Заради грошей. Чи мусить Україна підняти тарифи і податки для отримання траншів від МВФ

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що місія Міжнародного валютного фонду успішно завершила п'ятий перегляд програми EFF наприкінці жовтня. "Виконали всі структурні маяки для шостого перегляду. За результатами поточної місії розраховуємо наприкінці грудня отримати наступний транш розміром $1,1 млрд", — зазначив Денис Шмигаль. Тим часом, про наміри України отримати 1,1 млрд доларів від МВФ також нещодавно розповів і міністр фінансів Сергій Марченко. За його словами, для отримання траншу Україна мала виконати кілька попередніх умов, а саме – запровадити зміни у податкове законодавство (фактично йдеться про законопроєкт №11416д, що вже підписаний президентом), а також парламент мав ухвалити законопроєкт про державний бюджет на 2025 рік. "Це важливий елемент у наших переговорах. Програма МВФ — це наша парасолька, яка забезпечує отримання підтримки від партнерів. Я сподіваюся, що ці кроки дозволять нам отримати наступний транш до кінця року", — зазначив Марченко.

П’ятий перегляд програми: БЕБ, Держмитниця та інші питання

Економіст ЦЕС Максим Самойлюк нагадав: наразі Шостий перегляд програми МВФ узгодили лише на рівні експертів Фонду. Надалі цей перегляд ще має затвердити Рада директорів — тоді з’явиться і оновлений Меморандум, і почнеться процес виплати чергового траншу фінансування. "Затвердження перегляду Радою МВФ очікується наприкінці грудня. Якщо перегляд затвердять, то Україна отримає транш у розмірі 1,1 млрд. дол. Не враховуючи цього траншу, Україна вже отримала 4,2 млрд. дол. від МВФ у 2024 році", — зазначає Максим Самойлюк.

Поки що діючим лишається затверджений 18 жовтня 2024 року п'ятий перегляд програми "Механізм розширеного фінансування". Зокрема, оновлений базовий прогноз МВФ передбачає, що активна фаза війни триватиме до четвертого кварталу 2025 року, за негативним сценарієм – до середини 2026 року. Водночас МВФ не виключає, що війна може тривати й довше.

Тим часом, у оновленому Меморандумі після П’ятого перегляду з’явились деякі нові маяки. Тобто зобовязання, за умови виконання яких фонд буде надавати транші кредиту в рамках програми. 6 маяків – за напрямом фіскальної політики.

Які вимоги у податковій сфері відповідно до оновленої Програми з МВФ:

• внесення змін до Бюджетного кодексу на виконання плану дій реформи управління публічними інвестиціями (до кінця січня 2025);
• призначення нового голови БЕБ відповідно до умов відбору, визначених законом (до кінця лютого 2025);
• затвердження КМУ методологічної рамки, що підкріплює управління публічними інвестиціями (до кінця лютого 2025);
• подання законопроекту до ВРУ щодо вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ — мова про Uber, Uklon, Glovo та ін. (до кінця квітня 2025);
• призначення постійного голови Держмитниці та постійних голів усіх регіональних митниць (до кінця червня 2025);
• вчасна подача бюджетної декларації на 2026-2028 рр, яка відповідатиме параметрам програми EFF (до кінця червня 2025).

За напрямом фінансової політики додали маяк — оцінка НБУ ключових фінансових та операційних ризиків для фінансової стабільності за різних негативних сценаріїв і підготовка ним планів на випадок надзвичайних ситуацій (до кінця жовтня 2024). За напрямом енергетики в програмі є посилення функціональної незалежності НКРЕКП, в т.ч. щодо незастосування процедури державної реєстрації до рішень регулятора, а також завершення формування наглядової ради Укренерго, де більшість із 7 членів складатимуть незалежні члени (обидва — до кінця грудня 2024).

Крім того, від України вимагають реформи Рахункової палати (до кінця грудня 2024), призначення незалежних експертів для аудиту НАБУ (цей маяк попередньо виконаний), публікацію звіту із зовнішнього аудиту НАБУ (до кінця лютого 2025), внесення змін до КПК для посилення боротьби із корупцією (до кінця грудня 2024 року).

"Як і раніше, МВФ акцентує увагу на необхідності збільшення надходжень до державного бюджету, зокрема шляхом боротьби із ухиленням від сплати податків. Тому пріоритетом МВФ є саме підвищення ефективності роботи БЕБ та Держмитслужби шляхом призначення нового керівництва та реформування структур", — каже адвокат Олексій Волохов.

Чи будуть усі маяки виконані у потрібні терміни? Навряд. Проте Україна і раніше домовлялась із фондом про перенесення термінів виконання певних пунктів Програми. Зараз же експерти вважають, що проблеми з виконанням певних маяків Програми просто неминучі.

"На мій погляд, найскладнішими з цих маяків будуть імплементація реформи БЕБ та Митниці, оскільки і до цього ці питання були проблемними, прогрес за якими відбувався завдяки тиску нардепів (у першу чергу Ярослава Железняка), експертної спільноти та міжнародних партнерів. Тож не здивуюся, якщо і призначення голів цих установ відбуватиметься не безперешкодно. З іншого боку, над деякими маяками робота йде вже доволі давно, як-от з новою звітністю для онлайн-сервісів, тож тут проблем не очікую", — каже Максим Самойлюк.

З іншого боку, як зауважує Олексій Волохов, позитивними факторами, що свідчать про наміри виконання вимог МВФ, є прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 4 жовтня 2024 року №941-р щодо затвердження складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора БЕБ. Крім того, Президент України Володимир Зеленський 17 жовтня 2024 року підписав закон 3977-IX Про внесення змін до Митного кодексу України, яким визначено порядок формування Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника Держмитслужби. Вирішальний голос у цій Конкурсній комісії матимуть саме міжнародні експерти, як того і вимагає МВФ.

"Наразі складно прогнозувати, наскільки швидко вдасться виконати всі вимоги МВФ щодо кадрових питань та змін до фінансової та фіскальної політики. Деякі реформи, такі як реформа Рахункової палати, спеціальна податкова звітність про прибуток користувачів операторів цифрових платформ типу Bolt, Uber, Uklon тощо потребують внесення змін до законодавства, що передбачає проходження всіх тривалих законодавчих процедур", — зауважує адвокат Олексій Волохов.

Тарифи і податки: чого чекати від нових маяків у програмі з МВФ

Міністр Сергій Марченко нещодавно повідомив, що ймовірність підвищення ПДВ в Україні обговорювали із представниками МВФ. Але завдяки ухваленню реалістичного бюджету на наступний рік зараз про такий сценарій не йдеться. Він також розповів, що умову (збільшити податок на додану вартість, — Фокус) не вносили до жодної із програм співпраці України з партнерами як структурний маяк чи критерій для оцінювання. І після ухвалення реалістичного бюджету на наступний рік необхідності ухвалення якихось рішень стосовно ПДВ немає. Але ймовірність, що ПДВ можуть підвищити лишається. за словами Сергія Марченка, якщо буде все добре з доходами, а податки, які вже підвищили, продемонструють ефективність, то й не буде необхідності різко збільшувати видатки, а питання про підвищення ПДВ в уряді піднімати не будуть.

Що ж стосується єдиного податку для ФОП, то у Меморандумі є посилання на Національну стратегію доходів та реформу єдиного податку. Тобто Україна зобов’язується реформувати спрощену систему оподаткування, хоча й не надає у документі ніяких дат, коли це планують зробити. "МВФ акцентує увагу на збільшенні надходжень до бюджету та боротьбі із ухиленням від сплати податків. Єдиний податок, зокрема зареєстровані на спрощеній системі ФОП, іноді використовується великим бізнесом для уникнення від сплати податків. Можливо, пріоритетом влади наразі буде саме боротьба із податковими зловживаннями, які допускаються із використанням спрощеної системи оподаткування. Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає для бізнесу перехід із спрощеної системи оподаткування до загальної, однак її реалізація неможлива без внесення радикальних змін до податкового законодавства, що вимагатиме як політичної волі, так і схвалення з боку різних політичних сил", — вважає Олексій Волохов.

Ще одним важливим питанням залишаються тарифи для населення. "Потенційні заходи щодо реформування, якщо це дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни), забезпечення зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним державним підприємствам за наявності доступних бюджетних ресурсів", — йдеться у пункті 77 Меморандуму з МВФ.

Також у документі вказується на те, що забезпечення стійкості системи та зменшення квазіфіскальних зобов’язань вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію для покриття витрат, одночасно розподіляючи адекватні та цільові ресурси для захисту вразливих домогосподарств. І Кабмін затвердить дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії з планом впровадження на період після введення воєнного стану.

З огляду на такі меседжі у Меморандумі деякі експерти припускають, що вже наступного року влада може піти на чергове підвищення тарифів, принаймні на електричну енергію, хоча, можливо, підвищення торкнеться і тарифів на газ і водопостачання.

"Спочатку зазначалося, що підвищення тарифів буде проходити після пів року від закінчення війни, а зараз в Меморандумі визначено, що ці зміни можуть відбутися і під час воєнних дій. Я роблю такі висновки з документа, що нас вже в 2025 році очікують підвищення тарифів на газ, електроенергію, розподіл газу, а за ним звісно потягнуться і послуги теплоенерго тощо", — каже експерт з питань ЖКХ Олег Попенко.

Проте чіткого маяка з вказуванням на період його виконання саме щодо підвищення тарифів зараз у Меморандумі немає. Але такий маяк можуть закласти під час наступних переглядів Програми. МВФ продовжує залишатися одним з головних кредиторів України під час війни, а продовження співпраці з фондом для України означає також можливість підписання інших важливих кредитних угод із зовнішніми кредиторами. Але для продовження співпраці Україні доведеться виконувати маяки, наголошують експерти.

"Дотепер МВФ залишався дуже лояльним до України, пробачаючи порушення дедлайнів та спільно з владою напрацьовуючи виходи зі складних ситуацій. Втім, не варто тестувати цю лояльність — Україні краще виконувати всі взяті на себе зобов’язання вчасно і в повному обсязі", — резюмував Максим Самойлюк.