Політика "гоп-стоп": що стоїть за затриманням українських інкасаторів Ощадбанку у Будапешті

Дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом різко загострився після інциденту з інкасаторськими автомобілями державного Ощадбанку. Українська влада заявляє, що угорські силові структури фактично взяли в заручники сімох громадян України та захопили великі суми готівки й банківських металів.

Інцидент уже назвали безпрецедентним для відносин двох країн — а в МЗС України дії Будапешта охарактеризували як "державний тероризм і рекет".

Заручники з готівкою: що сталося в Будапешті

За даними Ощадбанку та Міністерства закордонних справ України, 5 березня в Угорщині були затримані два інкасаторські автомобілі банку, які супроводжували сім співробітників бригади інкасації.

Вони виконували регулярне перевезення валютних коштів і банківських металів між австрійським Raiffeisen Bank та Ощадбанком України.

У транспорті знаходилися:

• 40 млн дол. готівкою;
• 35 млн євро;
• 9 кг банківського золота.

Після зупинки автомобілів зв'язок із працівниками банку зник. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що причини затримання, місце перебування людей і їхній стан здоров'я наразі невідомі.

За даними GPS-сигналів інкасаторських машин, їх перемістили до будівлі, пов'язаної з угорськими силовими структурами в Будапешті.

Київ розглядає інцидент як незаконне захоплення українських громадян.

Андрій Сибіга заявив, що йдеться фактично про захоплення заручників та викрадення коштів державного банку.

За його словами, Україна вже направила офіційну дипломатичну ноту Угорщині, також вимагає негайного звільнення співробітників банку та планує звернутися до Європейського Союзу з вимогою правової оцінки дій Будапешта.

У МЗС наголошують, що інцидент стався під час звичайної банківської операції між державними фінансовими установами, яка раніше регулярно виконувалася без проблем.

Політичний фон: конфлікт Зеленського та Орбана

Інцидент стався на тлі різкого погіршення українсько-угорських відносин.

Напередодні прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан публічно звинуватив президента України Володимира Зеленського у "шантажі", пов'язаному з енергетичними питаннями.

Йдеться, зокрема, про ситуацію з нафтопроводом "Дружба", через який російська нафта постачалася до Угорщини. Будапешт вимагав від Києва відновити транзит і погрожував політичним тиском.

Крім того, Угорщина раніше блокувала масштабний пакет фінансової допомоги Україні від ЄС, що також викликало гостру реакцію Києва.

Словацький прем'єр Роберт Фіцо також заявляв про можливість перешкоджання новим кредитам Євросоюзу для України, що ще більше ускладнило ситуацію.

Політика "гоп-стоп": навіщо Орбану історія з українськими інкасаторами

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що дії угорської влади мають насамперед внутрішньополітичну логіку і пов'язані з електоральною стратегією прем'єра Віктора Орбана.

"Орбану потрібна історія для внутрішнього споживання — про те, як він протистоїть "поганому Європейському Союзу" і Україні, які нібито хочуть образити угорців і забрати в них їхні гроші. Він уже зробив заяву, що Угорщина припинить транзит товарів для України своєю територією доти, доки не буде відновлена робота нафтопроводу "Дружба". Логіка проста: мовляв, угорську нафту хочуть "вкрасти", і він працюватиме над тим, щоб її повернули", — пояснює Фокусу експерт.

На думку Рейтеровича, історія з інкасаторами добре вписується у цю риторику.

"Це виглядає як демонстрація: дивіться, ми не будемо мовчати, ми будемо діяти й змусимо Україну розблокувати нафтопровід. Фактично це медійна історія. Я думаю, що зараз вони можуть намагатися вибити з наших інкасаторів якісь свідчення", — припускає політолог.

Водночас він наголошує, що сама ситуація виглядає абсурдною, адже інкасатори їхали з Австрії.

"Очевидно, що у них усі документи були в порядку, жодних питань до перевезення не повинно бути. Плюс це гроші державного банку — Ощадбанку. Тому ця історія майже напевно буде розглядатися на рівні Європейського Союзу. Європейці почнуть телефонувати Орбану і казати: припиніть робити те, що ви робите. Бо це виглядає як фактичний державний рекет — такий собі "гоп-стоп" на рівні держави", — каже експерт.

За словами Рейтеровича, конфлікт між Орбаном і президентом України може бути політичним, але подібні дії виходять далеко за межі дипломатії.

"Якщо Зеленському не подобається Орбан, а Орбану — Зеленський, то вони можуть обмінюватися заявами й політичними оцінками. Але робити такі речі — це вже виглядає як крок відчаю", — зазначає він.

При цьому експерт вважає, що подібна поведінка прем'єра Угорщини частково відповідає очікуванням його виборців.

"Це лягає в очікування частини його електорату, який хоче радикальних дій. І Орбан фактично грає на цих настроях. У певному сенсі у нього немає великого простору для маневру, і він діє за принципом: а раптом це покращить його електоральну ситуацію. Хоча насправді, думаю, такі кроки можуть лише погіршити її", — говорить політолог.

Особливо проблемною ця історія може стати через те, що йдеться не про політику чи військових, а про гроші.

"Це не військові, не якісь спецоперації — це гроші. А гроші для європейців — святе. І саме тому ця історія може мати для нього серйозні наслідки", — пояснює Рейтерович.

Водночас він не виключає, що конфлікт може продовжитися новими провокаціями, наприклад, проблемами для українських біженців або інші подібні історії.

При цьому політолог звертає увагу на те, що на реакцію європейських партнерів Орбан, ймовірно, звертає все менше уваги.

"Він розуміє дві речі. Перша — що б він не робив, Угорщину з ЄС не виключать, бо такого механізму просто не існує. І друга — будь-який тиск Євросоюзу він використовує у своїй політичній кампанії, подаючи себе як захисника Угорщини від "брюссельських бюрократів", — каже Рейтерович.

Експерт також зауважує, що значна частина електорату Орбана підтримує таку риторику, навіть не враховуючи економічних реалій. Наприклад, багато угорців отримують так звану тринадцяту пенсію, і Орбан активно використовує це як політичний інструмент. Але при цьому мало хто згадує, що ці гроші фактично надходять з фондів Європейського Союзу — а уряд просто розподіляє їх серед громадян.

Тому, за словами політолога, Орбан діє за принципом "пан або пропав". Водночас Рейтерович переконаний, що ситуація вже вийшла за межі двостороннього конфлікту і потребує реакції Європейського Союзу.

"Україні зараз варто звертатися до Європи й вимагати реакції. Фактично підважуються самі європейські принципи: затримують людей, які перевозять кошти державного банку, причому йдеться про величезні суми — близько ста мільйонів у різних валютах і навіть у золоті», — підсумовує він.

Крім того, за словами експерта, тривожно виглядає й інформація про те, що українських консулів не допускають до затриманих.

"Головне, щоб ці люди витримали тиск і змогли повернутися додому. А далі, цілком можливо, що ця історія завершиться судовими позовами проти Угорщини в європейських судах", — резюмує Рейтерович.

Фактор 12 квітня: як вибори в Угорщині змінюють політику Орбана

Провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус вважає, що нинішні дії Будапешта варто розглядати передусім у контексті внутрішньої політики Угорщини та наближення парламентських виборів.

"Все потрібно розглядати через призму того, що 12 квітня в Угорщині відбудуться вибори. Тобто до них залишається трохи більше місяця. І для Орбана це дуже неприємне очікування, тому що за тими опитуваннями, які зараз є, партія ФІДЕС програє, а сам Орбан може втратити крісло прем'єра", — пояснює він Фокусу.

За словами економіста, відставання партії влади є дуже значним.

"Йдеться не про один-два відсотки. За деякими опитуваннями партія "Тиса" випереджає ФІДЕС приблизно на 20 відсоткових пунктів. Тобто це вже серйозний розрив. Деякі оглядачі навіть припускають, що "Тиса" може не просто отримати більшість, а створити так звану монокоаліцію — коли партії не потрібні партнери для формування уряду і вона самостійно формує владу", — зазначає Ус.

Якщо раніше аналітики припускали, що новій владі доведеться домовлятися з іншими політичними силами, то зараз, за його словами, така необхідність може взагалі зникнути.

На цьому тлі, за словами економіста, у внутрішній політиці Угорщини дедалі частіше звучить тема України.

Водночас він вважає, що Києву варто максимально дистанціюватися від цієї ситуації.

"На мою думку, Україні бажано абстрагуватися від цієї історії й діяти так, як зараз діє Європейський Союз. ЄС практично нічого не коментує. Але при цьому питання постачання російських вуглеводнів до Євросоюзу вже винесено на обговорення Європарламенту на 15 квітня — тобто через три дні після угорських виборів", — пояснює економіст.

На його думку, така дата вибрана невипадково. Це зроблено спеціально: спочатку дочекатися результатів виборів, а потім уже проводити обговорення. І якщо під час цих дискусій хтось із представників Угорщини почне виступати проти рішень ЄС, їм можуть прямо сказати: "Подивіться на результати виборів. Ви скоро вже не будете представляти владу, тому чому ми маємо вас слухати?".

Однак повністю уникнути втягування України в цей політичний процес, за його словами, буде складно.

"Ми бачимо, що постійно виникають нові історії. Наприклад, ситуація з затримкою інкасаторів. Але тут виникає питання. З огляду на напруженість у відносинах між Україною та Угорщиною, чому ця операція взагалі здійснювалася через територію Угорщини?", — запитує експерт.

Він нагадує, що існують і альтернативні маршрути.

"Найкоротший шлях від Австрії до України дійсно проходить через Угорщину. Але якщо подивитися на інші варіанти, то, наприклад, з Відня можна їхати через Словаччину. Я сам їздив автобусом із Відня до Ужгорода — і маршрут проходив саме через Братиславу і Словаччину, без заїзду в Угорщину. Тому тут ще варто буде з'ясувати, чому був обраний саме такий маршрут", — говорить економіст.

При цьому Ус не виключає, що до виборів можуть виникати нові інциденти або спроби економічного тиску на Україну. Тому, на його думку, зараз варто просто дочекатися виборів.

"Фактично потрібно дожити до 12 квітня, дочекатися цієї дати, а потім подивитися, що буде далі. Найголовніше — не підігравати Орбану і не підкидати дров у той політичний вогонь, який він зараз активно розпалює", — каже Ус.

Нагадаємо Фокус писав, що Європейський Союз розглядає можливість фінансової підтримки України для відновлення нафтопровідного комплексу "Дружба".