"Знімуть броні з держслужбовців": як в Україні мобілізувати 500 тисяч осіб за пів року

Пів мільйона на війну

Колишній командир "Айдара" Євген Дикий вважає, що деяких успіхів на фронті можна досягти завдяки чисельності бійців. А тому в найближчі пів року Україні необхідно призвати додатково близько 500 тисяч військовозобов'язаних.

Про посилення мобілізації останнім часом говорять різні представники влади, посилаючись на запит від військових. Це підтверджував президент України Володимир Зеленський, а також голова РНБО Олексій Данілов. У Міноборони зазначали, що план мобілізації поки що не виконано, а отже, говорити про збільшення чисельності мобілізованих поки що зарано.

"У нас є ще ресурси з точки зору правового плану", — говорив під час пресконференції 28 серпня глава оборонного відомства Олексій Резніков.

У Верховній Раді вважають, що мобілізаційний ресурс у країні є. Однак процес іде за планом і не потребує посилення.

"В Україні наразі будь-яких необхідних передумов для збільшення кількості військовозобов'язаних для їхньої мобілізації немає. Усе відбувається в тому плановому режимі, як відбувалося з перших днів війни", — говорив член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки нардеп Федір Веніславський.

За словами народного депутата Романа Костенка, поповнити лави ЗСУ 500 тисячами військовозобов'язаних можливо, питання в необхідності.

"Таке рішення має ухвалювати Главком і президент. Для реалізації є ТЦК, вони мають виконувати плани. Питання, чи потрібно нам 500 тисяч. Мобілізаційний ресурс є", — каже Фокусу Костенко.

Ресурс є, військкоми не впораються

ЗСУ могли б посилити випускниками військових кафедр вищих навчальних закладів, вважає військовий юрист Микола Максимов. За словами експерта, за останні 10-15 років близько 2 млн українців здобули профільну освіту і входять до мобілізаційного резерву.

Поповнити армію за потреби можна й держслужбовцями, у яких діють броні під час мобілізації. Серед них помічники суддів, секретарі судового апарату, всілякі помічники міністрів і депутатів.

"У законодавстві зазначено, що є категорії працівників, які можуть бути заброньовані під час воєнного стану, але за зверненням керівників. Вони вирішують, які стратегічні кадри підприємства, міністерства, організації мають бути заброньовані. Якщо в законі зазначити, що забронювати можна тільки, припустімо, міністрів і їхніх заступників, а помічників і адміністративний персонал — ні, їм відмовлятимуть у бронюванні", — каже Фокусу Максимов.

Експерт зазначає, що в судах уже є подібна практика: працівників, які мають військовий досвід або цінні для ЗСУ спеціальності, не бронюють. Водночас юрист додає, що військкомати й без втручання законодавців запросто відмовляють у бронюванні, якщо йдеться про приватні організації, які є стратегічно важливими об'єктами, але, на думку військкомів, не настільки важливими, як міністерства.

"Нещодавно обговорювали проблему бронювання у великих холдингах, які входять до стратегічно важливих об'єктів і мають право на бронювання співробітників. Працівники звернулися до військкомату, щоб отримати відстрочку, а їм відмовили, посилаючись на те, що неправильно оформлено трудовий договір, указ про прийняття на роботу не підтверджено", — каже Максимов.

Як відомо, нещодавно у Верховній Раді запропонували скасувати відстрочки для народних депутатів під час мобілізації та воєнного стану. Відповідний законопроєкт зареєстрував нардеп Олександр Дубінський, який не так давно отримав підозру від генерального прокурора через свій виїзд за кордон. Депутати ВР теж є держслужбовцями, і як раніше говорив Фокусу нардеп Єгор Чернєв, якщо Україна стоятиме перед реальною загрозою втратити державність, правильним рішенням кожного буде стати на захист країни. У тому числі народних депутатів.

Тому мобілізаційний ресурс знайти не проблема. Інше питання, чи зможуть ТЦК і СП, а разом із ними військово-лікарські комісії подужати таке завдання.

"Якщо уявити, що 500 тисяч за рішенням ВЛК визнають придатними та відправлять на війну, це означає, що ще кілька тисяч у процесі подаватимуть на відстрочки, оскаржуватимуть рішення комісій. Це серйозний виклик для ТЦК і ВЛК навіть на стадії мобілізації, не кажучи про те, де після цього потрібно розмістити людей, підготувати, забезпечити всім необхідним для проходження служби", — каже Максимов.

Фокус раніше писав про те, кого першим призвуть, якщо в Україні посилять мобілізацію. На думку експертів, поповнити лави ЗСУ можна поліцейськими, працівниками податкової служби й територіальних центрів комплектування.

Нагадаємо, заступник голови оборонного комітету ВР вважає, що "депутатські броні" не повинні поширюватися на їхніх дітей і родичів, і призиватися в армію має кожен, хто потрапляє під критерії мобілізації.