Коні, мотоцикли й мінус 900: що пішло не так у весняно-літньому наступі РФ на Запорізькому напрямку

Російські війська активізували штурмові дії одразу на кількох ділянках фронту на Донеччині та Запоріжжі, однак спроба скористатися негодою для прориву завершилася значними втратами та без результату. Про це повідомив Роберт "Мадяр" Бровді, командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України

За його словами, 17–18 березня різке погіршення погодних умов — зокрема густий туман — стало фактором, на який зробив ставку противник. Російські підрозділи намагалися просуватися під прикриттям низької видимості, розраховуючи уникнути виявлення.

Перші штурмові групи, які заздалегідь інфільтрувалися на позиції, почали рух ще до опівночі. Однак українські сили, зокрема підрозділи безпілотних систем, завдали ударів по них ще на підходах.

Вже зранку 17 березня противник перейшов до масованіших атак. У наступ одночасно кинули піхоту, бронетехніку, мотоцикли та навіть коней — на кількох ділянках фронту, включно з Покровським, Добропільським та Гуляйпільським напрямками.

За оцінками військових, лише за 17 березня втрати російських сил склали понад 500 осіб убитими та пораненими. Наступної доби, попри збереження туману, атаки продовжилися, однак завершилися новими втратами — ще близько 277 військових.

Загалом за півтори доби боїв на відтинку Родинське–Гуляйполе російські втрати перевищили 900 осіб.

Попри інтенсивність штурмів і використання різних тактик, включно з малими мобільними групами, російським військам не вдалося досягти прориву. За словами "Мадяра", українські підрозділи втримали всі позиції, а жодну з ділянок фронту противник не зміг "продавити".

Військові також зазначають, що ці атаки можуть свідчити про початок активної фази весняно-літньої кампанії РФ, яка, за їхніми оцінками, буде тривалою та інтенсивною.

Росія робить ставку на Запоріжжя: що стоїть за атаками під Гуляйполем

Активізація російських штурмів на Запорізькому напрямку, про яку повідомляють українські військові, може бути частиною ширшого плану Кремля — із фокусом саме на цьому регіоні. Про це в коментарі Фокусу пояснив військовий експерт Олег Жданов.

За його словами, ключовий ризик полягає в тому, що Росія намагається фізично захопити значну частину Запорізької області, включно з лівобережжям і потенційно самим Запоріжжям. Саме тому цей напрямок поступово стає одним із головних для російського наступу.

"Російське командування фактично діє одразу у двох стратегічних векторах. Перший — це Покровсько-Мирноградська агломерація, де війська РФ намагаються просунутися у бік Добропілля, щоб у перспективі обійти Краматорськ із заходу. Другий — напрямок Гуляйполя, який відкриває шлях на Камишуваху і далі — у бік Запоріжжя", — каже Жданов.

Окремо експерт звертає увагу на посилення російського угруповання. За його даними, РФ активно "накачує" 58-му загальновійськову армію боєздатними підрозділами. Зокрема, вже перекинута 7-ма десантно-штурмова дивізія, а також можливе додаткове підсилення частинами зі складу 106-ї дивізії ДШВ.

На думку Жданова, для Кремля цей напрямок має критичне значення. Водночас він вважає, що щодо Донбасу Росія може робити ставку не лише на військовий, а й на політичний сценарій. Зокрема, він звертає увагу на риторику російських офіційних осіб, яка свідчить про повернення до жорстких вимог, близьких до умов капітуляції України.

Що ж до Запорізького напрямку, то тут, за оцінкою експерта, Росія намагатиметься досягти максимально можливого результату саме військовим шляхом.

Говорячи про ситуацію безпосередньо на фронті, Жданов підкреслює, що українська оборона на Оріхівському напрямку та вздовж річки Конка є достатньо підготовленою і становить серйозну перешкоду для противника. Водночас у росіян залишається кілька варіантів дій: або наступати через Гуляйполе в обхід природних рубежів, або намагатися діяти вздовж русла Дніпра. Останній варіант експерт оцінює як малоймовірний для масштабного наступу, хоча диверсійні групи там уже працюють.

"Натомість основний тиск зараз концентрується саме на ділянці між Оріховим і Гуляйполем. Після короткої оперативної паузи російські війська різко збільшили інтенсивність боїв — кількість зіткнень зросла майже вдвічі", — продовжує експерт.

Водночас Жданов звертає увагу на серйозну проблему — нестачу піхоти в українських підрозділах на цьому напрямку. За його словами, це ускладнює утримання позицій і змушує українські сили діяти в умовах фактичної "подвійної війни": одночасно відбивати фронтальні атаки та боротися з інфільтрованими в тил малими групами противника.

"Такі групи накопичуються в "сірій зоні", після чого можуть атакувати українські позиції з тилу, що створює додаткову загрозу", — каже Жданов.

Окремо експерт звертає увагу на тактику РФ, яка намагається використовувати погодні умови — дощ і туман — для прикриття наступальних дій. Саме це, за його словами, могло стати одним із факторів нинішньої активізації штурмів.

У підсумку Жданов оцінює ситуацію як складну і таку, що може свідчити про початок масштабнішої наступальної кампанії РФ на півдні України.

Російській наступ у невигідних умовах: чи дійсно ЗСУ зірвали плани ворога

Під час вечірнього звернення 16 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові зірвали плани російського командування щодо проведення масштабної наступальної операції цього місяця. За його словами, російські підрозділи й надалі здійснюють штурмові дії на різних ділянках фронту, однак інтенсивність атак та загальний масштаб протистояння не відповідають тим очікуванням, які російські військові обіцяли своєму політичному керівництву.

Проте попри заяви про зрив планів РФ на Запорізькому напрямку, російські війська не відмовилися від наступальної кампанії й вже переходять до її першої фази. Про це в коментарі Фокусу пояснив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко.

За його словами, активізація бойових дій у другій половині березня є поступовим початком весняно-літнього наступу РФ у регіоні. Водночас ця кампанія стартує для росіян у вкрай несприятливих умовах.

Коваленко наголошує, що українські контратаки, які тривають із кінця січня, суттєво зірвали підготовку противника. Зокрема, в районі річки Інгул російські сили не можуть стабільно утримувати позиції, а українські підрозділи поступово просуваються з півночі на південь.

"Наступ вони почали, але в умовах, які для них максимально невигідні. Це означає, що він супроводжуватиметься значними втратами й навряд чи призведе до якихось масштабних проривів, чи захоплення великих територій", — пояснює експерт.

Водночас він підкреслює: загроза для регіону зберігається, адже сам факт наступу означає постійний тиск на українську оборону. Проте безпосередньої загрози швидкого прориву до Запоріжжя наразі немає.

Натомість за його словами, основний ризик для обласного центру — це зростання терористичних атак. Коваленко зазначає, що з початком активних бойових дій російські війська традиційно посилюють удари по цивільній інфраструктурі. У цьому сенсі ситуація для Запоріжжя дедалі більше нагадує ту, що спостерігається у Херсоні — регулярні обстріли всіма доступними засобами.

Коні, мотоцикли, штурмовики: не нова тактика РФ

Окремо експерт прокоментував тактику противника, зокрема використання коней і іншого "нестандартного" транспорту під час атак. За його словами, це не нове явище — російські війська вже тривалий час використовують гужовий транспорт для логістики й переміщення.

Причини — комплексні. З одного боку, РФ намагається мінімізувати втрати техніки, яка швидко знищується в зоні ураження українських дронів і артилерії. З іншого — російська армія стикається з дедалі більшим дефіцитом навіть базових транспортних засобів.

"Навіть рівень легкових авто чи мікроавтобусів уже стає дефіцитом. Бронетехніка — тим більше. У зоні ураження на 15–20 кілометрів вона практично приречена, тому її намагаються використовувати обмежено", — пояснює Коваленко.

Використання коней, за його словами, частково пояснюється дешевизною та меншою помітністю, адже такий транспорт не створює шуму, який легко фіксується. Втім, експерт вважає ці аргументи радше виправданням.

"Це демонстрація деградації. Російська армія настільки виснажена технічно і технологічно, що фактично повертається до підходів часів Будьонного — коли основну роль відіграє піхота", — підсумовує він.

За оцінкою Коваленка, масштабні механізовані прориви, які спостерігалися на початку повномасштабної війни, для РФ уже не характерні. Натомість ворог дедалі частіше змушений експериментувати з тактикою і використовувати будь-які доступні ресурси, включно з максимально спрощеними засобами пересування.

Нагадаємо, 17 березня аналітики DeepState розповіли про сповільнення загальних темпів просування ЗС РФ протягом березня. Водночас зафіксували зростання втрачених територій у Донецькій області: два тижні тому росіяни пройшли 7 км, а протягом останнього тижня — вже 11.

18 березня аналітики Інституту вивчення війни пояснили, чому начальник генштабу РФ Валерій Герасимов перебільшує успіхи росіян та обманює президента Володимира Путіна.