Мобілізація, бронювання, підтримка ЄС та США: головне з прес-конференції прем'єра Дениса Шмигаля

Під час четвертої щорічної прес-конференції 4 березня Денис Шмигаль розповів, що перед урядом стоїть завдання побудови нової економіки, продовження реформ та забезпечення стійкості під час війни. Фокус відвідав подію та зібрав у одному матеріалі найважливіше з прес-конференції прем’єр-міністра України.

Отримати 37 мільярдів мінімум: які кошти уряд розраховує отримати від Заходу

За словами голови уряду, важливим завданням є ресурси для перемоги – Україна залучає кошти від партнерів, і за два роки війни вже залучено понад 75 млрд дол. зовнішньої допомоги. "На потреби безпеки і оборони витрачаємо внутрішні ресурси, на решту напрямків потребуємо допомоги від партнерів, близько 37 млрд ми залучили в 2022 році, понад 42 млрд залучили в 2023 році, план на цей рік – щонайменше 37 млрд. доларів", — зазначив Денис Шмигаль. Він зауважив, що уряд очікує отримати більшу суму, ніж 37 млрд доларів, а найбільшими донорами прямої бюджетної підтримки України є ЄС, США, МВФ, Японія, Канада, Велика Британія, Світовий банк, а також інші країни великої сімки та нордичні країни.

Найближчим часом уряд очікує отримання 900 млн доларів від МВФ, як пояснив Денис Шмигаль, ці кошти можуть надійти вже у другій половині березня. А загалом програма МВФ передбачає на 2024 рік фінансування у розмірі 5,4 млрд дол.

За його словами, дефіцит бюджету цього року складає понад 20% від ВВП — 37 млрд дол. В уряді також очікують, що 17,3 млрд євро вдасться залучити від ЄС, і вже у березні за програмою ЄС Ukraine Facility очікується надходження траншу в розмірі 4,5 млрд євро.

Гроші від США: чому важлива допомога від Штатів та скільки коштів планують отримати

За словами Дениса Шмигаля, хоча вже багато коштів від партнерів підтверджені, тобто, їх надходження гарантоване, все рівно є дефіцит, адже досі не узгоджена допомога від США.

"Дефіцит звичайно ж, найбільша сума йде від Євросоюзу — там близько 18 млрд доларів закладено в інструменти Ukraine Facility, також будуть кошти від МВФ – 5,4 млрд доларів, які ми отримуємо цього року, і, звичайно, третє місце — це Сполучені Штати, ми очікували від США 11,8 мільярдів доларів цього року, і поки що законопроєкт не змінений і ця сума там вказана", — сказав прем’єр-міністр. За його словами, у МВФ теж розраховують, що США нададуть фінансову підтримку Україні.

"Затримка в американській допомозі напружує не лише нас, але й МВФ, де програма розрахована з урахуванням підтримки партнерів, тому ми тут маємо коаліцію і з МВФ, і з країнами G7 по підтримці", — зазначив Денис Шмигаль. Він додав: Сполучені Штати є важливим партнером для України, і питання наразі не в прямому бюджетному фінансуванні, а у військовій підтримці на 50 млрд доларів, що закладена у законопроекті.

"Тому що там не лише 11,8 млрд доларів — пряме бюджетне фінансування, там ще 50 млрд доларів на оборону, на військову підтримку, це важливий момент і, звичайно ж, ми очікуємо прийняття проєкту в Конгресі, адже Сенат уже висловив свою думку, я особисто маю оптимізм щодо Сполучених Штатів — щодо їх надійності і їх партнерства", — зауважив прем’єр-міністр.

Конфіскація активів РФ та передача коштів агресора Україні: чого очікувати у 2024 році

Денис Шмигаль розповів, що Україна очікує також на найшвидше вирішення питання долі заморожених російських активів. "Допомога партнерів — надзвичайно важливий інструмент, але ми потребуємо передбачуваності та стабільності незалежно від часу, незалежно від політичних коливань, електоральних циклів, які будуть у світі. Відповідно, конфіскація російських активів має стати надійним джерелом підтримки нашої держави і фінансування нашого відновлення", — каже очільник уряду. Він розповів, що на Заході заморожено близько 300 млрд євро російських суверенних активів. В основному йдеться про фінансові інструменти (облігації).

"Сьогодні більшість партнерів підтримують ідею використання російських активів для відновлення України. Ми вже розуміємо, що є повна готовність до використання доходів від отриманих заморожених російських активів на користь України. Але це лише перший крок. Нас цікавить конфіскація. Тому що це покарання агресора за злочини, за які він має заплатити", — зазначив Денис Шмигаль. За його словами, зараз триває робота над створенням міжнародної робочої групи з конфіскації. Окремо Україна працює над питанням використання прибутків, отриманих від цих російських активів і конфіскацій, з ЄС та Бельгією, адже в цій країні найбільша сума заморожених активів РФ.

За словами Дениса Шмигаля, Бельгія готова спрямувати частину від 1,7 млрд євро прибутку від заморожених російських активів на оборонні потреби України. "Бельгія задекларувала в бюджет, це вже їх дохід, 1,7 млрд євро. Ці 1,7 млрд розділені частково на підримку українських біженців у ЄС, частково Бельгія готова профінансувати українські потреби, зокрема і в обороні", — розповів голова Кабміну.

Говорячи про перспективу вступу до ЄС України, голова уряду сказав, що розраховує, що Україна стане членом Європейського Союзу негайно після нашої перемоги у війні.

"Я хочу вірити, що Україна стане членом Євросоюзу негайно після нашої перемоги, після завершення війни, а "домашню роботу" ми зробимо за два роки", — повідомив Денис Шмигаль.

Бронювання чоловіків: чи планується зміна процедури та звідки кошти на мобілізацію

На прес-конференції Денис Шмигаль також розповів про нові підходи до бронювання компаніями своїх співробітників. За його словами, близько 700 тисяч осіб вже сьогодні заброньовані, але наразі уряд готує більш справедливі підходи до бронювання з урахуванням рівня заробітних плат, податкового навантаження, а також впливу на економіку.

"Середня зарплата, рівень зарплати, рівень сплати податків як людиною, так і компанією — всі ці речі сьогодні опрацьовуються комплексно. І вплив підприємства або галузі на економіку — ось це рамки майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо", — зазначив прем’єр-міністр. Він додав, що, за підрахунками Кабміну, співвідношення працівників і військових для забезпечення останніх має бути вісім до одного, і, виходячи з цих параметрів, уряд розробляє справедливі параметри бронювання.

"До підприємств, які мають брати участь у механізмі бронювання, слід зараховувати і підприємства, які наповнюють держбюджет, що надають змогу фінансувати сили безпеки оборони в повному обсязі", — сказав голова уряду.

Говорячи про кошти, які необхідні для фінансування мобілізації, Денис Шмигаль зазначив, що Кабінет міністрів України планує надавати додаткове фінансування на оборонні потреби країни завдяки проведенню аудиту та верифікації витрат. Голова уряду зауважив, що конкретні цифри, потрібні для мобілізації, він не може назвати.

"1,7 трлн гривень закладено у бюджеті сектору оборони для потреб цього року. Ми розуміємо, що цього року нам потрібно буде приймати рішення щодо додаткового фінансування. Які інструменти? Продовження певного аудиту, верифікація витрат. Додаткові кошти будуть потрібні", — сказав Денис Шмигаль.

Він також зауважив, що мобілізація, в першу чергу, це потреба наших військових, і українське суспільство має слухати і чути потреби військових, а новий законопроєкт про посилення мобілізації є на часі, адже нинішнє законодавство у цій сфері було створене в мирний час, коли перед Україною не було таких викликів, як сьогодні. "Законодавство потребує певної модифікації, модернізації, покращення, звичайно ж, сьогодні технології цифрові дають можливість набагато більш справедливо підходити до питань мобілізації. Сподіваюсь, що парламент це питання глибоко опрацює, врахує всі потреби і всі питання, які ставить Генеральний Штаб та Міністерство оборони", — зазначив Денис Шмигаль.

Польська блокада: коли та як можна вирішити проблеми на кордоні в Польщі

Актуальне і важливе питання – ситуація на польському кордоні. За словами Дениса Шмигаля, в Польщі відбувається сьогодні передвиборча боротьба, і в уряді з розумінням ставляться до політиків у Польщі, але треба вже звертати увагу на моральні аспекти питання, тому що блокування і статистика цього блокування демонструють, що сьогодні вперше з моменту прийняття урядом постанови від 16 вересня жодна тонна українського зерна по чотирьох групах товарів не заїхала у Польщу.

На думку Дениса Шмигаля, повернення до умов торгівлі, що діяли до затвердження Угоди про Асоціацію, коли діяли дорсткі квоти та мита на продукцію з України, неможливе.

"Стосовно політичних вимог або таких емоційних вимог повернути Україну в рамки довоєнні (до підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, — Фокус), я вважаю що Україна зробила величезний прогрес на шляху до євроінтеграції, сьогодні ми уже знаходимося навіть не в статусі Угоди про Асоціацію, в статусі перемовин (про вступ до ЄС, — Фокус), це вже юридично інший статус. Тому Єврокомісія, я переконаний, на ці умови не піде, це вже юридично неможливо", — повідомив очільника українського уряду на прес-конференції 4 березня. Він додав, що уряд працює на платформі Координаційної Ради Єврокомісії до 28 березня. Проте, зауважив прем’єр, на жаль, доля розв’язання кризи на кордоні – на стороні Польщі, а не на стороні України.

"Ми свої пропозиції зробили, ми готові навіть зробити певні свідомі пом'якшення в частині експорту цукру і м'яса курятини, ми віддали наші пропозиції Єврокомісії. Ми хочемо, щоб Угода про Асоціацію з Україною, яка продовжує діяти, була посилена, і 29 розділ був змінений, а безмитний режим продовжував діяти. Я переконаний, що ми з Польщею знайдемо шлях вирішення цієї кризи", — сказав Денис Шмигаль.

Він розповів, що 11 березня планується засідання спільної міжурядової українсько-польської міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва.