Кремль готується до найнапруженішого 9 травня за роки війни: чим відповість Україна на порушення "перемир'я"

Росія порушила режим припинення вогню, який Україна запропонувала запровадити з опівночі 6 травня. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, вночі РФ атакувала українські міста понад сотнею дронів і ракетами, попри власні заяви про готовність до "перемир'я" напередодні 9 травня.

Глава МЗС заявив, що протягом ночі російські війська випустили по Україні 108 безпілотників та три ракети. Під ударами, зокрема, опинилися Харків і Запоріжжя.

"Москва знову проігнорувала реалістичний та справедливий заклик до припинення бойових дій, підтриманий іншими державами та міжнародними організаціями", — наголосив Сибіга.

За його словами, заяви Кремля про "перемир'я" на 9 травня є лише політичним жестом і "не мають нічого спільного з дипломатією".

Міністр також закликав міжнародних партнерів посилити тиск на Росію — через нові санкції, ізоляцію та збільшення підтримки України.

Нагадаємо, раніше Володимир Путін оголосив про одностороннє "перемир'я" на 8–9 травня з нагоди святкування Дня перемоги в Росії. Водночас Україна запропонувала почати припинення вогню раніше — з 6 травня, заявивши про готовність діяти "дзеркально" у разі дотримання тиші з боку РФ.

"Перемир'я" Путіна та нові удари: чому Росія навряд чи дотримається тиші

Політолог Станіслав Желіховський вважає, що ситуація навколо оголошеного Росією "перемир'я" на 8–9 травня від самого початку виглядала суперечливою, адже жодна зі сторін фактично не погоджувала умови припинення вогню між собою.

За його словами, Україна запропонувала більш тривалий режим тиші — фактично з 6 по 9 травня, однак Росія офіційно на це не погоджувалась. Водночас навіть якби Кремль формально підтримав таку ініціативу, гарантій дотримання домовленостей усе одно не було б.

"Ми вже неодноразово бачили, як Росія порушує навіть власні заяви про припинення вогню. Тому очікувати повноцінної тиші не варто", — каже Фокусу експерт.

Желіховський припускає, що Україна може поводитися гібридно: утриматися від атак по Москві під час святкових заходів, але водночас продовжувати удари по інших регіонах РФ — насамперед по військовій та енергетичній інфраструктурі. На його думку, для Путіна зараз критично важливо забезпечити "картинку без війни" саме у столиці РФ, де проходитимуть урочистості 9 травня.

Політолог звертає увагу, що Росія фактично стягнула значну частину систем ППО саме до Москви, через що інші регіони стали більш вразливими до українських атак. І саме удари по віддалених промислових та енергетичних об'єктах можуть створювати для Кремля значно більші економічні проблеми, ніж навіть символічні атаки на столицю.

Водночас експерт не виключає, що Україна може тимчасово утриматися від масштабних атак у дні святкування — якщо Росія не продовжить масовані обстріли українських міст.

"Якщо РФ і надалі систематично атакуватиме Україну, вбиватиме цивільних та руйнуватиме інфраструктуру, Київ навряд чи спокійно за цим спостерігатиме", — зазначає Желіховський.

"Україна потрапила в інформаційну пастку": як Київ реагуватиме на порушення "перемир'я" Росією

Політолог Олег Постернак вважає, що після порушення Росією оголошеного режиму тиші українська влада опинилася у складній політичній та інформаційній ситуації. З одного боку, Києву важливо демонструвати партнерам, зокрема США, готовність до дипломатичних кроків, а з іншого — суспільство очікує жорсткої відповіді на російські удари.

За словами експерта, Україна теоретично могла б використати навіть короткострокове перемир'я як дипломатичний інструмент у відносинах із Вашингтоном.

"Ми могли б продемонструвати черговий жест доброї волі й показати, що Україна залишається надійним партнером навіть у таких умовах. Наприклад, погодити дводенне перемир'я в обмін на продовження поставок зброї чи дипломатичних переговорів", — каже Фокусу Постернак.

Водночас він звертає увагу, що зараз увага США значною мірою змістилася на Близький Схід та іранську кризу, тому українське питання більше не є для Вашингтона абсолютним пріоритетом.

На думку політолога, для Банкової зараз існує серйозна інформаційна небезпека. Раніше українська влада вже робила гучні заяви про можливі удари у відповідь по російській інфраструктурі, однак не всі ці сигнали були реалізовані на практиці.

"Якщо Росія порушує "перемир'я", а Україна взагалі не відповідає, то частина суспільства може поставити питання: чи не залишаються ці погрози лише словами?" — зазначає експерт.

Тому Постернак також вважає, що українська відповідь на дії РФ, найімовірніше, буде. Однак йдеться не обов'язково про атаку на Москву чи Червону площу під час параду 9 травня.

"Скоріше за все, удари можуть бути спрямовані по військових, промислових або енергетичних об'єктах РФ в інших регіонах. Таким чином Україна демонструватиме сильну позицію у відповідь на порушення домовленостей Росією", — каже політолог.

Палацовий переворот у РФ: Путін боїться не лише обстрілу на 9 травня

Окремо політологи прокоментували версії західних медіа про можливі страхи Путіна щодо внутрішнього перевороту в Росії. За словами Постернака, такі припущення значною мірою з'явилися після публікацій російських опозиційних медіа, які згодом підхопили західні видання, зокрема Financial Times та CNN. В них їдеться про те, що посилені заходи безпеки перед 9 травня у Москві викликані не лише побоюваннями ймовірного обстрілу, а через спробу замаху на Путіна.

Політолог вважає, що західні ЗМІ можуть дещо перебільшувати можливості російських еліт щодо організації реальної змови проти Путіна.

"Російська система дуже сильно замкнена на найближчому оточенні президента — це не лише родина, а й група олігархів та силовиків, які контролюють ключові процеси в державі", — пояснює експерт.

Втім, повністю виключати внутрішню боротьбу в Кремлі він не радить. За словами Постернака, історично Росія неодноразово проходила через палацові інтриги та внутрішні перевороти, і сам Путін чудово це розуміє.

"Уся історія Росії — це історія майстерних палацових переворотів. І я думаю, що страх Путіна перед таким сценарієм цілком реальний", — каже політолог.

При цьому нині всередині російської еліти дійсно існують різні групи впливу, які ведуть між собою боротьбу — насамперед інформаційну. Зокрема, за словами Постернака, окремі Telegram-мережі та медійні ресурси, пов'язані з колишнім охоронцем Путіна Олексієм Дюміним, активно просувають його політичні позиції та потенційне посилення у силовому блоці.

Також у російських елітах дедалі частіше обговорюють можливі кадрові зміни в уряді та навіть відставку прем'єра Михайла Мішустіна.

Політолог нагадує, що за Конституцією РФ саме прем'єр-міністр виконує обов'язки президента у разі його відставки або недієздатності. Саме тому боротьба за контроль над урядом може бути частиною внутрішньої гри кремлівських еліт.

"Це більше схоже на боротьбу різних груп впливу за майбутній баланс сил у Росії, ніж на готовий сценарій державного перевороту", — зазначає експерт.

Втім, Постернак підкреслює: навіть якщо сьогодні сценарій реального заколоту виглядає малоймовірним, повністю виключати його не можна.

"Перед бунтом Пригожина теж багато хто сміявся з того, що хтось може піти проти Путіна. Але виявилося, що така спроба цілком реальна", — каже політолог.

Станіслав Желіховський також вважає, що після заколоту Пригожина у 2023 році Путін справді почав значно більше боятися внутрішніх загроз.

За словами політолога, зараз ситуація для російської влади значно складніша, ніж у 2023 році. Російська економіка слабшає, олігархи втрачають гроші через санкції, а залежність Москви від Китаю лише посилюється. При цьому частина російських еліт, за його словами, сподівалася, що після повернення Дональда Трампа до Білого дому Кремль зможе домовитися про завершення війни та поступове зняття санкцій.

Однак цього не сталося. Путін продовжує висувати максималістські вимоги та не демонструє готовності до компромісів, що дедалі більше дратує навіть частину його оточення.

"У Кремлі чудово розуміють, що нинішня війна заходить у глухий кут. Лінія фронту майже не змінюється, а ресурси виснажуються", — пояснює експерт.

Політолог вважає, що Путін перебуває під впливом одразу двох страхів: з одного боку — можливого перевороту чи замаху, а з іншого — нав'язливої ідеї знищення української державності. Саме ця "більша параноя", на його думку, поки переважає.

Водночас українські удари по російській енергетиці та логістиці дедалі сильніше б'ють по інтересах регіональних еліт, губернаторів і бізнесу у РФ. Якщо раніше війна для багатьох у Росії залишалася "далеко", то тепер її наслідки дедалі більше відчуваються всередині країни.

Желіховський наголошує: говорити про неминучий переворот у Росії зарано, однак Кремль уже демонструє ознаки нервовості — і саме цим, на його думку, пояснюється підвищена увага Путіна до безпеки Москви напередодні 9 травня.

Нагадаємо, що аналітики Institute for the Study of War заявили, що Путін не скасовує парад 9 травня у Москві, попри посилення українських ударів по території РФ. В ISW вважають, що Кремль не хоче визнавати, що війна вже торкнулася російського тилу та великих міст.

Раніше Фокус також писав, що перед парадом 9 травня російська влада стягнула до Москви додаткові системи протиповітряної оборони та почала формувати навколо столиці так зване "кільце страху". Навколо міста зводять десятки спеціальних веж із розміщеними на них елементами ППО.