Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Обстріли, справа Міндіча та дефіцит: у якому стані енергосистема України після чотирьох років війни

обстріли енергосистеми, енергосистема України, тарифи на електрику, тарифи на світло, статистика руйнувань і темпи відновлення 2026
Фото: З відкритих джерел

Четверта зима в умовах енергетичного терору показала, що не всі стратегічні рішення були вчасними, до багатьох викликів не підготуватися, а корупційні схеми зірвали укріплення об’єктів. Поки енергетики і комунальники на місцях подекуди ціною свого життя повертають в наші домівки години світла, ми чекаємо на весняне тепло і сподіваємося, що такої важкої зими більше не буде. Чи буде?

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року енергосистема країни стала головною мішенню ворога. Масовані удари по ТЕЦ, електростанціях та підстанціях призвели до дефіциту потужностей і тривалих відключень світла. Фокус розпитав профільних експертів про стан української енергетики і перспективу підвищення тарифів для споживачів.

Четвертий рік під обстрілами: все про ситуацію в енергосистемі від першого блекауту

Російська армія майже щодня атакує енергетичну інфраструктуру України, щоб занурити країну в темряву та схилити до переговорів на умовах, які вигідні Кремлю.

Так, 23 листопада 2022 року українська енергосистема зазнала критичних пошкоджень: вперше були аварійно зупинені всі атомні електростанції. Саме тоді відбувся масштабний блекаут, через який по всій країні виникли перебої зі світлом, мобільним зв’язком, водопостачанням та опаленням.

За чотири роки повномасштабного вторгнення росіяни змінили тактику ударів. Якщо 2022 року основними цілями були підстанції, то тепер агресор концентрується на великих теплових генераційних потужностях.

Частина атомної генерації залишається в роботі, проте не на повну потужність через вимушені скорочення після обстрілів. Наприклад, внаслідок масованого удару РФ у ніч на 7 лютого усі українські АЕС були змушені знизити потужність генерації.

обстріли енергосистеми, енергосистема України, тарифи на електрику, тарифи на світло, відключення електроенергії, статистика руйнувань і темпи відновлення 2026
Російська армія майже щодня атакує енергетичну інфраструктуру України
Фото: Денис Шмигаль / Facebook

"Ворог завдавав масованого удару дронами та ракетами по підстанціях та повітряних лініях 750 кВ і 330 кВ. Внаслідок чого атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації", — повідомляли у Міненерго.

Міністр енергетики України Денис Шмигаль розповів на засіданні Штабу 12 лютого, що найбільше постраждали енергетичні об’єкти у Києві, на Одещині та Дніпровщині. Вже 14 лютого він повідомив про покращення ситуації завдяки цілодобовій роботі ремонтних бригад та сприятливим погодним умовам.

Проте наголосив на необхідності об’єктивно оцінювати ситуацію, адже в Україні ще очікувалося чергове похолодання, яке може підвищити навантаження на систему. Крім того, залишається високий ризик ворожих обстрілів.

Нижче наведена статистика руйнувань об’єктів енергосистеми України.

Втрати енергосистеми України (4-й рік війни, лютий 2026)*

Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру впродовж чотирьох років призвели до серйозних втрат генерації. Через пошкодження та руйнування в Україні низки великих об’єктів, зокрема ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та інших станцій по всій країні, енергосистема зіткнулася з дефіцитом електроенергії. Саме це призвело до тривалих відключень світла, які українці переживають від початку масованих ударів після 24 лютого 2022, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Тип об'єкта

Об'єкти пошкоджені (ремонт можливий)

Об'єкти знищені/окуповані

Втрати

АЕС

-

Запорізька АЕС (6 блоків окуповані)

6/15 енергоблоків (40%)



Чорнобильська АЕС (знята з експл, перебувала під окупацією 37 днів, "безповоротно недосяжна" — РФ ушкодила склади ВЯП+антени; 0 МВт генерації від 1986 р.

0 МВт (радіаційна безпека)

ТЕЦ

Київ ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Кременчуцька ТЕЦ

Дарницька ТЕЦ-4, Харків ТЕЦ-5

50% потужностей

ТЕС

Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС

Зміївська, Курахівська, Трипільська

50% потужностей

ГЕС

ДніпроГЕС, Київська ГЕС, Канівська ГЕС

Каховська ГЕС

80% УГЕС

*Джерела: Міненерго звіти, Укренерго, МАГАТЕ моніторинг Запорізької АЕС

Як повідомив перший віцепрем’єр і міністр енергетики Денис Шмигаль, станом на 12 лютого прогнозний максимум споживання становить 16,4 ГВт: "Це те, що економіка хотіла б спожити. На жаль, дати ми можемо лише 12,3 ГВт".

Частину потреб, а саме 2 ГВт, покриває імпорт електроенергії. Основу генерації, близько 7,5 ГВт, забезпечують атомні електростанції. Водночас працює лише п’ять енергоблоків ТЕЦ з сумарною потужністю менш ніж 1 ГВт.

Директор з досліджень українського аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович у коментарі Фокусу зауважив, що оцінювати рівень дефіциту можна за непрямими ознаками, наприклад, за графіками відключення електроенергії в регіонах, де вони не є аварійними.

"Графіки відключення світла є певним маркером стану енергосистеми. Якщо діють 3-4 черги одночасно, це означає, що нам бракує близько 4 ГВт електроенергії. Відповідно, чим більше черг, тим більший обсяг дефіциту", — пояснив він.

Ситуація може частково покращитися через сезонні фактори:

  • довший світловий день;
  • більшу генерацію сонячних станцій;
  • можливе зростання виробництва гідроелектростанцій.

Експерт наголосив, що окрім сезонного фактора, на ситуацію впливає ризик нових обстрілів та здатність енергетиків оперативно відновлювати об’єкти.

Чи буде дефіцит електроенергії у 2026 та 2027 роках

За словами Романа Ніцовича, дефіцит електроенергії в Україні може зберігатися й у 2026 та 2027 роках. Серед основних причин: триває повномасштабне вторгнення Росії в Україні, продовження ворожих ударів по енергосистемі країни, високе споживання електроенергії влітку та проведення ремонтних робіт на атомних електростанціях.

"Треба розуміти, що влітку споживання електроенергії досить високе. Крім того, саме влітку відбувається активна фаза ремонтів на атомних електростанціях: блоки зупиняють для обслуговування, поточних ремонтів та перевантаження палива. Це планова процедура, щоб взимку можна було розраховувати на повний склад обладнання в системі", — пояснив експерт.

Кожен з дев’яти енергоблоків, які перебувають на підконтрольній території України, зупиняють в середньому на 50-60 днів для проведення ремонтних робіт. Як зауважив Ніцович, існує чіткий графік, згідно з яким основна фаза ремонтів розпочинається одразу після завершення опалювального сезону і триває до вересня.

обстріли енергосистеми, енергосистема України, тарифи на електрику, тарифи на світло, відключення електроенергії, статистика руйнувань і темпи відновлення 2026
Блекаут у Харкові
Фото: пресслужба Міненерго

"Фактично влітку частина енергоблоків буде недоступна. Відповідно, в цей період можливий дефіцит електроенергії", — розповів він.

Нагадаємо, влітку 2024 року дефіцит електроенергії відчувався після весняних атак, а минулого літа перебої також спостерігалися через відключення.

"Зрозуміло, що дефіцит потужності буде існувати. Наскільки глибоким він буде порівняно з нинішнім станом залежить від інтенсивності подальших атак та здатності нашої протиповітряної оборони протистояти цьому", — додав Роман Ніцович.

Імпорт електроенергії — як компенсується дефіцит під час війни в Україні

За 4 роки повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з дефіцитом потужностей у енергосистемі та змушена збільшувати імпорт електроенергії. Економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Максим Самойлюк розповів у коментарі Фокусу, що у січні імпорт електроенергії зріс до історичного рекорду — 896 ГВт·год. За його прогнозом, до кінця лютого ця цифра може зрости.

"Для розуміння, максимальна потужність імпорту, доступна для України, становить близько 2 ГВт, і зараз ми практично весь час повністю використовуємо цю потужність. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що в пік морозів Україна споживає 18 ГВт — тобто імпорт покриває більше 10% споживання, це багато", — зазначив експерт.

За його словами, збільшити імпорт вдалося завдяки двом рішенням, а саме через:

  • підвищення цінових обмежень (прайс-кепів);
  • вимогу до державних компаній забезпечувати щонайменше 50% власного споживання електроенергії за рахунок імпорту.

"Підвищення прайс-кепів означає підвищення тарифів на електроенергію для бізнесу, але це краще, ніж залишитися без електрики. До того ж електроенергія з мережі все ще дешевша за використання генераторів", — пояснив Максим Самойлюк.

Він зауважив, що поточна цифра імпорту дещо відрізняється від 2,45 ГВт, про які зазвичай говорять, бо ця потужність розподіляється між Україною та Молдовою.

"Ймовірно, у лютому ми досягнемо фізично можливого максимуму. Далі зростання імпорту можливе лише за умови будівництва додаткової інфраструктури на кордоні та співпраці з європейськими партнерами", — зазначив економіст.

Важливо: електроенергію імпортують не за рахунок держбюджету. Її закуповують приватні компанії та державні підприємства за власні обігові кошти

Відключення електроенергії – тимчасове явище для України чи нова реальність

Графіки відключення світла, ймовірно, стануть новою реальністю для українців. Директор з досліджень українського аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович каже, що запас міцності енергосистеми, який був у попередні роки, поступово вичерпується.

"На жаль, у попередні роки в нас був певний запас міцності енергосистеми, який зараз поступово стирається. Кожен новий удар забирає ту резервну потужність, яка могла б підтримувати систему", — пояснив експерт.

Навіть без нових обстрілів відновлення обладнання потребує певного часу, перш ніж енергосистема зможе працювати без дефіциту.

"Проте, ми розуміємо, що росіяни не зупиняться на нинішніх атаках. Можливо, буде коротка пауза, щоб вони накопичили ракети та дрони. Але насправді відключення світла — це, вже, певною мірою нова реальність. На жаль, ми в такій ситуації, коли відновлення йде повільніше, ніж ворог накопичує та здійснює атаки", — зазначив Ніцович.

Що не спрацювало в підготовці енергосистеми: оцінка експерта

Під час війни в Україні частина рішень щодо підготовки до ворожих атак і проходження опалювального сезону виявилася запізньою або не повністю реалізована.

За словами Романа Ніцовича, лише після серії масованих атак держава почала активно запускати програми підтримки для багатоквартирних і приватних будинків. Зокрема, це допомога на придбання генераторів, сонячних панелей та інверторів, а також пільгові кредити на встановлення систем накопичення енергії для живлення найважливіших елементів будинку, наприклад, насосів, ліфтів, освітлення сходових клітин тощо. Втім, експерт вважає, що ці програми могли з’явитися раніше.

"Спроба вирішити частину проблем через разові виплати "зимової підтримки" у кілька тисяч гривень має досить дивний вигляд. Аналогічний ресурс можна було б спрямувати на здешевлення банківських кредитів. Це допомогло б значно більшість кількості людей ефективно використати ці кошти", — вважає Роман Ніцович.

Також він звернув увагу на темпи реалізації проєктів з будівництва інженерного захисту. Частина проблем пов’язана з бюрократією, а інша — з певними корупційними явищами.

"Ми всі є свідками розслідування щодо будівництва захисних споруд в тій же справі, яку назвали операцією "Мідас". Очевидно, що корупційні скандали мали певний негативний вплив", — зауважив Роман Ніцович у коментарі.

Деякі перешкоди спостерігаються й з реалізацією проєктів розподіленою генерацією. Йдеться не лише про встановлення когенераційних установок, а й про їхню повноцінну експлуатацію: потрібне додаткове обладнання, фахівці та цілий комплекс робіт для підключення, налаштування і запуску цих систем.

"Насправді кожен такий проєкт мав отримати відповідний і професійний супровід, щоб обладнання не просто завезли й поставили, а правильно під'єднали та реально використовували. Це можна було забезпечити, але достатньою мірою цього не було зроблено", — зазначив експерт.

Роман Ніцович нагадав і про конкурс на будівництво нової генерації потужностей, який був заблокований у травні 2025 року й розблокований лише в грудні. За цей період девелопери могли б запустити проєкти, отримати фінансування, замовити необхідне обладнання та підготувати майданчики для будівництва.

"Потенційну частину цих установок можна було б запустити в роботу вже зараз. На жаль, цей час було згаяно через незрозумілі причини", — додав він.

Локальна генерація тепла: як уникнути перебоїв у великих містах

2026 року не лише дефіцит електроенергії, а й стабільність теплопостачання стала серйозним викликом. Так, внаслідок російських обстрілів 9 та 13 січня, Київ втратив одну з ТЕЦ, через що тисячі людей залишилися на тривалий період без тепла в будинках, адже традиційна централізована система теплопостачання дуже вразлива.

"Теплопостачання має вироблятися локально, найближче до місця споживання. Ми бачимо вразливість великих міст, коли удари можуть виводити з ладу одне велике джерело тепла, як-от ТЕЦ у Києві чи Харкові. Тому паралельно з відновленням пошкоджених об’єктів потрібно створювати додаткові джерела тепла меншого масштабу, щоб система не залежала від однієї котельні чи однієї ТЕЦ. Це найшвидший спосіб підвищити надійність", — розповів він.

Як зауважив експерт, навіть коли Київ за власний бюджет придбав когенераційні установки, лише через півтора року частину з них було запущено в експлуатацію, а з рештою це відбувається тільки зараз, після завершення всього комплексу необхідних робіт.

За словами Ніцовича, пріоритетом має стати одночасне відновлення того, що ще можна ремонтувати на ТЕЦ, принаймні водогрійних котлів,та розвиток розосередженої теплогенерації в містах.

Щодо потенціалу геотермальної енергії, тобто використання теплових насосів для централізованих систем теплопостачання, то це допомагає кільком громадам підготувати техніко-економічні обґрунтування для таких проєктів.

"Теплові насоси мають найвищу ефективність: з одного кВт електроенергії можна отримати до п’яти кВт тепла. Це відновлюватиме тепло і добре для довкілля. Питання в тому, щоб реалізувати ці пілотні проєкти і вже на основі цього досвіду масштабувати їх на інші міста, де це технічно можливо", — Роман Ніцович.

Тарифи на світло: чи очікувати на значне подорожчання

Під час війни запроваджено мораторій на підвищення тарифів, однак він не поширюється на всі комунальні послуги. Закон №2479-ІХ від 19 серпня 2022 року забороняє підвищення цін лише на ринку природного газу та у сфері теплопостачання. Тобто тарифи на електроенергію під час повномасштабного вторгнення можуть змінюватися.

Суттєве зростання вже відбулося у 2024 році. Від 1 червня для побутових споживачів діє єдиний фіксований тариф — 4,32 грн за кВт·год. Його затверджено урядовою постановою №632, а згідно зі змінами, внесеними постановою №1331. Як Фокус повідомляв раніше, ця ціна залишатиметься чинною щонайменше до 30 квітня 2026 року.

Водночас у січневому інфляційному звіті Національний банк України зазначив, що тарифи на комунальні послуги можуть зрости через потребу фінансувати відновлення енергосистеми після масованих обстрілів через вторгнення Росії в Україну: "…зросла ймовірність подальшого поступового та поетапного приведення частини з цих тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів".

Попри це, міністр енергетики Денис Шмигаль під час засідання Комітету з енергетики та житлово-комунальних питань запевнив, що ціни на світло не мають зрости в травні.

"Ціни для населення в травні піднімати не плануємо. Крапка", — сказав він.

тарифи на електроенергію, мораторій на підвищення тарифів, комунальні послуги
Мораторій на підвищення тарифів не поширюється на всі комунальні послуги
Фото: "24 Канал"

Однак підвищення тарифів на електроенергію все ж може відбутися, оскільки такі плани вже закладені в макроекономічних прогнозах уряду. Про це у коментарі Фокусу розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

"Згідно з планами Мінекономіки та Нацбанку, цього року тариф на електроенергію може зрости до 5,5 грн за кВт·год, а в середньостроковій перспективі Міненерго та НБУ передбачають поступове підвищення до 7,5 грн протягом наступних трьох років — по 1 гривні щороку", — зазначив експерт.

Попенко відзначає, що точні дати перегляду тарифів передбачити важко. За його прогнозом, підвищення відбудеться, проте не обов’язково з 1 травня, коли закінчиться дія фіксованого тарифу на електроенергію, можливо це перенесуть на літо.

На строки та темпи підвищення, як додав експерт, впливають не лише економічні, а й політичні чинники.

Олег Попенко також звернув увагу на те, що навіть відносно невелике підвищення тарифу відчутне для домогосподарств. Якщо ціна електроенергії зростає на 1 гривню за кВт·год, то при середньому споживанні 300-400 кВт·год це означає додаткові 300400 грн щомісяця.

"Ці кошти людям потрібно десь знайти. Якщо врахувати, що середня зимова платіжка за комунальні послуги становить 5-6 тисяч грн, а значна частина українців отримує зарплату на рівні 12-14 тисяч грн, це буде відчутним фінансовим навантаженням", — пояснив експерт.

Тож, Україна входить у п'ятий рік війни з енергосистемою, яка працює на межі, проте тримається завдяки атомній генерації, розподіленим відновлювальним джерелам енергії та імпорту. Саме ця комбінація дозволяє уникати масштабного блекауту навіть під час пікових навантажень і нових російських атак. І хоча баланс залишається крихким, весна може стати переламним моментом за умови подальшого відновлення потужностей, розвитку ВДЕ та безпекових гарантій. Без цього залишається лише героїзм і надія втриматися і уникнути занурення країни в темряву.

Раніше Фокус писав про те, скільки українці платитимуть за комунальні послуги після завершення опалювального сезону, адже термін дії заморожених тарифів поступово спливає.