Штурмові війська без Манька: що буде зі структурою у разі кадрових змін

Увечері 9 лютого 2026 року у соцмережах почали ширитися повідомлення про нібито звільнення начальника штурмових військ полковника Валентина Манька. Повідомлялося, що відповідну інформацію нібито підтвердило командування Збройних сил України. Однак офіційного підтвердження чи заяв від Генерального штабу, чи головнокомандувача Олександра Сирського поки не було оприлюднено.

Якщо ця інформація отримає офіційне підтвердження, мова йтиме не лише про кадрове рішення щодо конкретної посади. У такому разі постає ширше питання — що буде зі штурмовими військами як окремою структурою, яка відносно нещодавно почала формуватися у складі Збройних сил України й досі залишається предметом дискусій.

Що таке штурмові війська та чому про них говорять

Ідея виділити окремі штурмові війська в структурі оборонних сил стала предметом обговорення ще у вересні 2025 року. Тоді президент України повідомив, що штурмові батальйони та полки, сформовані у 2025 році, показали високі результати, і що в складі ЗСУ буде юридично створено окремий рід військ із "штурмовою" складовою.

Це рішення мало на меті адаптувати армію до вимог сучасної війни, підсилити можливості для контрнаступальних, швидких та маневрених дій, а також уніфікувати підготовку та трофейне забезпечення таких підрозділів.

Однак серед військових експертів та політичних діячів не було одностайної позиції. Одні схвально оцінювали необхідність окремих штурмових сил як логічного кроку розвитку армії, інші ж побоювалися дублювання ролей вже існуючих десантно-штурмових військ чи ризику організаційної "хаотизації" управління.

Нагадаємо, що традиційні десантно-штурмові війська вже давно існували у ЗСУ як окремий та високоманеврений рід військ, призначений для швидкого розгортання в тилу противника, штурмових і рейдових дій.

Створення штурмових військ: природний процес чи штучний проєкт

За словами військовослужбовця ЗСУ, командира підрозділу ударних БПЛА Ігоря Луценко, дискусія навколо штурмових військ — це не про конкретні прізвища, а про логіку функціонування військової системи загалом.

"Це дуже філософське питання. Подивіться, наприклад, чому в Україні існують і Національна гвардія, і Збройні сили? Відповідь лежить не лише у військовій, а й у політичній площині. У різні моменти історії система обирала різні моделі — з різними центрами впливу, різними лідерами, різними підходами", — пояснює Фокусу Луценко.

На його думку, та сама логіка працює і всередині армії:

"У війську все доволі просто. Є талановиті командири, які показують результат. Їх цінує керівництво — і під них поступово створюються більші структури. Спочатку це підрозділ, потім батальйон, далі полк, бригада. Якщо ефективність доведена, система дає більше ресурсів і більше відповідальності".

Саме так, за словами Луценка, і виникає потреба у нових формах організації — у певний момент це зростання впирається в межі існуючої структури — і тоді виникає ідея створення окремого виду військ. Це один зі способів масштабувати успішні підрозділи. Інший шлях — корпусна система. Обидва підходи зараз фактично тестуються.

Він наголошує, що штучне створення підрозділів без природного кадрового ядра зазвичай не працює.

"Ми вже бачили спроби формувати бригади "з нуля", без органічного розвитку. Це часто закінчувалося скандалами, масовими виходами в СЗЧ. Тому що це був штучний процес. А є природний — коли підрозділ виростає з реального бойового досвіду, як це було у низки командирів, незалежно від того, як до них ставляться публічно", — продовжує військовослужбовець.

Коментуючи можливе зняття Валентина Манька з посади, Луценко зазначає, що не береться прогнозувати кадрові рішення, однак підкреслює ключове: штурмові підрозділи — незалежно від того, як вони називаються — будуть потрібні.

"Будь-якому розумному головнокомандувачу вони необхідні. Можуть бути періоди, як колись під час АТО, коли масштабні штурмові дії майже не планувалися. Але я вважаю, що ми до цього більше не повернемося. Війну в обороні не виграють. Планування штурмових операцій — неминуче", — каже експерт.

Водночас Ігор Луценко звертає увагу на конкуренцію підходів усередині Збройних сил України. За його словами, поряд із десантно-штурмовими військами — зі своєю традицією, культурою та типом лідерства — з'явилися окремі штурмові підрозділи, створення яких було зумовлене тим, що на певному етапі ДШВ не повністю закривали потреби командування. Це, наголошує він, різні моделі, між якими фактично триває конкуренція.

"Якщо не Манько, то цю лінію продовжать інші командири — умовно Ширяєв або Оболенський. Нехай розвиваються різні підходи — нам ці "квіти" потрібні. Чим більше ефективних моделей, тим сильніша армія", — вважає Луценко.

Говорячи про можливий сценарій зняття Валентина Манька з посади без подальшого підвищення, експерт застерігає від спрощених очікувань. За його словами, у військовій системі такі рішення далеко не завжди означають кар'єрне зростання.

"Зняття з посади не означає автоматичного підвищення. Часто людину просто виводять у розпорядження. Формально вона залишається в строю, але фактично — без конкретних завдань. Я, на жаль, знаю чимало успішних командирів, зокрема й із високими нагородами, які роками перебувають у такому стані", — пояснює він.

Водночас експерт утримується від оцінок можливих причин кадрових рішень і наголошує на закритості цього рівня взаємодії.

"Я не знаю деталей його стосунків із командуванням. Це надто закрита й чутлива сфера. Гадати тут марно. Соціальні мережі або публічний образ командира не завжди мають вирішальне значення. Не всі командири є фахівцями з комунікацій — і на війні це точно не головний критерій", — каже він.

Окремий рід військ чи управлінський хаос: що не так зі штурмовими військами

Коментуючи можливе зняття Валентина Манька з посади та загалом ідею створення окремих штурмових військ, військовий експерт Олег Жданов пов'язує цю дискусію з глибшими проблемами управління в Збройних силах України.

За його словами, штурмові підрозділи як інструмент війни — давно відома практика, яка використовується в арміях різних країн ще з часів Другої світової війни.

"Штурмові роти й підрозділи завжди існували у складі піхоти. Їхнє завдання — прорив і штурм позицій противника. Але вони не діють самостійно: після них заходить піхота, яка закріплюється й організовує оборону. Штурмовиків не готують до ведення оборонного бою в окопах — це інша функція", — каже Фокусу Жданов.

Саме тому, зазначає експерт, виокремлення штурмових підрозділів у самостійний рід військ викликає запитання.

"Вони мають працювати в тісній взаємодії з піхотою. Від якості цієї взаємодії залежить не лише виконання бойового завдання, а й життя військових. Або це єдиний механізм — або підрозділи знищуються по черзі", — продовжує він.

Водночас Жданов наголошує, що штурмові підрозділи не варто плутати з десантно-штурмовими військами, які мають зовсім іншу логіку застосування. ДШВ — це фактично мобільна мініармія. Вони мають броню, артилерію, іноді легкі танки й здатні діяти автономно. Їхнє завдання — висадитися в тилу, захопити об'єкт і утримувати його до підходу основних сил. А основні сили — це знову ж таки піхота.

Окрему увагу експерт приділяє корпусній реформі, яку називає формальною.

"Корпуси створені на папері. Командири корпусів жодного разу не бачили свої підрозділи в повному складі. Одна бригада воює на одному напрямку, інша — на другому, третя — на переформуванні. У результаті корпус може "воювати" на фронті довжиною у тисячу кілометрів. Це абсурдна ситуація", — вважає експерт.

Коментуючи ймовірне зняття Манька з посади, Жданов зазначає, що сприймає це рішення радше як елемент загальної логіки, а не як поодинокий крок. Він вважає, що це була спроба створити повністю керовану структуру — новий рід військ, де ключові посади займають люди особистої лояльності. Ідея створення штурмових військ із "потрібним" керівником нікуди не зникла.

На думку Жданова, кадрові рішення можуть бути зумовлені не лише військовими міркуваннями, а й політичним контекстом.

"Нас поступово ведуть до заморозки конфлікту — не до справедливого миру, а до припинення вогню. Територіальне питання залишається відкритим, а це означає складні рішення, зокрема щодо відведення військ. У такій ситуації потрібні командири, які здатні не лише виконати наказ, а й пояснити його війську та суспільству", — продовжує Жданов.

Водночас експерт не вважає, що Манька намагаються остаточно усунути з армії.

"Я думаю, що його підвищать. Таких людей втрачати не можна. Вони ще можуть бути потрібні — і безпосередньо у війську, і в публічному просторі", — каже він.

Підсумовуючи, Жданов наголошує, що проблема значно ширша за окремі кадрові рішення. За його словами, люстрації генералітету не було. Ніхто системно не відділив радянську спадщину від реальної ефективності.

"Поки цього не станеться, ми й надалі бачитимемо хаотичні реформи замість системних змін", — вважає експерт.

Нагадаємо, восени 2025 року стало відомо про призначення Валентина Манька начальником штурмових військ, які мали бути створені у складі ЗСУ. Після цього з'явився коментар колишнього начальника штабу "Азову" Богдана Кротевича, який звернув увагу на дописи з російським контентом у соцмережах полковника.