Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Стабільність лише на словах: Кремль намагається приховати реальну кризу в економіці, — ISW

Володимир Путін
Путін намагається показати російську економіку стабільною, тоді як аналітики ISW вказують на реальні проблеми Кремля | Фото: пресслужба президента РФ

Володимир Путін активізував публічні заяви про "стабільність" російської економіки, намагаючись переконати світ у здатності Росії вести довготривалу війну проти України. Водночас аналітики вказують, що ці сигнали є частиною масштабної інформаційної кампанії, покликаної приховати реальні проблеми всередині країни.

Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), виступи президента РФ мають більше пропагандистський, ніж практичний характер, і спрямовані як на внутрішню аудиторію, так і на західні держави. Зокрема, 8 грудня під час засідання Ради стратегічного розвитку та національних проєктів Путін заявив, що держава нібито активно працює над подоланням демографічної кризи та створює додаткові стимули для збільшення народжуваності.

У своїй промові він говорив про розширення програм виплат, пільг та соціальної підтримки для сімей із дітьми, намагаючись створити враження стабільності та турботи держави. Водночас Путін був змушений визнати, що показники народжуваності в Росії продовжують знижуватися. Цей факт він спробував пояснити розмитими формулюваннями про "зовнішні чинники", не згадуючи напряму війну проти України, яка вже призвела до значних втрат серед чоловічого населення та міграційних хвиль.

Відео дня

Окремим елементом його виступу стала заява про намір враховувати демографічні показники під час оцінювання роботи губернаторів регіонів. За оцінками експертів, це може свідчити про спробу перекласти частину відповідальності за погіршення ситуації на місцеву владу.

Також Путін зробив акцент на тимчасово окупованих територіях України — Херсонській та Запорізькій областях. Він заявив, що там спостерігається начебто позитивна динаміка щодо готовності населення заводити дітей. В ISW вважають, що такі заяви не відповідають реальності та є частиною кремлівської стратегії з використання окупованих регіонів як демографічного і трудового резерву, а також елементом легітимізації окупації через соціальні наративи

У блоці, присвяченому економіці, Путін озвучив оптимістичні прогнози щодо російського ВВП, заявивши, що зростання може скласти приблизно 1% до кінця 2025 року. Він також повідомив про нібито контрольований рівень інфляції — приблизно 6% або нижче, підкреслюючи, що економіка зберігає "стійкість", а безробіття залишається низьким.

Цю риторику підтримав прем’єр-міністр Михайло Мішустін, який заявив, що за останні три роки російська економіка нібито зросла майже на 10% попри "безпрецедентний тиск санкцій". Такі твердження, на думку аналітиків ISW, радше виконують роль заспокійливого сигналу для внутрішньої аудиторії, ніж відображають реальний стан російської економіки, яка стикається з дефіцитом бюджету, технологічними обмеженнями та залежністю від військових витрат.

Експерти також звертають увагу, що активність Путіна в темі економічної "стійкості" помітно зросла напередодні контактів між представниками Росії та США, які відбулися 2 грудня в Москві. Це, на їхню думку, вказує на спробу вплинути на переговорні позиції Заходу та переконати партнерів України в тому, що посилення санкцій нібито не дасть результату.

Водночас Путін послідовно уникає прямого зв’язку між економічними труднощами та війною в Україні. У своїх виступах він майже не згадує про витрати на воєнні дії, масштабні втрати на фронті та довгострокові наслідки мобілізації для ринку праці і соціальної сфери, що, на думку аналітиків, є свідомою спробою приховати реальні причини погіршення економічної ситуації.

ISW підкреслює, що Кремль паралельно просуває дві ключові інформаційні лінії: про "міцну та самодостатню економіку" і про "неминучість перемоги" у війні. Обидва наративи покликані чинити тиск на Захід і Україну, формуючи у них страх перед затягуванням бойових дій і спонукаючи до поступок на умовах Москви.

Водночас аналітики наголошують, що Росія має серйозні внутрішні вразливості — як у військовій, так і в економічній сферах. На їхню думку, саме ці слабкі місця можуть бути використані для того, щоб примусити Кремль до реальних переговорів і компромісних рішень, а твердження про "неминучість перемоги" не відповідають реальній ситуації.

Окрему увагу у звіті приділено заявам російських чиновників, які демонструють жорстку позицію Кремля щодо можливих мирних домовленостей. Заступник голови комітету Держдуми РФ з оборони Олексій Журавльов заявив, що Росії, на його думку, не має значення, хто саме підписуватиме документи про завершення війни, але принциповим є те, щоб умови повністю відповідали інтересам Москви. Також він висловив позицію, що переговори мають відбуватися не з Україною, а зі Сполученими Штатами. Цю лінію доповнив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що перемовини про припинення війни мають проводитися без публічності та широкого інформування суспільства. В ISW вважають, що така тактика може використовуватися для маніпулювання інформаційним полем і маскування небажання Росії йти на реальні поступки.

Нагадаємо, що експорт нафтопродуктів з Росії впав до найнижчого рівня з початку війни через проблеми на заводах і посилення західних санкцій. Так, середній обсяг морських перевезень у перші 26 днів жовтня становив лише 1,89 мільйона барелів на день — найменше з 2022 року.

Також Фокус писав, що Україна активно застосовує ударні безпілотники, які уражають об’єкти глибоко на території Росії, зокрема нафтові заводи, склади палива та інші важливі військові та логістичні об’єкти.