Путін відкриває сезон балістики: як Росія змінює тактику ударів по Україні
Вісім "Цирконів", 33 балістичні ракети й три хвилі ударів по Україні. Масована атака РФ у ніч на 2 червня виявилася не лише однією з найбільших за кількістю цілей, а й стала демонстрацією нової тактики Кремля. Експерти пояснили Фокусу, чому росіяни нарощують використання балістики та наскільки часто Україна може стикатися з подібними ударами влітку.
Росія розпочала червень однією з наймасштабніших повітряних атак за весь час повномасштабної війни. У ніч на 2 червня окупанти випустили по Україні 73 ракети різних типів та 656 безпілотників. Головною особливістю удару стала рекордна кількість балістичних ракет — одразу 33 "Іскандери", а також безпрецедентне застосування восьми гіперзвукових "Цирконів".
Основною ціллю атаки стала столиця. У Києві зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури одразу в кількох районах міста. За попередніми даними, є загиблі та десятки постраждалих. Рятувальники продовжують розбирати завали та ліквідовувати наслідки ударів.
Водночас вибухи лунали у Дніпрі, Харкові, Запоріжжі та інших регіонах. У Дніпропетровській області атака стала однією з найтрагічніших за останній час — серед загиблих є дитина та рятувальник, який потрапив під повторний удар під час ліквідації наслідків обстрілу.
Силам ППО вдалося знешкодити 642 повітряні цілі. За даними Повітряних сил, було збито 40 із 73 ракет та 602 безпілотники. Водночас зафіксовано влучання на десятках локацій по всій країні.
Росія нарощує використання балістики
На думку військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, головною особливістю атаки стала не рекордна кількість дронів, а масштабне застосування балістичних ракет.
Експерт звертає увагу, що під час удару росіяни використали 33 балістичні ракети, що є одним із найбільших показників за весь час повномасштабної війни. При цьому мова йде не про разову акцію, а про тенденцію, яка простежується вже понад рік.
За словами Коваленка, у 2025 році Росія суттєво прискорила виробництво балістичного озброєння.
"Сьогодні російська промисловість, за різними оцінками, здатна виготовляти в середньому близько трьох таких ракет на добу. Саме це дозволило окупантам поступово збільшувати масштаби їх використання протягом минулого року та виходити на рекордні показники вже у 2026-му", — каже Фокусу Коваленко.
Експерт нагадує, що після ударів українських безпілотників по Воткінському заводу та підприємствах, які беруть участь у виробництві ракетного озброєння, у березні та квітні спостерігалося певне зниження інтенсивності використання балістики. Однак зараз Росія, схоже, відновила виробничі можливості та повернулася до нарощування ударного потенціалу. Лише у травні, за оцінками Коваленка, окупанти могли використати близько сотні балістичних ракет різних типів.
Вісім "Цирконів" та три хвилі: у чому була особливість атаки
Ще однією характерною рисою нинішнього удару експерт називає масове застосування гіперзвукових ракет 3М22 "Циркон".
За словами Коваленка, раніше росіяни не використовували одночасно таку кількість цих ракет. Саме запуск одразу восьми "Цирконів" він вважає однією з головних відмінностей нинішньої атаки від попередніх масованих обстрілів.
"Водночас загальна структура удару залишилася звичною для останніх місяців. Росія поєднала балістичні ракети, крилаті ракети та сотні безпілотників різних типів — від ударних "Шахедів" до дронів-приманок "Гербера", "Пародія" та баражуючих боєприпасів "Бандероль". Особливу увагу привертає те, що балістика дедалі більше стає основним елементом російських ударів. Якщо раніше головну роль у масованих атаках відігравали крилаті ракети Х-101 або "Калібр", то зараз кількість балістичних ракет уже перевищує окремі типи іншого ракетного озброєння", — продовжує експерт.
Військовий експерт Олег Жданов звертає увагу, що цього разу йдеться не лише про кількість ракет, а й про складнішу організацію удару. За його словами, російські військові дедалі краще відпрацьовують тактику багатохвильових атак, коли різні типи озброєння застосовуються одночасно або з мінімальними інтервалами для перевантаження української системи протиповітряної оборони.
Жданов зазначає, що цього разу крилаті ракети були розділені на три окремі хвилі. Першу хвилю склали морські ракети "Калібр", які були спрямовані переважно по східних та південних областях України. Друга хвиля запускалася з бомбардувальників Ту-95 і була орієнтована насамперед на Київ. За словами експерта, значну частину цих ракет вдалося нейтралізувати завдяки ефективній роботі української авіації ще на підльоті до столиці.
"Третя хвиля стала найбільш небезпечною. Для неї Росія активно використовувала модернізовані стратегічні бомбардувальники Ту-160, які останнім часом дедалі частіше залучаються до реальних бойових операцій, а не лише демонстративних польотів. Саме ці літаки забезпечили додатковий залп крилатих ракет по Києву", — каже Фокусу експерт.
На думку Жданова, росіяни свідомо поєднували кожну хвилю крилатих ракет із балістикою та дронами. Це створювало для української ППО одразу кілька загроз одночасно і змушувало розподіляти ресурси між різними типами цілей.
"Найбільшу небезпеку створює саме синхронізація різних засобів ураження. Під час першої хвилі по Дніпру, Харкову та Запоріжжю одночасно прилітали й балістичні ракети, і крилаті ракети, тоді як сили ППО паралельно були змушені відбивати атаку ударних безпілотників. Аналогічний підхід застосовувався й під час наступних етапів удару", — продовжує Жданов.
Окремо експерт пояснює, що "Циркон" у таких атаках виконує специфічну роль. За його словами, ця ракета не стільки перевантажує ППО, скільки використовується для прориву оборони та ураження окремих цілей. Через гіперзвукову швидкість у систем ППО залишається мінімальний час на реагування. Водночас бойова частина "Циркона" значно менша, ніж у крилатих ракет або "Іскандерів", тому його головна небезпека — саме у швидкості та складності перехоплення.
Масовані балістичні атаки можуть стати регулярними
На думку Коваленка, нинішній удар не є чимось винятковим. Росія вже відпрацювала систему проведення подібних атак ще у другій половині 2025 року.
За його оцінкою, противник здатен здійснювати масовані комбіновані удари із застосуванням понад 500 безпілотників та кількох десятків ракет приблизно раз на тиждень або раз на півтора тижня. Такий темп напряму залежить від виробництва нових ракет, накопичення боєкомплекту та планування операцій.
Експерт припускає, що наступного удару подібного масштабу можна очікувати вже на наступному тижні. При цьому Росія залишається обмеженою кількістю літаків-носіїв і пускових установок, через що вже не може повторювати залпи рівня кінця 2023 року, коли за одну атаку запускалися десятки крилатих ракет Х-101. Водночас компенсувати ці обмеження Кремль намагається саме за рахунок нарощування частки балістичного озброєння.
Також Коваленко звертає увагу, що росіяни фактично перестали ризикувати кораблями-носіями "Калібрів" у Чорному морі. Тому навіть під час нинішньої атаки пуски цих ракет здійснювалися з акваторії Каспійського моря, а не поблизу українських берегів.
Жданов також не виключає, що подібні атаки можуть стати системними. На його думку, Росія продовжує накопичувати ракети, а їхнє виробництво, попри санкції, не припиняється завдяки постачанню комплектуючих через обхідні схеми.
"Фронт фактично залишається стабільним, тому Кремль шукає інші способи тиску на Україну. Одним із таких інструментів залишаються масовані повітряні атаки по цивільній та критичній інфраструктурі", — пояснює Жданов.
Водночас за словами експерта, у таких ударів є три ключові складові: наявність ракет, технічний стан авіації та підготовка льотного складу. Якщо з ракетами у РФ поки що немає критичної проблеми, то стан літаків-носіїв і ресурс екіпажів можуть стати факторами, які змушуватимуть росіян збільшувати інтервали між масованими атаками.
"У найгіршому сценарії Росії може вистачити ресурсу щонайменше до кінця літа, щоб проводити системні комбіновані удари по території України. Не обов'язково всі вони будуть спрямовані саме по Києву, але загроза регулярних атак зберігається", — підсумовує Жданов.
Нагадаємо, після масованого обстрілу Києва в ніч на 2 червня в столичному метро виникла суперечка між місцевими жителями через встановлені на станціях намети та тимчасові місця для відпочинку. Частина киян вважала їх необхідними через багатогодинне перебування людей в укриттях під час повітряних тривог, інші скаржилися на незручності та захаращення простору.
Також Фокус писав, що під час масованого удару однією з жертв атаки став рятувальник ДСНС Антон Ярмоленко. Він загинув дорогою на виклик, коли Росія завдала повторного удару по місцю ліквідації наслідків обстрілу.