Планові збори чи прихована мобілізація: навіщо Кремль готує резервістів на 2026 рік
Росія оголосила про нові військові збори резервістів у 2026 році, розширивши перелік осіб, яких можуть залучати до тренувань. Указ Путіна з'явився на тлі рекордних втрат, різкої активізації боїв та політичного тиску Кремля на Захід. Фокус з'ясував, навіщо Москва посилює роботу з резервом саме зараз і яку реальну загрозу це може становити для України.
У понеділок, 8 грудня, Володимир Путін підписав указ, згідно з яким у 2026 році до військових зборів буде залучено громадян Росії, які перебувають у запасі.
До нового призову належать не лише колишні військовослужбовці, а й резервісти з міністерства надзвичайних ситуацій, внутрішніх військ, Росгвардії — тобто потенційно ширше коло осіб, ніж зазвичай.
Останніми тижнями Москва вже оголосила масштабний набір резервістів до підрозділів, які "мають захищати критично важливі об'єкти" — начебто від загроз з боку безпілотників або диверсантів. Ці підрозділи формують щонайменше у 20 регіонах РФ. Нові правила передбачають, що з 2026 року призов строковиків може тривати протягом всього календарного року.
Втрати РФ і "довга війна": приховані мотиви Кремля
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що указ Путіна про військові збори резервістів у 2026 році свідчить про критичні проблеми Росії як у військовій, так і в політичній площині. За його словами, документ демонструє передусім нестачу боєздатних підрозділів та оперативних резервів, що стає дедалі очевиднішим на тлі інтенсивних боїв.
"Показовою була передислокація підрозділів із Запорізького напрямку на Покровське. Попри те що там зосереджено близько 150 тисяч особового складу, боєздатних частин фактично немає, а оперативних резервів — тим більше", — пояснює Фокусу експерт.
За його словами, російські "тактичні успіхи", про які заявляє Кремль, мають інший бік — величезні людські втрати, які Росія нині не може компенсувати.
Снєгирьов нагадує, що самі росіяни озвучили цифри, які підтверджують критичну диспропорцію між втратами й мобілізаційними можливостями:
"За словами Медведєва, з січня по листопад контракт з армією підписали 336 тисяч осіб. Але, за оцінками британської розвідки, за цей період втрати РФ становлять 353 тисячі. Тобто втрати перевищують можливість поповнення особового складу".
Саме це, на думку експерта, і стало військовою передумовою появи нового указу — спробою компенсувати втрати за рахунок "прихованої мобілізації", яку Кремль воліє не називати своїм іменем.
Втім, військовий аспект — лише частина історії. Друга складова, політична, на думку Снєгирьова, може бути навіть важливішою.
"Путін підвищує ставки. Це політичний сигнал передусім Сполученим Штатам — демонстрація того, що Росія готова грати в довгу, нехтуючи технологіями й економічними ресурсами й роблячи ставку на свою традиційну перевагу в живій силі. Тобто буквально наготовленість закидати українські позиції гарматним м'ясом", — говорить експерт.
Він наголошує, що поява указу саме після візиту Зеленського до європейських столиць і консультацій із партнерами — не випадкова. Це елемент військово-політичного тиску і на західні столиці, і на Київ, покликаний показати нібито невичерпні можливості Росії вести війну роками.
На ситуацію впливає й різка активізація бойових дій уздовж усієї лінії фронту. За словами Снєгирьова, кількість бойових зіткнень зросла до 270 на добу — ще тиждень тому їх було близько 170.
"Росія різко активізувала наступальні дії по всій протяжності фронту в 1250 кілометрів. А щоб підтримувати такий наступ, потрібне постійне поповнення особового складу", — зазначає експерт.
Саме тому указ про збори резервістів вписується у загальний контекст: Кремль одночасно намагається компенсувати втрати, посилювати тиск на партнерів України та демонструвати готовність до довготривалої війни.
Експерт підкреслює, що кінцева мета таких дій — змусити Україну пристати на російський сценарій завершення війни, де Москва диктує умови.
"Це завуальована мобілізація, поєднана з політичним тиском. Росія прагне примусити Україну до свого формату завершення війни", — каже він.
Своєю чергою, Генштаб ЗСУ враховує реалії фронту й потреби оборони.
"Україна чітко розуміє ситуацію і не збирається піддаватися на військовий тиск", — підсумовує експерт.
Він наголошує, що заява Генерального штабу про посилення мобілізаційних заходів демонструє готовність України діяти відповідно до загроз і зберігати стратегічну стійкість. Це, за його словами, важливий сигнал: попри всі спроби Кремля підняти ставки, Україна не має наміру вступати у нав'язану Росією гру і залишається здатною протидіяти масштабному військовому тиску.
Планові збори РФ: чи реальна загроза для України
За словами військового експерта Владислава Селезньова, указ Путіна варто розглядати не як нову мобілізацію, а як черговий щорічний документ про проведення планових військових зборів. Він нагадує, що такі укази видаються регулярно і є частиною стандартної системи підготовки резерву РФ.
"Указ стосується планових зборів та тренувань, а не мобілізації. Такі документи з'являються щорічно і є частиною російської системи роботи з резервістами", — пояснює Фокусу експерт.
Селезньов уточнює, що під ці заходи потрапляють громадяни, які вже проходили військову службу й перебувають у запасі. Мета зборів — підтримати боєздатність резерву, оновити знання та навички, перевірити готовність техніки й мобілізаційних можливостей. Зазвичай такі тренування тривають від кількох тижнів до двох місяців і не передбачають відправлення учасників у зону бойових дій.
Разом із тим експерт наголошує, що сам факт підписання указу не є прямою ознакою негайної ескалації чи підготовки до нової хвилі мобілізації. Однак документ має низку важливих наслідків, які необхідно враховувати в контексті тривалої війни. За його словами, збори дозволяють Росії утримувати резерв у стані готовності, а після завершення тренувань частину учасників можуть схилити до підписання контрактів і подальшого відправлення на фронт. Окрім цього, система зборів підтримує в робочому стані військовий облік і кадровий резерв, а також фактично готує мобілізаційний ресурс до можливих майбутніх кампаній.
Селезньов застерігає, що у цих зборах є й додаткові ризики для самих резервістів.
"Під час зборів військові керівники активно заохочують резервістів до підписання контрактів, щоб потім відправити їх у зону бойових дій. Другий ризик — підготовка до мобілізації. Указ може бути частиною підготовки на випадок, якщо Кремль вирішить оголосити нову хвилю мобілізації", — каже він.
Підсумовуючи, Селезньов підкреслює: указ президента РФ — це плановий документ, який свідчить про продовження регулярної підготовки резерву до тренувань у 2026 році. Він сам по собі не означає, що Росія негайно розпочне масову мобілізацію. Водночас цей факт підтверджує, що Кремль системно працює над утриманням і посиленням військового резерву, готуючись до тривалої війни та можливих нових етапів ескалації.
Нагадаємо, 8 грудня аналітики DeepState повідомили, що ЗС РФ окупували п'ять населених пунктів на Покровському напрямку.
Фокус також писав про те, що Сіверськ тричі атакували хвилі російських мотоциклістів.