Полон першого солдата КНДР: як це вплине на ситуацію на фронті та зовнішню політику

У четвер, 26 грудня у мережі зʼявилося перше фото нібито північнокорейського солдата, якого українські бійці взяли в полон у Курській області. Наступного дня південнокорейське розвідувальне агентство підтвердило, що Сили оборони полонили пораненого військового КНДР.

"Завдяки обміну інформацією в режимі реального часу з розвідувальною організацією дружньої країни (ми) підтвердили факт захоплення пораненого північнокорейського солдата і плани ретельного вивчення подальшого розвитку подій", — ідеться в повідомленні.

Пізніше південнокорейське інформаційне агентство повідомило, що північнокорейський боєць помер від ран, зазнаних перед захопленням у полон.

"Ми підтвердили через союзне розвідувальне агентство, що північнокорейський солдат, який був захоплений 26 числа, нещодавно помер через серйозні поранення", — йдеться в пресрелізі.

Захоплення солдата КНДР у полон: що це дасть Україні

Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов заявив, що це перший верифікований випадок захоплення солдата КНДР у полон.

"Шкода, що він помер на момент захоплення у полон, але є інформація, що Сили оборони України встигли провести допит військовополоненого й отримати оперативну інформацію щодо пунктів постійної й тимчасової дислокації особового складу військовослужбовців КНДР, які зосереджені в Курській області", — сказав Фокусу Снєгирьов.

У результаті це значно посилює можливості українських бійців завдавати ударів по позиціях північнокорейських військових. Він нагадав, що було завдано удару по командно-штабному пункту 810-ї бригади морської піхоти, де крім російських офіцерів було знищено й північнокорейських. Крім цього, Сили оборони завдали удару по військовому коледжу в Рильську (РФ), де північнокорейські солдати проходили навчання, курси операторів БПЛА.

Аналітик зауважив, що точкові операції проти солдатів КНДР набирають обертів, мають позитивну динаміку. Він не виключає, що після випадку захоплення солдата КНДР у полон, подібного характеру операцій буде більше. Наразі росіяни намагаються унеможливити подібні сценарії. Зокрема, корейцям видають так звані документи-прикриття, йдеться про військові квитки ЗС РФ, але з підписом корейською.

Також ворог проводить певні заходи для унеможливлення ідентифікації загиблих військових КНДР — спалення тіл, завдання пошкоджень.

"Фактично росіяни зводять нанівець можливість доведення факту присутності військових КНДР. Росіяни прекрасно розуміють, що захоплений у полон військовослужбовиць КНДР значно посилить дипломатичні позиції України в моменті доведення масштабування бойових дій за рахунок третьої країни. Буде доказова база, яку можна використовувати в якості посилення позиції України в моменті отримання військово-технічної допомоги від наших західних партнерів", — пояснив Снєгирьов.

Натомість експрацівник СБУ та військовий експерт Іван Ступак вважає, що перший факт нібито захоплення солдата КНДР у полон нічого не змінює. Для українців це цікавість, що ось нарешті нібито є підтвердження. Проте було розуміння, що начебто полонені корейці в Україні вже є, але інформацію про них не розголошували, можливо, вони були у званні, чи "дуже цікаві". Ступак розповів Фокусу, що родину цього бійця можуть стратити у Північній Кореї, коли дізнаються про його полон в Україні.

"Фактично це нічого не змінює. Він скаже, наприклад, скільки тисяч їх приїхало, яке завдання, щось розкаже про Північну Корею. Чи цікаво нам це? Чесно, ні. Для Південної Кореї так, його слова будуть цікавими — чим їх годують, озброюють, який моральний стан в корейській армії. Але для нас це нічого не дасть абсолютно", — зауважив Ступак.

КНДР воює на боці РФ: які політичні рішення варто ухвалити Україні

На запитання, чи потрібно Україні вимагати від світу посилення санкцій для КНДР, Снєгирьов наголосив, що ця країна й так перебуває під санкціями. На його думку, Україні потрібно максимум проводити роботу з Південною Кореєю, яка зацікавлена в протистоянні з КНДР.

"ВПК Південної Кореї найпотужніший у світі, входить до п'ятірки найдинамічніших у моменті обсягів продажу військового спорядження", — наголосив аналітик та додав, що Київ міг би використати факт присутності північнокорейських військових на війні в моменті можливих більш тісних військово-технічних зв'язків із Сеулом.

Своєю чергою Ступак наголосив, що американці вже підтверджували наявність північнокорейських солдатів на війні. Натомість нині буде пас у бік адміністрації Трампа, коли команда новообраного президента прийде до влади. Він вважає, що тоді можна очікувати якісь дії, проте це не буде раніше лютого — березня наступного року.

Нагадаємо, 26 грудня у ЗМІ повідомили, що КНДР відправила до Росії близько 11 тисяч північнокорейських військовослужбовців. Південнокорейські чиновники зауважили, що спостерігаються ознаки підготовки до подальшого розгортання військ і бойової техніки.

Того ж дня лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" розповів, що поблизу кордону з Сумською областю є позиції, де в траншеях сидять підрозділи корейців. Він зауважив, що їх можна "кошмарити вночі", адже вони не мають тепловізорів або приладів нічного бачення.