Податки для українців зростуть — які саме і коли

Міністерство фінансів України працює над законопроєктом про підвищення військового збору та податку на додану вартість (ПДВ). Також планується, що військовий збір сплачуватимуть ФОПи. Як пояснив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, такі заходи мають додати коштів для фінансування армії.

Які податки підвищать і наскільки — чи є план?

Через збільшення військових потреб Міністерство фінансів України планує збільшити ставку ПДВ, військовий збір, а також запровадити його для фізичних осіб підприємців (ФОП).

Тож підвищення планують наступне:

• від 1,5% до 5% — військовий збір;
• ставка податку 5% — для ФОП третьої групи;
• на 2-3%, ймовірно, підвищать рівень ПДВ (зараз 20%).

За словами Данила Гетманцева, гроші мають скерувати на додаткову мобілізацію та фінансування армії. За його словами, потрібно близько 300 млрд грн. І навіть без урахування мобілізації необхідні 400 млрд грн на закупівлю та ремонт військової техніки.

"Ми не можемо запозичити ці кошти у партнерів. Про яку суму йде мова? КМ зараз підраховує потреби, але вони дуже великі. Не менше 300 млрд.до кінця року", — пояснив Гетманцев.

Як зазначив Фокусу фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, вочевидь таке рішення уряду є зрозумілим, проте питань поки більше, ніж відповідей.

"Незважаючи на те, що рішення про підвищення податків все ще обговорюється, є розуміння в потребі 300 млрд грн. Тривають переговори з МВФ. Поки питань більше ніж відповідей. Є сума, є статті податкові й неподаткові. Й навіть при перевиконанні планів — грошей не вистачає. Тим більше, що безпековий ризик був зрушений на більш пізній період. Триває мобілізація, потрібне будівництво захисних споруд для бійців, потрібні снаряди. Внутрішніх ресурсів на фінансування не вистачає, а партнери фінанси не дають", — зазначив Шевчишин у коментарі Фокусу.

Тим часом, за фінансовими підрахунками , наданими виданням Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (без урахування можливого запровадження військового збору для ФОП) може додати до бюджету 90-100 млрд грн на рік. А підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт — близько 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде більшим, наприклад, 2 або 3 відсоткові пункти, то доходи бюджету, ймовірно, зростуть на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн. відповідно. Підвищення ставки ПДВ пригнітить споживання, отже збільшення надходжень зазвичай не є прямо пропорційним зростанню ставки податку. А підвищення податків для ФОП може призвести до ухилення від оподаткування, зазначають у статті видання.

Економіст Олег Пендзин у розмові з Фокусом додає, що збільшення податків першочергово вдарить саме по легальному бізнесу.

"Проблема полягає в тому, що збільшення податків б'є по тому бізнесу, який і так сплачує податки. А збільшення податку на додану вартість і збільшення воєнного збору — це ще й підвищення тягаря для фізичних осіб. Тому що ПДВ платить фізична особа — кінцевий споживач, воєнний збір платить кінцева особа ФОП. Ну скільки грошей можна витягнути ще з і так далеко не таких вже й багатих людей?.. " — вважає Олег Пендзин.

Також виникає проблема із запровадженням 5% військового збору на доходи ФОП III групи, адже їхнє податкове навантаження збільшиться одразу майже вдвічі.

"Воєнний збір мають підвищити до 5%. Зараз він становить 1,5%, а хочуть встановити 5%. Зауважу, що наразі ФОПи воєнний збір не сплачують.Він сьогодні сплачується з доходів фізичних осіб. ФОПи мають дохід від підприємницької діяльності", — пояснив Фокусу економіст.

1 трлн гривень до держбюджету: на скільки днів війни вистачить грошей

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, на сьогодні, через затримку воєнно-технічної допомоги на початку року, український бюджет перевитратив 5 млрд доларів (приблизно 200 млрд грн) на закупівлю зброї з коштів, які мали би в кінці року слугувати джерелом для фінансування грошового утримання військовослужбовців, нагадує економіст Олег Пендзин.

"Сьогодні, навіть без врахування потреб мобілізації, нам не вистачає 5 млрд доларів в бюджеті. Потреби нової мобілізації будуть синонімом потреби в додаткових грошах. Гетманцев назвав цифру 350-400 млрд. Ці кошти при дефіциті 200 млрд грн, який вже утворився, це той максимум 100 тисяч додаткового мобілізованого персоналу. Тобто це те, чого точно не вистачає. У такій ситуації ми ще раз згадуємо дуже відомий вислів Наполеона: "Війна — це гроші, гроші, і ще раз гроші". Для того, щоб профінансувати ті видатки, про які йдеться, звідкись треба мати джерело. Яке може бути джерело за сучасних умов? Запозичення на внутрішньому ринку? Так Марченко сказав, що ми вже запозичили 1 трлн гривень, що дорівнює 200 дням війни. Наступне джерело, яке теоретично може бути, це податки", — зазначив Пендзин у коментарі Фокусу.

На його думку, саме в економічному бронюванні наразі існує нагальна потреба. "Як би там що не казали, але питання економічного бронювання — це буде питання надзвичайно гостре і абсолютно необхідне найближчим часом", — наголошує Пендзин.

Нагадаємо, Фокус вже повідомляв про повернення для ФОПів військового збору. Твож йшлося про пояснення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля щодо грошей на додаткові потреби ЗСУ. За словами глави уряду, Кабмін консультується в питанні забезпечення оборонних потреб безпосередньо з військовими.