Комуналка зросте. Що буде з тарифами на воду, газ, опалення, світло

В Україні під час воєнного стану діє заборона на підвищення тарифів на тепло, газ і гарячу воду. Виняток становлять електроенергія та холодна вода. Рада директорів Міжнародного валютного фонду, схваливши 18 жовтня 2024 року черговий транш кредиту Україні на 1,1 млрд доларів, не висувала умови підвищення тарифів на енергоносії. Водночас в Меморандумі з МВФ є пункт, де йдеться про можливість підвищення тарифів для населення. До чого готуватися українцям, з'ясував Фокус.

Газ: чи можуть підвищити тарифи для населення

Зазначимо, що в Україні, згідно з №2479-ІХ від 19 серпня 2022 року, під час війни діє мораторій на підвищення тарифів на газ для населення, тому ціна наразі залишається незмінною — 7,96 грн (з ПДВ) за 1 куб. м.

Законом забороняється підвищення тарифів для всіх категорій споживачів на:

• послуги з розподілу природного газу;
• теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання);
• послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Крім того, згідно з цим законом, ціна на природний газ для побутових споживачів та ОСББ, якщо вони використовують газ для виробництва теплової енергії для населення й уклали договір з ГК "Нафтогаз України", не підлягає збільшенню і залишається такою ж самою, як і була до великої війни.

Закон також тимчасово забороняє постачальникам газу примушувати побутових споживачів сплачувати заборгованість. Зокрема додавати її в рахунок на оплату, подавати судові позови, стягувати заборгованість у примусовому порядку і відключати газопостачання.

Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук у коментарі Фокусу зазначив, що підвищувати тариф на газ для споживачів потреби немає навіть в умовах завдавання ударів по газових сховищах.

"Тарифи на газ і потенційне пошкодження підземних сховищ не є прямо пов'язаними між собою. Більшу роль у визначенні тарифу — підвищувати чи ні, грає бажання "Нафтогазу" й надалі діяти в тих умовах фінансової достатності, комфорту. Саме це буде визначальним чинником", — сказав він.

Тож газ для побутових споживачів коштуватиме 7,96 грн до травня 2025-го або ж до кінця воєнного стану.

Чи змінюватимуться тарифи після травня 2025-го і за умови скасування воєнного стану? Кабмін офіційно продовжив дію спецзобов'язань (ПСО) щодо постачання газу. Згідно з рішенням уряду, до кінця наступного опалювального сезону, тобто 30 квітня 2025 року, ціни на газ для споживачів гарантовано не зміняться. Йдеться, зокрема, про побутових споживачів, тобто населення, а також виробників тепла, електрики та операторів газорозподільних систем.

Залежно від категорії споживачів, вартість блакитного палива від Нафтогазу коливатиметься від 7 грн 42 коп. до 16 грн 50 коп. за кубометр. Для населення ж газ і надалі коштуватиме 7 грн 96 коп. за куб.

Оновлений Меморандум МВФ: що передбачає в частині тарифів для населення

Меморандум із МВФ, про який уже йшлося вище, за словами експертів, містить потенційну можливість підвищення тарифів на енергоносії. Так, згідно зі статтею 77 документа, "потенційні заходи щодо реформування, якщо це дозволять умови, передбачають додаткове поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології і соціальних міркувань під час війни), забезпечення зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним державним підприємствам за наявності доступних бюджетних ресурсів".

Також у цьому пункті вказано, що "коли війна закінчиться, програма реформ в енергетичному секторі вимагатиме, серед іншого, відновлення та посилення конкуренції на оптових і роздрібних ринках газу. Крім того, забезпечення стійкості системи та зменшення квазіфіскальних зобов’язань потребуватиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію для покриття витрат, одночасно розподіляючи адекватні та цільові ресурси для захисту вразливих домогосподарств. КМУ затвердить дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії з планом впровадження на період після запровадження воєнного стану. Дорожня карта базуватиметься на технічному аналізі фінансового стану сектору за погодженням з Європейською комісією".

Водночас, як зазначили у Мінфіні, оновлений Меморандум МВФ за результатом пʼятого перегляду програми Extended Fund Facility (EFF) не містить зобовʼязань для України щодо підвищення тарифів на енергоносії.

Експерти ж, ознайомившись із оновленим текстом Меморандуму з МВФ, зазначають, що підвищення тарифів все ж таки передбачається.

Зокрема експерт із ЖКГ, тарифів та питань комунального господарства Олег Попенко звертає увагу на текст 77 статті Меморандуму з МВФ щодо енергетичних ринків і тарифів, де чітко прописано умови підняття тарифів, про що свідчать такі фрази, як "Нова методика тарифоутворення", "Поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію до рівня відшкодування витрат" тощо.

"Ну, ви ж розумієте, що з таким Меморандумом підняття тарифів буде вже у 2025 році, це ясно. Але я звернув увагу, як прописаний п4."До рівня відшкодування витрат". І тут споживачу потрібно дуже серйозно напружитися. Бо рівень відшкодування витрат на наших комунальних та державних підприємствах — набагато вищий, ніж собівартість послуг. Бо в собівартості послуг може бути все, від "айфонів" до "лендкрузерів", і все це коштом споживача. До речі, "набагато" — це може бути і 100, і 200%", — наголосив Попенко.

У коментарі Фокусу Олег Попенко зазначив, що підвищення тарифів 2025 року буде поступовим, проте, ймовірно, відбуватиметься під час війни.

"Спочатку зазначалося, що підвищення тарифів відбудеться за пів року від закінчення війни, а зараз у Меморандумі визначено, що ці зміни можуть відбутися і під час воєнних дій. Я роблю такі висновки з документа, що нас вже в 2025 році очікують підвищення тарифів на газ, електроенергію, розподіл газу, а за ним, звісно, потягнуться й послуги теплоенерго тощо", — сказав Попенко.

Такі підвищення відбуватимуться поетапно, адже, каже експерт, навряд чи можливо відразу підвищити вартість газу до ринкової, яка зараз становить 16-18 грн за кубометр.

Схожа ситуація, за словами Попенка, склалася і з електроенергією.

"Зараз у нас тариф — 4,32 грн/кВт*год, а ринковий — 9-11 грн/кВт*год, в залежності від вартості послуг. Це означає, що слід очікувати підняття тарифів у два-три етапи. Відповідно, вартість електроенергії зростатиме у декілька етапів", — додав експерт.

Дороге світло: як зростуть тарифи на електроенергію

Зараз для населення України запроваджено загальний тариф, а саме 4,32 грн/кВт*год.

Тож з 1 жовтня по 30 квітня 2025-го для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діятимуть такі тарифи:

• за споживання до 2 тис. кВт*год на місяць – 2,64 грн/кВт*год на весь обсяг електроенергії;
• за споживання понад 2 тис. кВт*год на місяць – 4,32 грн/кВт*год на весь обсяг спожитої електроенергії.

Ба більше, триває дія тарифних коефіцієнтів для власників двозонних і тризонних лічильників електроенергії: уночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт*год.

А от бізнесу, ймовірно, невдовзі доведеться платити за електроенергію більше. Якщо НКРЕКП затвердить нову постанову, тарифи для бізнесу зростуть. Наприклад, на ринку "на добу наперед" та на внутрішньодобовому ринку в такому разі підвищуються граничні ціни в проміжку з 11:00 до 17:00. Якщо зараз 1 МВт-год коштує 5600 грн, то пропонується підняти до 6900 грн, вирівнявши ціну до ранкового піку. "Зберігається загроза продовження обстрілів російською федерацією об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, що може спричинити виникнення додаткового непрогнозованого дефіциту генерувальних потужностей і мережевих обмежень. Для збалансування енергосистеми і уникнення відключення споживачів необхідне залучення імпорту електричної енергії, що зі свого боку потребує приведення у відповідність цін на ринках електричної енергії України і дозволить використовувати можливості комерційного імпорту та уникнути коливання цін в Україні щодо країн-імпортерів", — йдеться в Обґрунтуванні до рішення НКРЕКП про схвалення проєкту постанови НКРЕКП "Про граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку".