Судді, банківська таємниця та перекази в ЄС: рішення Ради, які вплинуть на гроші для України

Верховна Рада 13 жовтня проводить пленарне засідання, на порядку денному якого є законопроєкти, пов’язані з європейською інтеграцією, фінансовим моніторингом і судовою реформою. Від виконання частини зобов’язань перед міжнародними партнерами залежить подальше фінансування України. Водночас окремі законодавчі ініціативи викликають суперечки через можливі ризики для незалежності судової системи, а зволікання з реформами може ускладнити отримання коштів.

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, на пленарному засіданні 13 жовтня мають розглянути 10 законопроєктів. Зокрема, документи про приєднання України до європейської зони платежів у євро SEPA, розкриття банківської таємниці Національним банком України, зміни до правил адміністрування ПДВ і формування органів суддівського врядування.

Які вимоги до України залишаються невиконаними

Україна має виконувати погоджені з міжнародними партнерами зобов’язання, щоб отримувати передбачене програмами фінансування. Серед ключових напрямів називають зміни до податкового законодавства, фінансового моніторингу, правил оцінки майна та процедур добору суддів.

Статус ключових вимог до України станом на 13 жовтня 2026 року

Таблиця охоплює основні законодавчі зміни, що є доступними для вивчення, у контексті міжнародних зобов’язань України, але не є вичерпним переліком усіх реформ, необхідних для отримання міжнародного фінансування. Статуси законопроєктів наведено станом на 13 жовтня 2026 року.

SEPA: Україна ризикує відкласти приєднання до європейської зони платежів у євро

Одним із питань, які Верховна Рада має розглянути в межах європейської інтеграції, є законодавчі зміни, необхідні для приєднання України до SEPA. Однак готовність депутатів підтримати ці документи поки не є одностайною. Народна депутатка Ніна Южаніна, зокрема, назвала приєднання до SEPA "дуже непростим документом", за який народні обранці "голосувати поки не готові". Вона звернула увагу на масштаб змін у чинному законодавстві, необхідних для адаптації української банківської та фінансової системи під стандарти ЄС, пояснивши, що законопроєкт №14327-д передбачає зміни до 19 законодавчих актів. Зокрема, пропонується посилити вимоги до актуальності даних про кінцевих бенефіціарних власників і підвищити штрафи за порушення.

Водночас, якщо Южаніна звертає увагу на обсяг змін і санкцій, то економіст Богдан Слуцький каже про потенційну користь системи. За його словами, єдина зона платежів у євро SEPA дає змогу здійснювати перекази між країнами-учасницями за узгодженими правилами. Для українців і бізнесу приєднання до системи може означати дешевші та простіші розрахунки з європейськими контрагентами.

Для українських громадян і бізнесу це означає менші комісії та простіші розрахунки з ЄС.

Тож на порядку денному 13 жовтня, згідно із інформацією Ярослава Железняка, були два законопроєкти, пов’язані з реформою:

• №14327-д — документ щодо платежів, бенефіціарів і Реєстру рахунків, який планували розглянути в першому читанні.
• №15503 — зміни до Цивільного кодексу для реалізації реформи, також перше читання.

Одним із найбільш дискусійних елементів є саме централізований Реєстр рахунків і сейфів. Критики побоюються, що він посилить контроль держави над фінансами громадян.

Слуцький пояснює, що реєстр не має містити даних про залишки коштів, рух грошей чи вміст банківських сейфів. Його завдання — надати змогу уповноваженому органу встановити, у якому банку фізична або юридична особа має рахунок.

"Фінансовий моніторинг не є самою SEPA. Це одна з умов приєднання. Україна має наблизити правила боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму до стандартів ЄС. Для цього пропонується створити централізований Реєстр рахунків і сейфів. Саме навколо реєстру виникла найбільша критика. Його представляють як систему, через яку держава нібито бачитиме всі гроші громадян. Але реєстр не міститиме інформації про залишки, рух коштів або вміст сейфів. Він лише дозволить уповноваженому органу встановити, в якому банку людина чи компанія має рахунок. Це довідник про належність рахунку, а не виписка з нього", — зазначив економіст.

За словами експерта, затримання реформи пов’язане, зокрема, з політичними суперечками навколо фінансового моніторингу. Він також звертає увагу на потенційні економічні переваги приєднання до SEPA.

"Частина критики має політичний характер. Технічну реформу легко подати як "тотальний контроль" і налякати виборців. У результаті у Верховній Раді важко знайти 226 голосів. Через це Україна вже рік відкладає реформу, з якою пов’язано близько 1,4 млрд доларів фінансування від Світового банку та ЄС. А після приєднання до SEPA економія на переказах може сягати 200 млн євро на рік", — каже Слуцький.

Зазначимо, що за наявною інформацією, законодавство щодо SEPA є однією з умов позики Світового банку обсягом 1 млрд доларів. Водночас точний обсяг фінансування, пов’язаного з виконанням усіх відповідних вимог, потребує окремого з'ясування.

"Проте, важливо, що навіть ухвалення закону не означає негайного вступу до SEPA. Після цього Україна має подати заявку, пройти її розгляд у Європейській платіжній раді та підготувати банки. У Молдови цей процес тривав майже 2 роки (!). Тому навіть за найкращого сценарію Україна почне користуватися SEPA не раніше 2028 року. Якщо заявку не подадуть до кінця 2026 року, реалістичним строком стає вже 2029 рік", — зауважив економіст і нагадав, що сусідка України — Молдова користується фінансовим безвізом від жовтня 2025 року, зменшила комісії для своїх громадян і бізнесу в 10 разів та нарощує платежі з ЄС.

"Через парламентське зволікання Україна може отримати ті самі переваги на три або чотири роки пізніше", — підсумував Слуцький.

Судова реформа: чому критикують законопроєкти №16018 і №16018-1

Окремі застереження стосуються законодавчих змін щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін розкритикував законопроєкт №16018. За його оцінкою, запропоновані зміни можуть послабити роль незалежних міжнародних експертів у відборі суддів і посилити політичний вплив на процедуру.

"Він прибирає вирішальний голос незалежних міжнародних експертів у формуванні Вищої кваліфкомісії — органу, який відбирає суддів", — написав Шабунін.

Свою оцінку альтернативному законопроєкту №16018-1 також дав і економіст Богдан Слуцький. На його думку, запропоновані зміни не забезпечують реального виконання вимог міжнародних партнерів.

"Це спроба внести зміни так, щоб насправді нічого не змінилося. Він дійсно прибирає вирішальний голос незалежних міжнародних експертів, тому ЄС його не зарахує. Такі фокуси з партнерами не пройдуть: вимогу треба виконати до кінця року, і від цього залежить отримання Україною 113 млн євро", — зазначив Слуцький у коментарі Фокусу.

За його словами, йдеться про ризик неотримання 113 млн євро, якщо Україна не виконає відповідну вимогу до кінця 2026 року. Цю суму слід подавати саме як оцінку Слуцького, а не як підтверджене рішення Євросоюзу заблокувати кошти.

Шабунін також наголошує, що під час першого читання депутати голосують за концепцію законопроєкту. Тому можливість доопрацювання документа до другого читання не знімає всіх застережень щодо його основних положень.

Що передбачає законопроєкт про ВАКС

На порядку денному 13 жовтня був і законопроєкт №16043, який стосується порядку розгляду справ про цивільну конфіскацію та стягнення необґрунтованих активів, а також санкційного стягнення активів.

Документ передбачає перехід до одноособового розгляду таких справ суддею Вищого антикорупційного суду. Водночас для топпосадовців передбачено виняток: вони зберігають право вимагати розгляду справи колегією з трьох суддів.

За повідомленням Железняка, документ планували розглянути в першому читанні.

Оцінка майна: що відомо про законопроєкт №13435

Законопроєкт №13435 "Про оцінку майна" передбачає оновлення правил визначення вартості нерухомості, землі, бізнесу та інших активів.

Реформа має наблизити українську систему оцінки до міжнародних стандартів і стосується, зокрема, професійних вимог до оцінювачів, оцінки майна як цілісного об’єкта та можливостей банків оцінювати заставу для власних потреб.

Як Фокус повідомляв раніше, 30 червня Верховна Рада підтримала законопроєкт за основу 267 голосами. 2 жовтня профільний комітет рекомендував ухвалити його в другому читанні та в цілому. Проте у переліку десяти законопроєктів, оприлюдненому Железняком щодо засідання 13 жовтня, №13435 немає, тож коли депутати розглядатимуть документ, пов’язаний із міжнародними зобов’язаннями України, з'ясуємо пізніше.

Що ще було в порядку денному 13 жовтня

За повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, парламентарі планували розглянути 10 законопроєктів:

1. №15094 — базова соціальна допомога, друге читання.
2. №15532 — перенесення строків електронної простежуваності алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет із 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року, перше читання.
3. №14327-д — платежі, бенефіціари та Реєстр рахунків у межах реформи SEPA, перше читання.
4. №15503 — зміни до Цивільного кодексу для реалізації реформи SEPA, перше читання.
5. №15555 — удосконалення порядку розкриття НБУ банківської таємниці, перше читання.
6. №16036 — імплементація директиви ЄС ATAD, зокрема обмеження врахування відсотків за кредитами на рівні 30% EBITDA, перше читання.
7. №16037-д — адміністрування ПДВ та автоматичне заповнення звітності, перше читання.
8. №16043 — порядок розгляду справ про цивільну конфіскацію та стягнення активів у ВАКС, перше читання.
9. №16018 — конкурси до ВККС і ВРП, перше читання.
10. №12384 — рибне господарство та аукціони на водойми, друге читання.

Зауважимо, що цей перелік не є пакетом із десяти законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги, адже частина документів стосується інших напрямів державної політики.

Що вже підтримала Верховна Рада

Як вже відомо, 16 вересня парламент ухвалив у першому читанні сім законопроєктів, які уряд пов’язував із міжнародною фінансовою допомогою. Серед них: №14282, №15352, №15269, №15175, №15460, №16051-1 і №15172.

Зокрема, №15175 стосується сек’юритизації та облігацій із покриттям. Статуси пов’язаних із ним законопроєктів №15173 і №15174 потрібно перевіряти окремо.

12 жовтня парламент також ухвалив два закони в цілому та підтримав кілька проєктів за основу. Зокрема, йшлося про законодавство щодо освітніх прав національних меншин. За наданими матеріалами, цей документ не входить до фінансового пакета, про який ідеться в контексті міжнародної допомоги, а стосується окремих питань європейської інтеграції.

Додамо, що важливо розрізняти законопроєкти, які вже пройшли перше читання, документи, готові до другого читання, та рішення, які ще мають бути ухвалені.

Що це означає для міжнародної допомоги

Виконання погоджених реформ є важливою умовою отримання Україною міжнародного фінансування. Серед ключових напрямів експерти називають наближення фінансового законодавства до стандартів ЄС, зміни в системі оцінки майна, удосконалення фінансового моніторингу та забезпечення належних процедур добору суддів.

Затримання окремих реформ може впливати на строки виконання зобов’язань і надходження коштів. Однак не кожен законопроєкт у порядку денному є безпосередньою умовою конкретного траншу, а попередження про можливі фінансові втрати не означають, що міжнародні партнери вже ухвалили рішення заблокувати допомогу.