципі, наша енергосистема — досить розгалужена та гнучка, щоб під час ремонту ділянки забезпечити постачання тимчасовими схемами або маршрутами", — говорить Роман Ніцович, керівник програм аналітичного центру DiXi Group.

Інше питання — генерація. Якщо наслідки ударів по мережах ремонтуються досить оперативно, то ризики для генерації (і наслідки ударів по підприємствах, які виробляють електроенергію) можуть бути більшими та потребують більше часу на відновлення.

"Є генерувальна інфраструктура. І один із об'єктів — Харківська ТЕЦ-5 — був пошкоджений. Якщо ворог продовжить бити по таких об'єктах прицільно, це серйозна загроза, переважно для теплопостачання, меншою мірою як для об'єкта електрогенерації ", — зазначив Роман Ніцович.

Блекаут не виключений. Чи може Україна знизити ризики ударів ЗС РФ по ТЕЦ та інфраструктурі

Андріан Прокіп вважає, що на сьогодні найкращим способом захисту енергоінфраструктури України є, звісно, система протиповітряної оборони. З іншого боку, необхідний і стратегічний запас матеріалів, запчастин і обладнання, щоб у разі пошкоджень внаслідок прильотів фахівці компаній могли оперативно провести ремонтні роботи.

"Потрібен певний запас матеріалів і обладнання. Ті запаси, які раніше мали оператори, вони використовували, і тепер поповнюють його, багато в чому завдяки гуманітарній допомозі через фонд Ukrainian Energy Support Fund. Він створений і діє при Секретаріаті Енергетичної спільноти. Має бути запас і комплектуючих. Якщо в нас є розуміння загроз для певного виду генерації, потрібно посилювати інші види генерації, щоб вони були готові включитися за командою диспетчера та видати потрібну енергосистемі потужність", — пояснив Фокусу Роман Ніцович. Тобто йдеться про те, щоб підготуватися до загроз, створивши заздалегідь і запас необхідного обладнання, і запас палива — мазуту, вугілля та природного газу. Це допоможе і швидко реалізувати ремонтні роботи, і переключити станції, за потреби, з одного виду палива на інший.

Виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк вважає, що важливим є й питання інвестування в додаткові генератори.

"Досвід міст, що потрапили в окупацію навесні цього року, свідчить, що зникнення струму веде до зупинки водопостачання, теплопостачання, обриву технологічних ланцюжків. Встановлення резервних генераторів — критично важливе. Багато підприємств це зробили, багато хто не зробив, тому що це питання і грошей, і обладнання — де його взяти", — зазначає Святослав Павлюк.

Він також наголосив, що активні системи повинні мати можливість працювати в автономному режимі.

"Важливо, щоб сонячні станції мали змогу працювати в автономному режимі — мали гібридний інвертор чи просто автономний перетворювач", — каже експерт.

На жаль, питання ударів росіян по критичній інфраструктурі — не єдине, яке є загрозою для стабільності постачання електроенергії українським споживачам. Святослав Павлюк каже, що існує загроза фінансова — багато підприємств енергетичної галузі перебувають у збитках і боргах.

"Ми зараз у ситуації, коли вартість палива для генерації зросла в рази, а вартість електроенергії не змінилася, ціна залишилася, як раніше. Електроенергія для населення має вартість на рівні 1 копійки, решта — доставка. Раніше ціна електроенергії для підприємств плюс вартість передачі компенсувала тариф для населення. Були крос-субсидії всередині сектора. Але впала промисловість — дотувати тарифи для населення нікому, а ми ще маємо платити за електроенергію за "зеленим тарифом". Фінансова модель енергоринку тріщить, там ідеться про десятки мільярдів", — розповів Святослав Павлюк.

Водночас опитані Фокусом експерти зазначають, що не чули про ініціативи уряду чи парламенту допомогти енергокомпаніям профінансувати витрати, які вони несуть внаслідок військових дій.

"Оператори мереж — НКРЕКУ для них ухвалювала рішення про використання тарифної виручки в межах інвестиційних програм на ремонти. Тобто вони можуть брати кошти з тих, що були заплановані на нові інвестиції. Звичайно, для регульованих суб'єктів ринку питання фінансування витрат буде порушуватися, тому що в них єдине джерело — це тариф", — каже Роман Ніцович. Тарифи для населення в новому опалювальному сезоні не змінюватимуться — раніше закон про заборону підвищення тарифів ухвалив парламент, а в уряді неодноразово заявляли, що для населення тарифи на електроенергію, воду, газ і тепло залишаться на рівні минулого сезону.

ЗАЕС вийшла з мережі. Чи може в Україні виникнути дефіцит електроенергії

НАЕК "Енергоатом" повідомив, що вночі 11 вересня енергоблок №6 ЗАЕС відключили від енергомережі. Йде підготовка до його охолодження та переведення в холодний стан.

"Останні три доби 6-ий енергоблок працював у режимі острова, живлячи лише власні потреби ЗАЕС на критично низькому рівні потужності (від 114 до 140 МВт), оскільки через російські обстріли були пошкоджені всі лінії зв'язку Запорізької АЕС із енергосистемою України. Вчора ввечері після відновлення працездатності однієї з цих ліній зв'язку електроживлення власних потреб ЗАЕС стало можливим від енергосистеми України. Отже, було ухвалене рішення про відключення енергоблоку №6 і переведення його в найбезпечніший стан — холодну зупинку", — йдеться в повідомленні "Енергоатому".

Безпека ЗАЕС сьогодні — ключове питання, і зупинка блоків із урахуванням окупації та регулярного обстрілу станції маєвигляд найлогічнішого кроку. Хоча й додає проблем, оскільки після зупинки блоків станції експерти прогнозують можливий дефіцит виробництва електроенергії в Україні. Однак це за умови, що буде порушено баланс попиту й обсягу виробництва.

Чи будуть віялові відключення в Україні?

"Проблема є — частина потужностей втрачена, перебувають на окупованій території та не працюють, частина біля лінії фронту теж не працювала, а решта всі під загрозою повітряних ударів. Дефіцит визначатиметься й ходом бойових дій. В Україні впало споживання на 30–35%. Це спрощує ситуацію. Виходячи з того, скільки потужностей втрачено, включаючи ЗАЕС, теоретично можна компенсувати це все наявними в країні потужностями, але в пікові часи, можливо, доведеться обмежувати споживання", — зазначає Андріан Прокіп. Він не виключає, що віялові відключення можливі кілька годин на день у періоди зимового піку.

У результаті кількість і частота віялових відключень в Україні залежать від того, яким буде попит в осінньо-зимовий період.

"Обмеження попиту — радикальний засіб для балансування роботи енергосистеми, і є категорії споживачів, які першими підпадають під обмеження, — це промислові споживачі. В останню чергу — об'єкти критичної інфраструктури, соціальної інфраструктури населення", — пояснив Роман Ніцович. На його думку, не виключено, що попит на електроенергію в осінньо-зимовий період і не зросте, і тоді для відключень не буде передумов (хіба що їх викличуть атаки росіян на інфраструктуру України).

Однак із настанням холодів українці можуть усе частіше використовувати електрообігрів, що може вплинути на зростання споживання електроенергії. Щоб не імпортувати дорогу електроенергію з ЄС, в Україні можуть ухвалити рішення про періодичні віялові відключення від електроенергії різних груп споживачів.

Таке ж рішення можуть ухвалити й за умови, що, крім ЗАЕС, ще одна велика станція, що генерує електроенергію, буде з якихось причин зупинена. Але зараз, у вересні, йдеться лише про тимчасові відключення певних населених пунктів через руйнування внаслідок ударів ЗС РФ по українських енергомережах і ТЕЦ. Дефіциту електроенергії на цьому етапі немає — Україна навіть продовжує продавати електроенергію країнам ЄС.