Ціни на продукти в Україні 2026 – як вплинуть відключення світла та нові тарифи за електроенергію

Ціни на продукти в Україні продовжують зростати, і найбільш помітно це на овочах та продуктах, що потребують зберігання. Ситуацію ускладнюють відключення світла, що призводить до високих витрат бізнесу на електроенергію й генератори.

Зростання тарифів на електроенергію або генератори – що реально б’є по собівартості

З 9 лютого вартість електроенергії для промисловості досягла рекордних значень. Як нагадав у коментарі Фокусу керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, тепер ціна сягає 15 грн за кіловат. Це майже втричі дорожче, ніж платить побутовий споживач (4,33 грн).

Проте головного удару по собівартості завдають не мережеві тарифи, а відключення світла. Оскільки, коли зникає централізоване живлення, бізнес переходить на альтернативні джерела електроенергії.

"Головна проблема — не в ціні з мережі, а в тому, скільки коштує кіловат-година з генератора", — пояснив економіст.

Він навів приклад витрат бізнесу через відключення світла: середній дизельний генератор споживає приблизно 2 літри пального на годину. Якщо підприємство працює 8 годин — це близько 16 літрів дизелю на день, або майже одна тисяча гривень. При цьому, витрати можуть зростати залежно від потужності пристрою.

Ба більше, генератор потрібно не лише заправляти пальним, а й обслуговувати, тому необхідно додати витрати на масло, антифриз та оплату праці людини, яка буде займатися цим.

"В місяць лише на енергію з генератора бізнес, грубо кажучи, витрачає 700–800 доларів", — додав фахівець.

Водночас аналітик УКАБ Максим Гопка у коментарі Фокусу звернув увагу на те, що підвищення граничних цін на короткострокових сегментах ринку електроенергії до рівня близько 15 грн за кіловат без урахування податків збільшує витрати енергомістких виробництв і "холодного ланцюга".

"Тому ризик подорожчання у переробці та зберіганні залишається", — додав експерт.

Він розповів, що найчутливішими до зростання тарифів хліб і борошняні вироби. Це пов’язано з роботою млинів та пекарень, які залежать від стабільного енергопостачання. Також у зоні ризику опинилися молочна продукція, де значну частку собівартості формують витрати на охолодження, пастеризацію та зберігання.

Окрема категорія — заморожені та охолоджені продукти, через логістику та використання складів.

"На рівні "сезонності" на початку весни зазвичай дорожчають овочі "борщового набору" через вичерпання запасів зі сховищ і перехід на дорожчий імпорт", — додав Гопка.

В інфляційному звіті Національного банку України (НБУ) підтверджується, що масштабні руйнування енергетичної інфраструктури продовжуватимуть тиснути на ціни через адміністративні та ринкові механізми. Бізнес змушений інвестувати в енергонезалежність, і ці витрати вплинуть на споживчі ціни.

Стеля платоспроможності — чим можуть ціни на продукти зростати безперервно

На перший погляд, логіка формування цін проста: більші витрати — вищі ціни на продукти в Україні. Проте, експерти заспокоюють, й кажуть, що вартість товарів не може постійно зростати.

Пендзин наголосив, що виробник працює для споживача, фінансові можливості якого нині обмежені. Саме покупець зрештою ухвалює рішення, фактично "голосуючи гривнею" біля полиці магазину. Якщо поряд представлений український сир і імпортний, наприклад польський, який на 15% дешевший, більшість споживачів обере доступніший варіант. І, йдеться не про відсутність підтримки вітчизняного виробника, а про те, що реальні доходи населення не зросли.

"Ціна — це співвідношення пропозиції та платоспроможного попиту. Якщо в людей немає більше грошей, вони не будуть купувати дорожче… Ви або будете міняти структуру свого споживання, шукати дешевші продукти, або будете просто фізично менше споживати", — пояснив економіст.

За словами експерта, якщо бізнес підніме цінник на 30-40%, а покупець не акцептує цю ціну, підприємство просто закриється, адже не буде коштів для оплати електроенергії, зарплати працівникам тощо.

"Ми маємо бути свідомі: у цей важкий час виробник і покупець мусять шукати компроміс. Якщо ми не купуватимемо українське, то завтра самі не отримуємо зарплату, адже ми і є працівниками цього бізнесу. З іншого боку, бізнесмен має розуміти: якщо він триматиметься за довоєнну маржу — він закриється. Потрібно ділитися прибутком, щоб залишатися конкурентним. Ціни не зростають просто через електрику — вони ростуть лише настільки, наскільки ми готові заплатити. Якщо готовності платити немає, ціни не піднімуться — бізнес просто припинить існування", — розповів Олег Пендзин.

Агросектор під тиском — що відомо про експорт та посівну

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в коментарі Media Center Ukraine розповів, що нині через масовані російські обстріли та низьку температуру агросектор відчуває тиск. Це позначається на логістиці, експорті, собівартості виробництва і в результаті на цінах продуктів.

Найбільший удар припав на експорт. Через атаки на портову інфраструктуру Великої Одеси та малі порти Дунаю обсяги вивезення української агропродукції суттєво скоротилися.

Станом на початок року Україна експортувала близько 16 млн тонн продукції, це приблизно на 6 млн тонн менше, ніж на аналогічний період торік. Через це знижується валютний виторг, і, відповідно, у виробників менше коштів для підготовки до нової посівної, зокрема для:

• закупівлі насіння;
• придбання пального;
• купівлі засобів захисту рослин;
• ремонту техніки.

Денис Марчук зауважив, що в грудні 2025-го та у січні цього року експорт дещо відстав від планових показників, проте є потенціал наздогнати все, і це зараз стоїть на пріоритеті для керівництва країни. Зараз активно ведуться роботи над забезпеченням безпеки портів Великої Одеси та малих портів Дунаю, оскільки ворожі удари впливають не лише на національну економіку, а й на світовий ринок.

Щодо врожаю, за словами Марчука, показники залишаються відносно сильними. Загальний збір зернових перевищив 58 млн тонн, а олійних — близько 17,7 млн тонн.

"Це хороші показники. Ба більше, за зерновою групою результат перевищує торішній", — розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Однак, якщо країна не зможе експортувати заплановані 40 млн тонн, це не означає, що виробники будуть змушені зберігати надлишок на складах, що призводить до додаткових затрат. В перспективі це може ускладнити підготовку до посівної кампанії ярих культур.

"В цілому, якщо дивитися на стан озимих, якими засіяно близько 6,4 млн га землі, то ми бачимо, що ситуація в досить нормальному та контрольованому стані. Наразі немає позаштатних станів на господарствах", — додав він.

Щодо експорту української продукції, то, за словами експерта, нині відбувається поступове відновлення контактів після тимчасової паузи в листопаді — грудні. Попит на продукцію зростає, зокрема через певний неврожай в США.

Водночас логістика залишається ризиковим фактором, через що виникають додаткові витрати на страхування та забезпечення безпеки портів. Це все впливає на кінцеву ціну для виробника.

Денис Марчук також зауважив, що навесні 2026 року собівартість посівної здорожчає на 10-15% порівняно з минулим роком. Оскільки відбулося зростання вартості техніки, насіння та обладнання через коливання курсу валют.

Ціни на продукти в Україні — що буде дорожчати, а що дешевшати

Станом на лютий 2026 року ціни на продукти в Україні, зокрема на овочі, демонструють стійке зростання. Це й не дивно. Найпомітніше це видно в сегменті тепличної продукції.

Овочі: стрімке зростання

За даними аналітиків профільного проєкту EastFruit, на ринку зафіксовано чергове подорожчання тепличних помідорів. Попри те що зі зростанням вартості попит на імпортні томати поступово слабшає, імпортери продовжують підвищувати ціни, пояснюючи це дорогими закупівлями в Туреччині.

Станом на початок лютого, гуртові компанії реалізовували імпортні помідори по 120-140 грн/кг, що в середньому на 10% дорожче, ніж тижнем раніше.

Водночас на ринку фактично відсутня українська альтернатива, адже вітчизняні тепличні комбінати вийдуть із новим оборотом не раніше середини березня.

Схожа ситуація й з іншими овочами. Так, морква за тиждень подорожчала в середньому на 26% — до 8-14 грн/кг. Частина фермерів стримує продажі, розраховуючи реалізувати продукцію пізніше за вищими цінами. Зростають і ціни на продукти харчування у сегменті тепличних огірків: нині вони продаються по 135–165 грн/кг, що на 12% більше, ніж тиждень тому.

Аналітик УКАБ Максим Гопка вважає, що овочі продовжать дорожчати. Оскільки цінова динаміка в цьому сегменті має хвилеподібний характер: коли закінчуються внутрішні запаси та зростає частка імпорту, ціна може стрибати, а з появою ранньої вітчизняної продукції — стабілізуватися.

"Ризик дефіциту радше точковий і короткий. Йдеться по тепличні позиції та окремі охолоджені категорії, через перебої зі світлом, логістикою та небажання частини виробників працювати в мінус", — пояснив експерт.

Як зауважив Олег Пендзин, що проблема має системний характер.

"У нас близько 70% томатів йдуть із Туреччини. Помідори нікуди не зникнуть, але вони будуть імпортні, а не вітчизняні. Українські теплиці й так ледве виживали при нормальному електропостачанні, а за нинішніх умов вони об’єктивно не витримають", — зазначив експерт.

Він наголосив, що відключення світла та висока собівартість енергії роблять українську продукцію менш конкурентною, але це не означає автоматичного зростання цін без меж.

"Ціна зростає лише настільки, наскільки споживач готовий її прийняти. Якщо ви не готові платити 120 гривень за літр олії — вона не буде коштувати 120 гривень", — підкреслив Пендзин.

Якими будуть ціни на хліб і борошно

Проте, ціни зростуть не лише на овочі. В Україні можуть подорожчати хліб та борошняні вироби. Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко в інтерв’ю Еспресо розповів, що від початку року витрати хлібопекарських підприємств збільшились на 6-7%. Це пов’язано зі зростанням вартості електроенергії та розміру мінімальної зарплати.

"Тому в першій декаді лютого відбувається невелике підвищення цін практично у всіх підприємств – десь на 5% виробники збільшують вартість продукції", — зазначив він.

Олія: чи очікувати зниження вартості — експертна думка

Ціни зросли й на соняшникову олію. Керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин в етері LVIV.MEDIA повідомила, що майже третина підприємств була змушена призупинити або повністю зупинити виробництво внаслідок російських обстрілів та руйнування інфраструктури.

За її словами, подорожчання насамперед пов’язане зі зменшенням врожаю насіння соняшника, а також проблемами з експортом і руйнуванням інфраструктури. Якщо до повномасштабної війни Україна збирала близько 16 млн тонн соняшника, то цього року вдалося зібрати лише 10 млн тонн, що суттєво скоротило сировинну базу та виробництво олії.

Хоча цих обсягів достатньо для внутрішнього споживання, експортний потенціал значно зменшився. Україна частково компенсує втрати за рахунок соєвої та ріпакової олії, однак цього недостатньо, щоб перекрити втрачені обсяги соняшникової олії.

Молоко і м’ясо

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розповів, що в Україні зросла вартість молока, м’яса та круп через подорожчання електроенергії внаслідок ударів по критичній інфраструктурі.

За його прогнозом, найближчим часом крупи можуть подорожчати приблизно на 5%, а ціни на яйця та деякі види м’яса можуть коливатися через зростання витрат виробників.

Загалом, він зазначив, що продуктовий кошик продовжить поступово дорожчати щонайменше до появи нового врожаю відкритого ґрунту, коли збільшення пропозиції зменшить залежність від дорогого зберігання та імпорту.

*Таблицю складено на основі даних Держстату.

Раніше Фокус повідомляв, що у 2026 році в Україні очікується істотне підвищення цін на продукти, зокрема крупи, курячі яйця, овочі та хліб. За словами експертів, основними факторами подорожчання є наслідки ударів РФ, ускладнення експорту та зростання виробничих витрат.