Сценарій Ізраїлю не для України: які "гарантії безпеки" Вашингтон запропонує Києву

У виданні Foreign Affairs детально розповіли про те, як проходила зустріч української та російської делегацій навесні 2022 року в Стамбулі. Журналісти зазначили, що одна з причин, чому домовленостей так і не вдалося досягти, — небажання західних партнерів Києва брати участь у переговорах з РФ, які могли б створити для них нові зобов'язання щодо гарантування безпеки України.

У комюніке за результатами зустрічі описувалася багатостороння структура, яка вимагала б від Заходу готовності дипломатично співпрацювати з Москвою і надати гарантії для Києва. Українська сторона хотіла, щоб зобов'язання були більш реальними, ніж Будапештський меморандум. А тому підписантам пропонувалося, у разі повторного нападу РФ на Україну і після консультацій із Києвом, запровадити безпольотну зону, постачати зброю, або прямо втрутитися в конфлікт із використанням власних збройних сил.

За словами колишнього чиновника США, близько знайомого з процесом переговорів, українці не консультувалися з Вашингтоном доти, доки не було опубліковано комюніке. Описаний у ньому договір створював нові юридичні зобов'язання для американців, зокрема необхідність почати війну з РФ, у разі повторного вторгнення в Україну. Усе це було невигідно для американців. А тому Вашингтон і його союзники "глибоко скептично ставилися до перспектив дипломатичного шляху, що відкривається зі Стамбула".

"Тому замість того, щоб прийняти Стамбульське комюніке і подальший дипломатичний процес, Захід збільшив військову допомогу Києву і посилив тиск на Росію, зокрема за допомогою режиму санкцій, що постійно посилюється", — наголошується в статті.

Переговори

У березні 2022 року російська делегація пропонувала закінчити війну, в обмін на відмову України від перспективи членства в НАТО. В угоді, зокрема, обговорювалося можливе вирішення "кримського питання" мирним шляхом протягом 10-15 років. Москва сподівалася "дотиснути" українську сторону й укласти договір. Однак до Києва приїхав британський експрем'єр Борис Джонсон і сказав, що нічого підписувати з Москвою не потрібно, "давайте будемо просто воювати". Таку версію історичних подій у листопаді 2023 року озвучив голова української делегації на мирних переговорах 2022 року в Білорусі та Туреччині, нардеп Давид Арахамія.

"На мій погляд, вони [російська делегація] дійсно до останнього вважали, що зможуть дотиснути нас, щоб ми взяли нейтралітет. Це було головне для них: вони були готові закінчити війну, якщо ми приймемо нейтралітет, як Фінляндія колись. І дамо зобов'язання, що не будемо вступати в НАТО. Фактично ключовий пункт був цей... Коли ми повернулися зі Стамбула, приїхав Борис Джонсон до Києва і сказав, що ми взагалі не будемо з ними нічого підписувати. І давайте будемо просто воювати", — розповідав Арахамія.

Хоча остання зустріч із російською стороною відбулася 29 березня в Стамбулі, за інформацією Foreign Affairs, учасники переговорів обмінювалися варіантами можливої угоди аж до 15 квітня 2022 року. Після цього Київ припинив контакти з Москвою, і сформулював чітку позицію: переговори мають сенс тільки за наявності гарантій безпеки з боку західних партнерів.

Відтоді Офісу президента вдалося підписати двосторонні зобов'язання з низкою західних країн. Серед них Велика Британія, Німеччина, Франція. Підписані угоди передбачають обмін розвідувальними даними, надання військової допомоги Києву, співпрацю у сфері оборонної промисловості, підтримку високотехнологічного розвитку українського ВПК, навчання бійців. У деяких документах про зобов'язання, наприклад, із Німеччиною закріплено механізм екстреного реагування впродовж 24 годин і надання Україні додаткової невідкладної допомоги, у разі майбутньої агресії з боку РФ.

Подібну угоду Україна має намір підписати і зі США. Переговори про це Київ веде з Вашингтоном із серпня 2023 року. В Офісі президента вважають, що ці гарантії будуть принципово відрізняються від тих хитких обіцянок, які були в України до повномасштабного вторгнення РФ.

"Під час переговорів зі США виписуються юридичні каркаси. Це потрібно для того, щоб не повторити помилок минулого. У нових гарантіях пропишуть чітку послідовність дій західних партнерів, якщо Київ зіткнеться з новою загрозою. Також мають бути окреслені терміни виконання цих дій", — зазначав радник глави ОП Михайло Подоляк.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба теж упевнений, що гарантії, надані Україні, зокрема з боку США, "увійдуть у підручники з дипломатії".

Політичні експерти більш стримано оцінюють ефективність "гарантій безпеки", які Києву надали західні партнери, і називають їх радше "гарантіями стримування". Утім, американці не поспішають підписувати з Україною навіть такі зобов'язання.

Рамкові угоди

"Наразі максимум, що можуть США надати Україні — аналогічні "гарантії", які ми отримали від Великої Британії, Франції, Німеччини. Тобто йдеться про обмін розвідданими, підтримку навчань, довгострокове постачання зброї. Якщо це станеться, то на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні, запланованому на 9-11 липня і присвяченому 75-річчю Альянсу. Це буде компенсація Києву за те, що на захід нас, імовірно, не запросять", — розмірковує в бесіді з Фокусом політолог Олег Постернак.

Політичний експерт Ігор Рейтерович додає, що одна з причин, чому США відтягують підписання з Україною безпекових зобов'язань, — передвиборчі перегони, в яких перебуває американський істеблішмент. Ймовірно, у політичних колах триває дискусія, що саме Вашингтон може пообіцяти Києву в межах таких домовленостей.

Хоча в Офісі президента, як і раніше, впевнені, що США не припинять військову і фінансову підтримку України, у Конгресі досі не можуть схвалити пакет допомоги для України, розмови про який ведуться з минулого року. 16 квітня Майк Джонсон представив чотири різні законопроєкти про військову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на закритому засіданні Республіканської партії. У Білому домі погодилися розглянути документи і висловили сподівання, що вони справді стануть виходом зі складної ситуації. Але поки що доля документів невідома.

Якщо говорити про більш серйозні зобов'язання, ніж ті, що на сьогодні Києву надали західні партнери, у Вашингтоні могли б запропонувати "ізраїльський сценарій", що передбачає захист неба в разі військової агресії з боку противника. Або договір, на кшталт угоди з Південною Кореєю, де передбачено алгоритм дій, у разі ядерної загрози з боку вороже налаштованого сусіда. Зрештою, американська влада могла б розширити дію 5 статті Альянсу про колективну оборону без вступу України до НАТО, вважає Постернак. Однак на сьогодні жоден із варіантів не обговорюється.

"Якби ми почали працювати над гарантіями безпеки набагато раніше, набули б статусу основного союзника США поза Альянсом, почали формувати спільну систему протиповітряної оборони із сусідніми країнами, підписали б із ними договори, як Ізраїль із Йорданією — це інша історія. Ізраїль домагався гарантій безпеки від США десятиліттями. Ключова відмінність у тому, що серед його супротивників немає країн з ядерною зброєю. А в нас є. Тому ми таких гарантій не отримаємо", — каже Рейтерович.

Двосторонні угоди, які Київ підписує із західними партнерами, ймовірно, будуть основними документами в питаннях гарантій безпеки на майбутніх переговорах із РФ. За словами експерта Києву варто робити ставку на посилення збройних сил і ситуація на фронті. А підписані угоди потрібні, щоб продемонструвати Росії, що Україна не одна, і її будуть довго підтримувати на Заході.

Раніше Фокус писав, якщо Дональд Трамп переможе на президентських виборах США, він може послабити американські гарантії безпеки в НАТО. Це ставить під загрозу ЄС, де вже говорять про необхідність створити альтернативний оборонний союз .

Також Фокус з'ясував, як діятиме Україна, якщо США скоротять підтримку.