Заплатимо двічі: як позначиться заборона Китаю продавати дрони на військовому потенціалі України та РФ

Пекін з 1 вересня обмежить експортні продажі безпілотників, комплектуючих і обладнання для їхнього виробництва. Китайська влада пояснила рішення захистом національної безпеки та інтересів на тлі ескалації напруженості у відносинах зі США через доступ до технологій.

Заборона торкнеться цивільної безпілотної авіатехніки, яку можна пристосувати під військові потреби. Сюди потрапляють дрони масою від 7 кг з тривалістю польоту більше ніж пів години і можливістю скидати на землю вантажі, а також обладнання та двигуни до них. Повного списку обмежень не наводять, пише Associated Press.

Під деякі із заборон потрапляють дрони лінійки Mavic 3 або Matrice від виробника DJI. Їх часто застосовують ЗСУ і російські окупанти на фронті. DJI Mavic 3 може літати понад 40 хвилин, а Matrice 300 RTK піднімає корисне навантаження вагою понад 9 кг. Дрони дозволять поставляти за кордон лише після отримання спеціальної експортної ліцензії.

Відомо, що компанія DJI Technology Co у квітні 2022 року заявила про вихід із Росії та України, щоб її дрони не використовували в бойових діях.

Американські законодавці заявили, що понад 50% дронів у США виробляє китайська компанія DJI — технології використовують служби громадської безпеки. А в березні минулого року DJI звинуватили у витоку даних до Росії про позиції ЗСУ. Компанія назвала доводи "абсолютно помилковими", повідомило агентство Reuters.

Росія все одно отримуватиме дрони?

Пекін боїться, що БПЛА використовуватимуть у військових цілях. За даними Офісу директора національної розвідки США, до весни 2023 року Китай поставив РФ безпілотники і комплектуючі до них на 12 мільйонів доларів. А з початку цього року Москва витратила 100 мільйонів доларів на цивільні дрони з Китаю.

Співзасновник проєкту DroneUA Валерій Яковенко в коментарі Фокусу вказав на відсутність даних, які саме дрони заборонено вивозити. Тому прогнозувати, як заборона відіб'ється на військовому потенціалі України — зарано і неправильно.

"Поки що йдеться про технічні характеристики і не про заборону, а про додатковий експортний контроль. Ми маємо справу з документальними обмеженнями на вивезення безпілотників з материкового Китаю. Ми стикалися з цим до великої війни. Проходили експортний контроль, отримували дозволи. Процес триває від двох до чотирьох місяців і стосується партії товару", — розповів він.

За словами Яковенка, на світ чекає певний дефіцит технічних рішень і часткове зростання цін на БПЛА.

"Між Росією і Китаєм є розмиті кордони. Великий обсяг обладнання проходить поза митним контролем. Наскільки жорстко буде виконуватися заборона для РФ, залежить тільки від влади Китаю. Пекін вводить однаковий для всіх рівень експортного контролю. Через розмиті кордони на півночі Китаю і тісні зв'язки з третьою країною — Білоруссю, дрони можуть продовжити експортувати", — підсумував він.

Китайський БПЛА за подвійну ціну

Анонсована китайською владою заборона на експорт цивільних дронів з 1 вересня може спричинити зростання цін і дефіцит дронів у РФ протягом кількох років. Учасники та експерти російського ринку впевнені, що насамперед постраждає аграрний і геодезичний сектори.

"Фатальних наслідків для сектора безпілотної галузі РФ рішення влади КНР не спричинить. Паралельний імпорт працював, працює і буде працювати. Ціни як на імпортні комплектуючі, так і на самі апарати на російському ринку "дещо зростуть", — сказав газеті "Коммерсантъ" засновник "Флай Дрон" з НТІ "Аеронет" Микита Данілов.

Найбільше російські споживачі та виробники залежать від китайських комплектуючих. Їхня заборона сильно вдарить по ринку.

"Російські безпілотники містять до 90% китайських комплектуючих, це основна залежність. Ми отримаємо те, що вийшло в автопромі: китайський "Москвич" з російським шильдиком за подвійний прайс", — розповів засновник сервісу RunAvia Андрій Патраков.

Фокус раніше писав про відставку колишнього заступника міністра закордонних справ Китаю та експерта з Росії Ле Юйчена. Він зіграв головну роль у формуванні відносин Пекіна і Москви.

Пекін нещодавно заявив про невдоволення поставками військової допомоги зі США "сепаратистам" у Тайвані. Вашингтон схвалив виділення пакета військової допомоги Тайбею на 345 млн доларів.