Валютний ризик. Що відбувається з курсом долара та як він зміниться у червні

Стійка гривня — таку ціль заклав Національний банк України в межах розробленої нової Стратегії НБУ до 2025 року. У Нацбанку впевнені: така ціль посідає особливе місце в Стратегії, адже забезпечення стабільності грошової одиниці України є основною функцією НБУ та надважливе під час війни.

У її межах передбачається досягнення цінової стабільності та курсової стійкості завдяки:

• розробленню стратегії повернення до інфляційного таргетування, валютної лібералізації та переходу до гнучкого обмінного курсу;
• поступовому послабленню та зняттю валютних обмежень;
• поступовому переходу до гнучкості обмінного курсу;
• поверненню фокусу монетарної політики на інфляцію.

Тим часом, на валютному ринку України в травні не було помітних кардинальних змін, окрім певного підвищення попиту на валюту від імпортерів. Як і раніше, НБУ активно підтримує попит на міжбанківському ринку, а готівковий курс наразі не демонструє тенденції до девальваційних коливань. Проте ризики для валютного курсу все ще актуальні, адже під час війни будь-яка досягнена стабільність може бути зруйнована через ситуацію на фронті. Фокус дослідив, що відбувається з курсом та чого очікувати від валютного ринку впродовж літа-2023.

Попит зростає. Що відбувається на міжбанку та чи очікувати більше валюти від експортерів

Дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антон Курінний розповів Фокусу, що у травні на міжбанківському валютному ринку ситуація порівняно з квітнем майже не змінилась. "Воєнний стан усе ще не дає можливості відчути спокій національній валюті. НБУ продав у травні за повні три тижні $1,2 млрд. Тож усе ще присутнє навантаження на наші золотовалютні резерви, хоча вони й знаходяться на рекордно високих позиціях через допомогу міжнародних партнерів ($36 млрд.)", — каже Антон Курінний.

Тобто Нацбанк наразі постійно бере участь у торгах на міжбанку — пропонує валюту на продаж, щоб задовольнити потреби покупців у валюті.

"Обсяг інтервенцій у перші три тижні травня навіть зріс вдвічі у порівнянні із середніми показниками весняних місяців до $406 млн. Здебільшого це пов’язано із скороченням продажу іноземної валюти агровиробниками, оскільки сезон посівної залишився позаду. Водночас Національний банк суттєво збільшив обсяг купівлі іноземної валюти. Якщо у березні-квітні обсяг таких операцій становив $12,6 млн, то лише за три тижні травня регулятор придбав на МВРУ $43,93 млн. Звісно, цього замало, щоб говорити про якусь збалансованість ринку, проте як тенденцію, це слід зауважити", — розповіла Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку.

Антон Курінний сподівається, що продовження зернової угоди дозволить експортерам збільшити обсяг валютної виручки, що позитивно вплине на кількість пропозицій на ринку. Проте цього слід очікувати не раніше середини червня. А зараз попит від імпортерів значно переважає пропозицію валюти від експортерів.

"Зараз велика частка імпорту заходить під потреби Міноброни, але й "стандартний" (споживчий) імпорт також не дає змоги пропозиції показати себе із "сильної" сторони", — каже Антон Курінний.

На думку Анни Золотько, зараз імпорт стрімко відновлюється, реагуючи на пожвавлення споживчого попиту. "Це видно як по прямих показниках Держстату, так і по непрямих показниках, на кшталт продажів нових авто: від початку лютого вони зростають кожного місяця на 15-25%. Зважаючи на величезний обсяг відкладеного попиту та накопичену ліквідність, є всі передумови говорити про подальше пожвавлення споживчих настроїв, а відтак — й імпорту", — каже експертка. Відтак, тиск на Нацбанк, який змушений продавати все більше валюти через зростання обсягів імпорту, посилюється. Проте саме це є ознакою початку відновлення економіки, впевнені експерти.

"Економіка потроху оживає, пожвавлюється й валютний ринок. Але наразі імпорт відновлюється значно вищими темпами, ніж експорт. За даними державної служби статистики, у першому кварталі цього року експорт склав 73,9% від показників аналогічного періоду минулого року. Водночас товарний імпорт у першому кварталі цього року склав 110,9% від показника аналогічного періоду минулого року. Експорт продовжує страждати від прямих наслідків війни: від фізичного руйнування виробництва до розірваних логістичних ланцюжків. Водночас споживчий попит стрімко відновлюється, відчутна частина відкладеного попиту потрапляє на ринок, що автоматично стимулює імпорт", — пояснила Анна Золотько.

Долар не 40. Чи зміниться в червні курс в обмінних пунктах та касах банків

У травні на готівковому валютному ринку коливання не були суттєвими. Як повідомив Фокусу начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лєсовий, станом на кінець травня готівковий курс, насамперед, в обмінних пунктах закріпився на позначці, яка в середньому лише на 2-2,5% вища за офіційний курс НБУ. "Валютний коридор можливих курсових коливань протягом місяця також майже не змінився: 37-38 грн / $ та 40-41 грн / €, а щоденні курсові коливання перебувають в межах 0,3-0,5 грн, тобто протягом травня на ринку не спостерігалося різких стрибків", — каже експерт.

Анна Золотько констатує: травень видався дуже вдалим для гривні на готівковому ринку. І для цього були створені важливі передумови.

"Насамперед через ухвалені Національним банком у квітні рішення щодо збільшення ліміту продажу готівкової валюти банками до 120% від придбаної в приватних клієнтів безготівкової валюти. Це дозволило великим системним банкам із розгалуженою мережею відділень та достатнім обсягом клієнтів-експортерів запропонувати дуже привабливу ціну готівкової іноземної валюти у касах. Це спрямувало частину попиту з боку населення до банків та стимулювало зниження готівкового курсу. Особливо сильними ці тенденції були у перший та третій тиждень травня. Проте у міру наближення готівкового курсу до вартості безготівкового долару з розміщенням на тримісячному депозиті (наразі середній коридор курсів становить 37,2-37,4 грн/$), ці тенденції слабшатимуть", — вважає Анна Золотько.

Експерти кажуть, що сьогодні немає причин очікувати суттєвих коливань курсу готівкового ринку. Один із важливих чинників: в Україні утворився дефіцит готівкової гривні.

"Поки не бачимо причин для послаблення гривні через дефіцит готівки на руках. Навіть попри війну відчувається сезонність, і гривня відчуває себе сильною, але навряд чи будуть сильні рухи в бік зміцнення, бо на міжбанківському ринку сильний попит тримається. Здається, що стабільність влітку буде тривати на готівковому та безготівковому ринках. Можливо, виникне коридор на готівковому ринку, такий само, як і на безготівковому – 36,75-37 UAH/USD", — каже Антон Курінний.

Тарас Лєсовий перелічив головні чинники, які впливатимуть на курс готівкового ринку у червні-липні 2023 року:

1. політика регулятора, спрямована на втримання балансу між попитом і пропозицією;
2. політика НБУ щодо "популяризації" гривневих депозитів (зокрема, це стосується впровадження депозитних сертифікатів, що дають змогу комерційним банкам дещо збільшити відсотки за депозитними програмами та терміни вкладів);
3. міжнародна валютна допомога, що покриває левову частину видатків державного бюджету;
4. розвиток внутрішньої економіки та зовнішньоекономічна діяльність — зокрема продовження дії "зернової угоди" ще на 2 місяці;
5. низька інфляція: за перші 4 місяці 2023 року вона склала трохи більше 3%, а до кінця року регулятор прогнозує, що вона не перевищить 14,8%.

Експерти кажуть: прогнозувати в умовах війни — досить складне завдання. Проте саме наприкінці травня склалась ситуація, коли передумов для девальвації гривні (різкого падіння курсу гривні до долара) немає.

"Багато що буде залежати від ситуації на фронті, кроків валютної лібералізації, про які почали говорити в регулятора, динаміки споживчого попиту тощо. Було б нечесно робити якісь кількісні прогнози на горизонт понад місяць, адже ситуація дуже стрімко може змінитися будь-якої миті", — попереджає Анна Золотько.

До осені — 36,6. Коли Нацбанк вирішить змінити офіційний курс гривні

Національний банк поки що залишає офіційний курс на рівні 36,6 UAH/USD. Експерти кажуть: передумов для зміни курсу зараз немає. І офіційний курс може залишатись незмінним впродовж червня-серпня 2023 року.

"Подальші дії регулятора залежатимуть головним чином від взятих зобов’язань перед МВФ, ефективності фіскальної політики, розміру та системності подальшої фінансової допомоги від країн-партнерів, ситуації на фронті тощо. Головний висновок: найближчими місяцями повна лібералізація валютної політики навряд чи стане можливою, але кроки в цьому напрямку ми напевно побачимо вже літом", — каже Тарас Лєсовий.

Втім, на думку Антона Курінного, зміна офіційного курсу може відбутись у третьому або четвертому кварталі 2023 року.

"Будемо стежити за інфляцією, за міжнародними резервами, за підтримкою партнерів і, авжеж, за рішеннями Ради НБУ", — говорить Курінний.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин прогнозує, що головним чинником у питанні зміни офіційного курсу буде виступати дефіцит активного рахунку та перспективи його зростання.

"Впливатимуть такі чинники як зернова угода, експорт у Європу зерна, закупівля палива та газу, інших товарів для відновлення інфраструктури. В умовах відновлення зернової угоди на 2 місяці ризик зміни офіційного курсу до вересня знизився", — каже експерт. На його думку, на валютному ринку України у червні-серпні ситуація може залишатися стабільною, звісно, за умови збереження моделі монетарного та валютного регулювання НБУ.

"Коливання можуть бути, але вони будуть незначними, у межах гривні, та будуть визначені ситуативними факторами. Проте це зовсім не знімає перспектив ослаблення гривні в перспективі у зв’язку з економічним дисбалансом. Але цей тиск зростатиме у другій половині року, ближче до серпня, та буде накопичуватись, що змусить НБУ перейти до зміни фіксованого курсу. Ймовірно, це трапиться восени, саме на цей період НБУ анонсував можливість змін. Сигналом до майбутніх змін стане притримування валюти банками, яке м’яко буде тиснути на курс (оскільки банкам буде вигідніше притримати валюту в касі до стрибка офіційного курсу)", — пояснив Андрій Шевчишин.