Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Удар по полігону "Капустин Яр": що насправді означає атака на майданчик ракет "Орешник"

капустин яр, атака зсу на капустин яр, ракета фламінго зсу, орешник удар
Наслідки атаки ЗСУ на полігон "Капустин Яр" у РФ | Фото: колаж Фокус

ЗСУ завдали удару по російському військовому полігону "Капустин Яр" — одному з ключових майданчиків, де Росія випробовує та обслуговує ракетні системи, зокрема пов'язані з міжконтинентальним комплексом "Орешник". Фокус з'ясував, що насправді означає цей удар, які його можливі наслідки й в чому саме сходяться та розходяться оцінки військових експертів.

У січні 2026 року Збройні Сили України здійснили серію успішних ударів по російському військовому полігону "Капустин Яр" в Астраханській області, використавши серед іншого українські крилаті ракети FP-5 "Фламінго", повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

За даними командування, уражено комплекс ангарів та інфраструктури, де, за оцінками української сторони, відбувається підготовка та обслуговування російських міжконтинентальних балістичних ракет середньої дальності "Орешник".

Удар по полігону "Капустин Яр": ймовірні наслідки

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив", вважає, що реальні наслідки удару по полігону "Капустин Яр" стануть зрозумілими вже найближчим часом — після появи перших супутникових знімків у відкритих джерелах.

Відео дня

За його словами, якщо Генеральний штаб офіційно заявив про ураження об'єкта, це автоматично приверне увагу міжнародних аналітичних центрів і моніторингових груп, які почнуть уважно відстежувати саме район полігону.

"Ми дуже швидко побачимо перші супутникові знімки. І вже з того, що саме було уражено, можна буде робити конкретні висновки — що саме там стало ціллю", — зазначає Фокусу Коваленко.

Водночас наголошує експерт, ключовим є не перелік пошкоджених об'єктів, а сам факт можливості удару по полігону стратегічного значення.

"Те, що по настільки важливому об'єкту, як "Капустин Яр", прилітають "Фламінго", завдають ударів і руйнують інфраструктуру, означає одне: Україна має можливість прямого вогневого впливу на критично важливі військові майданчики Росії", — підкреслює він.

"Капустин Яр", за словами Коваленка, є одним із небагатьох полігонів у РФ, який не лише зберіг повну функціональність, а й активно використовується — як для випробування нових ракетних технологій, так і для запусків міжконтинентальних балістичних ракет з території Росії.

"Якщо цей полігон перебуває в зоні ураження, фактично Росія опиняється під загрозою втрати свого ключового випробовувального майданчика. А таких об'єктів у них одиниці", — зауважує аналітик.

На цьому тлі, вважає Коваленко, удари по "Капустиному Яру" мають значно ширший символічний і стратегічний ефект.

"Росія постійно позиціонує себе як ядерну наддержаву, демонструє "зброю без аналогів", а Дмитро Медведєв регулярно погрожує ядерними ударами. Але коли по такому об'єкту прилітають українські ракети — це демонструє, що російська ядерна доктрина на практиці нічого не варта", — говорить він.

Експерт називає це черговим доказом того, що ядерний шантаж Кремля не працює, а сама доктрина є радше декларативною, ніж реальною стримувальною силою.

Таку ж думку поділяє і військовий експерт Павло Нарожний. Сам факт удару він називає показовим — і з військової, і з політичної точки зору. За його словами, така атака є важливим сигналом одразу для двох аудиторій: Росії та міжнародних партнерів України.

"Це дуже чіткий сигнал і для Москви, і для наших партнерів. Якщо ракета дійсно долетіла і вдарила — а в мене в цьому жодних сумнівів — то удар був потужним", — каже він Фокусу.

Експерт додає, що подібні удари демонструють не лише технічні можливості України, а й реальну здатність впливати на об'єкти стратегічного значення в глибокому тилу противника, що змінює загальну логіку стримування та оцінки ризиків з боку Росії.

"Фламінго" по "Капустиному Яру"

Окремо Олександр Коваленко прокоментував і питання застосування ракети "Фламінго", навколо якої раніше лунали сумніви щодо кількості та дальності застосування.

"Це не перший раз, коли "Фламінго" долітає до цілей у глибокому тилу Росії. Нещодавно були оприлюднені супутникові знімки ударів по підприємству, яке виробляє комплектуючі для Су-35, Су-57 і Су-34. Йшлося про три або навіть чотири ураження одного об'єкта, з дуже серйозними пошкодженнями цехів", — зазначає він.

Також ракети цього типу раніше застосовувалися проти цілей в Армянську на тимчасово окупованому півострові Крим — це були одні з перших зафіксованих ударів "Фламінго".

Водночас експерт визнає: ракета поки не є масовою.

"Фламінго" не виробляється сотнями. Це ракета, яка тільки починає свій шлях. Вона має як недоліки, так і сильні сторони. Під час таких ударів недоліки виявляються, виправляються, характеристики покращуються, і ракета використовується знову", — пояснює Коваленко.

На його думку, 2025 рік став для "Фламінго" фактично випробовувальним, тоді як 2026-й може стати роком масштабування її застосування.

"Я думаю, що у 2026 році ці удари вже будуть значно системнішими й масштабнішими", — вважає він.

"Капустин Яр" під українським обстрілом: у чому експерти сумніваються

Своєю чергою військовий експерт Олег Жданов, радить обережно ставитися до тверджень про застосування саме ракети "Фламінго" під час удару по полігону "Капустин Яр" і не робити передчасних висновків.

За його словами, наразі залишається низка відкритих питань щодо виробничих можливостей цієї ракети.

"У мене є певні сумніви щодо "Фламінго". Повноцінна серійна виробнича база фактично не зафіксована, а компанія Firepoint, за наявною інформацією, проходить стадію ліквідації. Не виключено, що могли бути виготовлені окремі експериментальні зразки, але питання про масове застосування наразі залишається відкритим", — зазначає Жданов.

Експерт звертає увагу, що у випадках використання нових або нетипових засобів ураження підтвердження зазвичай з'являються досить швидко — у вигляді уламків, фото чи відео, які публікуються у відкритих джерелах.

"Ми регулярно бачимо публікації про Shahed із камерами, Shahed зі Starlink, нові FPV-дрони — така інформація з'являється практично одразу. Аналогічно і з ракетами: коли є уламки або інші докази, їх зазвичай демонструють. Тому до появи підтверджень, зокрема з російського боку, я б утримався від однозначних висновків", — пояснює він.

На думку Жданова, альтернативним поясненням може бути застосування далекобійних дронів літакового типу, подібних до тих, які вже використовували Служба безпеки України та Сили безпілотних систем.

"Це цілком робоча версія. Генштаб озвучив свою позицію — і її варто сприймати. Водночас з військово-технічної точки зору доцільно залишати простір і для інших варіантів", — додає експерт.

Окремо Жданов наголошує на масштабах самого полігону Капустин Яр, підкреслюючи, що йдеться не про окремий об'єкт, а про величезний ракетний комплекс.

"Капустин Яр" — це надзвичайно велика територія, на якій розміщені десятки, а за деякими оцінками — близько сотні ракетних майданчиків. Там є пускові для тактичних, оперативно-тактичних, ракет середньої дальності та міжконтинентальних балістичних ракет", — зазначає він.

У цьому контексті сам факт ураження будь-якого об'єкта на території полігону експерт називає важливим результатом — передусім через подолання системи протиповітряної оборони.

"Те, що українські засоби ураження змогли дістатися до "Капустиного Яру" і вразити хоча б один об'єкт, — безумовно позитивний сигнал. Полігон ретельно охороняється. Але наразі ми не знаємо, що саме стало ціллю: ангар, об'єкт обслуговування, підготовки чи зберігання ракет", — пояснює Жданов.

Він додає, що навіть одиничне влучання може мати суттєве значення, якщо уражений об'єкт був пов'язаний із ракетною інфраструктурою.

"Якщо в ураженому ангарі перебувала хоча б одна ракета, це вже можна вважати дуже вагомим результатом. Однак говорити про стратегічні наслідки поки зарано — варто дочекатися додаткових даних", — підкреслює експерт.

На завершення Жданов радить уважно стежити за подальшими повідомленнями, зокрема за реакцією російських воєнних блогерів та офіційних джерел, які нерідко першими опосередковано підтверджують масштаби уражень.

Нагадуємо, у серпні 2025 року у мережі з'явилась перша інформація про ракети "Фламінго" і перші кадри пуску.

Також Фокус з'ясував, чим насправді загрожує зникнення останнього механізму ядерних обмежень - договору СНВ-III й чи означає це, що світ став ближчим до ядерної катастрофи.