Говорити — не означає погоджуватися: що стоїть за зміною риторики України про мирні переговори

Представники влади обережно допускають початок переговорів з РФ до виходу Сил оборони України на кордони 1991 року. Фокус розбирався, чому керівництво країни змінило риторику.

Подарувати шанс на мир

Вихід на кордони 1991 року — одна з ключових тез "Української формули миру" президента Володимира Зеленського, неодноразово озвучена як самим гарантом, так і представниками військово-політичного керівництва країни.

"Якщо він [Путін] зараз відійде до кордонів 1991 року, тоді почнеться можливий шлях дипломатії. Ось хто може перевести війну з військового шляху на дипломатичний. Тільки він може це зробити", — зазначав президент в одному з останніх інтерв'ю журналу Economist наприкінці 2023 року.

Однак, незважаючи на доволі чітке формулювання про те, коли Україна готова почати переговори, Зеленський уже допускав, що тактика повернення до кордонів 1991 року може змінитися. Тобто, за певних обставин Україна може змінити підхід і почати відновлювати територіальну цілісність невійськовим шляхом.

"Стратегія не може бути змінена, згідно з нашою Конституцією — це всі наші території. Що стосується тактики — може бути змінена тактика після того, як будуть враховані результати наших дій на півдні України у 2023 році. До кінця року ми отримаємо розуміння, і наші наступні плани, наступні кроки, вибачте, залишаться поки що тільки з нами", — зазначив Зеленський під час підсумкової пресконференції наприкінці 2023 року.

На думку експертів, останнім часом дедалі частіше можна почути, як представники влади обережно припускають можливість старту політико-дипломатичних процесів з РФ без обов'язкового виходу на кордони 1991 року. Так міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю виданню Foreign Politics, зазначив, що переговори з Росією можливі за підсумками мирного саміту в Швейцарії, запланованого на червень 2024 року.

"Ми знаємо, що немає сенсу садити Росію за стіл переговорів, якщо ви не можете гарантувати, що вона діятиме сумлінно. Є тільки два способи привести Росію до ситуації, коли вона діятиме сумлінно. Перший — це успіх на полі бою, а другий — створення коаліції країн, які поділяють одні й ті самі принципи та підходи", — пояснив Кулеба.

Через кілька днів в інтерв'ю The Economist представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький назвав можливий період, коли переговори можуть стартувати — друга половина 2025 року.

"Мені здається, зміна переможної риторики відбулася в лютому 2024 року, коли президент анонсував саміт миру. Почалася метушня навколо МЗС Швейцарії. І вже тоді стало зрозуміло, що переговорний трек буде здійснюватися паралельно з військовими діями. Я не бачу нічого поганого в подібних заявах. Українська влада відображає настрій суспільства. А він змінюється і стає більш примирливим, у зв'язку з обставинами війни. Спостерігається більш реалістичний підхід до оцінки подальших дій. Влада бачить зміну настроїв, особливо під впливом закону про мобілізацію, і змушена подарувати суспільству шанс на мир", — розмірковує політолог Олег Постернак у бесіді з Фокусом.

За словами експерта, дедалі більше спікерів влади акуратно натякають на мирні треки і малюють перспективи, які могли б здатися привабливими частині суспільства.

"Не секрет, що частина суспільства втомилася від напруги, від ракетних атак, загибелі родичів, і влада повинна це враховувати", — додає експерт.

Підлаштовуються під настрої суспільства

Починаючи з вересня 2023 року, соціологи фіксують зниження різних показників, що демонструють довіру суспільства до влади. У лютому 2024 року опитування показали, що кількість тих, хто вважає, що країна рухається в неправильному напрямку, зросла.

"Ми запитували нещодавно людей, скільки вони готові чекати перемоги: варіант відповіді "скільки буде потрібно" дали 73%. Однак кількість тих, хто готовий на компроміси, заради миру, теж збільшується. Було 10%, зараз — приблизно 20%. Якщо ситуація буде стабільною — не буде значного просування з боку ЗС РФ, думаю, люди будуть готові терпіти стільки, скільки потрібно, і чекати контрнаступу наступного [2025] року", — говорив Фокусу директор КМІС Володимир Паніотто.

Постернак зазначає, що влада постійно проводить соціологічні заміри громадської думки, бачить динаміку і коригує свої заяви з поправкою на результати опитувань.

"Так роблять і на Заході, і навіть у Росії. Українська влада розуміє, що не можна постійно гнути лінію "війни до переможного кінця", віддалену і дуже туманну. Потрібно підтримати і ту частину суспільства, яка сподівається на мир. І послати їм меседж. Це робиться і для західного суспільства, яке зрадіє мирному треку і охочіше погодиться допомагати в цьому напрямку", — додає експерт.

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, українська влада і раніше допускала початок переговорів без обов'язкового виходу на кордони 1991 року. Таким чином політики залишають простір для маневрів, напередодні "саміту миру" у Швейцарії, де не всі країни можуть погодитися з вимогами Києва.

"Мало хто звернув увагу, але в одному з останніх інтерв'ю західним ЗМІ Зеленський припускав, що Путін буде готовий до переговорів, якщо Україна вийде на кордони лютого 2022 року. У такому разі не доведеться звільняти окуповану територію, що залишилася, виключно військовим шляхом. Подібними заявами ми залишаємо простір для маневрів, напередодні саміту в Швейцарії. Хочемо показати, що ми маємо й інші підходи, що ми адекватні й готові враховувати ситуацію на фронті, а не вперлися в одну позицію. Це більш правильний шлях, ніж обіцянки пити каву в Ялті в травні", — резюмує експерт.

Фокус раніше писав, які гарантії безпеки може запропонувати Вашингтон Києву.

Також Фокус розбирався, які мирні сценарії завершення війни пропонують Києву на Заході