"План Б у нас вже зараз": що відбувається з грошима України та чи вистачить їх на всіх

Україна може зіткнутися із затриманням міжнародного фінансування через невчасне ухвалення необхідних законодавчих актів. І поки уряд урізає та відкладає бюджетні видатки, постає питання, чи вистачить цих зусиль для підтримки економіки, яка, за словами економіста Богдана Слуцького, вже функціонує за планом Б?

На думку експерта, наразі проблема полягає в тому, що уряд із запізненням подає законопроєкти, парламент затягує їхнє ухвалення, а вже ухвалені закони не завжди вчасно підписуються президентом.

Уряд невчасно подає законопроєкти, депутати їх не голосують, а президент не підписує вже ухвалені закони. Через це міжнародна допомога затримується, а уряд змушений переносити частину видатків. Зокрема, призупинено фінансування будівництва, ремонтів, укриттів і захисту енергетики. Оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати бюджетникам поки фінансують у повному обсязі.

Критичні рішення для отримання коштів

Тож, до кінця року Верховна Рада має ухвалити 31 законопроєкт, що є важливим для забезпечення бюджетного фінансування. Це відкриє шлях до отримання 14 млрд доларів із тих 29,5 млрд, яких потребує Україна.

Решта необхідного фінансування залежить від рішень Кабінету Міністрів та окремих міністерств, що не потребують голосування в парламенті.

Ще приблизно 27 млрд доларів Україна потенційно може отримати в межах Ukraine Support Loan "авансом", тобто з коштів, передбачених на наступний рік.

"Для отримання наступного траншу у 4,26 млрд доларів парламенту потрібно ухвалити щонайменше чотири ключові рішення:

• законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону вартістю до 150 євро;
• законопроєкт про оцінку майна;
• постанову про створення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати;
• законопроєкт про відновлення правил фінансового моніторингу щодо політично значущих осіб (PEP) у редакції, що відповідає вимогам Європейської комісії", — перераховує Богдан Слуцький.

"Маяк" для України: що таке РЕР і чому Київ знову має змінювати правила

Окремою умовою для отримання наступного траншу в 4,26 млрд доларів є врегулювання правил фінансового моніторингу політично значущих осіб (або РЕР) відповідно до вимог Єврокомісії. Як Фокус писав раніше, парламент має ухвалити зміни до законодавства, на які чекають міжнародні партнери для подальшого фінансування України.

Питання PEP уже стало предметом суперечки навколо закону про цифрові платформи. До нього внесли норму щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб, хоча, за словами Богдана Слуцького, ця норма не стосується самого предмета закону. Наразі документ не підписаний, а Україна ризикує втратити фінансування.

"Щодо PEP скажу окремо. Я вважаю, що нинішні правила надмірні. Коли посилений контроль поширюється на родичів і пов'язаних осіб чи не до сьомого коліна, це не додає порядку в державному управлінні. Але змінювати такі правила треба через переговори з європейськими партнерами: пояснювати, аргументувати, шукати компроміс. А не тихою правкою до закону, який взагалі про інше", — зазначив Слуцький і звернув увагу на ситуацію з правилами фінансового моніторингу для політично значущих осіб.

"На мою думку, чинні правила є надмірними. Коли посилена перевірка поширюється на родичів і пов’язаних осіб, здається, аж до сьомого коліна, це жодним чином не сприяє наведенню ладу в системі державного управління. Однак такі правила слід змінювати шляхом переговорів із європейськими партнерами саме через роз’яснення, наведення аргументів і пошук компромісу, а не через непомітне внесення поправок до закону, що стосується зовсім іншого питання", — пояснив він.

Тим часом до законопроєктів щодо поштових відправлень та оцінки майна було подано понад 1000 поправок. Як наслідок, їхній розгляд у другому читанні може потребувати додаткового часу.

"Україна мала виконати більшість із цих зобов’язань раніше. Що довше триває затримка, то більше видатків доведеться відкладати або скорочувати", — зауважив експерт.

Як вже повідомляв Фокус, у вересні Рада підтримала скасування пільги на оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро. Депутати ухвалили законопроєкт у першому читанні.

"Доведеться друкувати гроші"

Тож, чи має держава план дій на випадок, якщо необхідні кошти не надійдуть? Економіст Богдан Слуцький зазначив, що такий план уже реалізується: держава скорочує або відтерміновує певні видатки.

"План Б у нас зараз. Не проводяться усі видатки, а лише пріоритетні. Якщо не буде фінансування і надалі, то буде все погано. Доведеться йти до НБУ "друкувати гроші". Але це дорого. Адже НБУ безкоштовно гроші не дає, це борг (ОВДП), який доведеться обслуговувати", — пояснив Слуцький.

За його словами, ця ситуація може також вплинути на настрої в суспільстві.

"Це буде формувати негативні настрої у людей. Люди почнуть лякатися, бігти купувати валюту і робити інші речі, які розхитуватимуть ситуацію", — додав економіст.

Водночас директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін зазначив, що міжнародні партнери гарантували надання необхідного обсягу допомоги для збалансування українського бюджету.

Міжнародні партнери України гарантували, що нададуть необхідний об'єм допомоги, щоб збалансувати бюджет. Дуже сподіваємося, що вони виконають свої обіцянки.

Він також вказав на додаткові чинники, що ускладнюють бюджетну ситуацію.

"Зі свого боку Україна опинилася в ще складнішому становищі через блокаду морських портів. Скорочення експорту зерна та чорних металів автоматично зменшує надходження до бюджету. Ситуацію погіршують посилені атаки агресора та нові руйнування цивільної інфраструктури", — зауважує економіст і звертає увагу на зниження темпів економічного відновлення, що також негативно впливає на бюджет країни.

Тож затримання з виконанням міжнародних зобов'язань, що вже призвело до подальшого перенесення і скорочення видатків, вимагає від уряду рішучих дій.

"Зараз не час гратися в політику! Час приходити на роботу і голосувати за закони!" — каже економіст Богдан Слуцький.

Нагадаємо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький вже перерахував, що саме заморожується до виконання і які видатки з бюджету призупиняються.

Водночас прем’єр заявив, що держава повністю забезпечить виплати військовослужбовцям та підтримку їхніх родин без затримок.