Сирський знав, але Решетилова не змогла нічого зробити: чому система допустила трагедію у "Скелі"
Олександр Сирський відреагував на скандал навколо полку "Скеля" та підтвердив, що ще раніше щодо підрозділу було відкрито кілька кримінальних проваджень. Однак саме тут виникає головне й незручне питання: чому, попри існування військового омбудсмена, перевірок, Військової служби правопорядку, ДБР і численних комісій, історія зі "Скелею" взагалі стала можливою?
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вперше публічно прокоментував резонансний скандал навколо 425-го окремого штурмового полку "Скеля", який виник після журналістського розслідування про можливі порушення прав військовослужбовців. Він назвав ситуацію "ганебною" для армії воюючої країни та повідомив, що щодо полку вже відкрито кілька кримінальних проваджень, а після появи нових фактів до підрозділу направили комплексну комісію Генерального штабу.
"Це ганебна історія в плані того, що вона існує взагалі в Збройних силах у воюючій країні. Військовий не повинен гинути в тилу, а має готуватися до захисту своєї держави", — сказав головнокомандувач.
За його словами, перші перевірки у полку проводили ще взимку після появи інформації про можливі порушення. До розслідування були залучені Військова служба правопорядку, військовий омбудсмен та спеціальні комісії. За результатами цих перевірок щодо окремих епізодів відкрили кримінальні провадження, які й досі перебувають у роботі.
Сирський зазначив, що тоді командування полку доповіло про усунення виявлених порушень і покарання винних.
"Ми думали, що ці негативні явища усунені. Командир полку доповів, що всі випадки викриті, по всіх порушниках вжиті заходи", — пояснив він.
Після оприлюднення нового журналістського розслідування Генеральний штаб направив до "Скелі" комплексну комісію, до складу якої увійшли офіцери різних структур Генштабу та Військової служби правопорядку. Комісія має перевірити всі місця, де могли відбуватися порушення, полігони, а також встановити місцеперебування осіб, яких раніше підозрювали у правопорушеннях. Паралельно розслідування проводить Державне бюро розслідувань.
ВажливоВодночас головнокомандувач закликав не переносити відповідальність окремих військовослужбовців на весь підрозділ.
"Не можна спотворювати бойовий шлях усього підрозділу через дії окремих злочинців, які кидають тінь і на сам полк, і на Збройні сили", — наголосив Сирський. Водночас він підкреслив, що подібні випадки не можна замовчувати, а контроль за дотриманням прав військовослужбовців має бути постійним.
Проте, питання на яке все ще немає відповіді звучить так: чому, попри існування військового омбудсмена, перевірок, ВСП, ДБР і численних комісій, історія зі "Скелею" все одно стала можливою?
Чому поодинокі випадки не можна залишати без реакції
На думку військового експерта, голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка, історію зі "Скелею" не варто сприймати як доказ системності подібних порушень у всій українській армії. Водночас саме такі випадки, наголошує він, необхідно максимально швидко розслідувати та припиняти, аби вони не перетворилися на небезпечну тенденцію.
За словами експерта, якби подібні зловживання були масовими, це неминуче призвело б до відкритих конфліктів усередині війська, адже українське суспільство неодноразово демонструвало готовність чинити опір несправедливості.
"Я б не сказав, що це один із багатьох випадків. Тут теж не варто применшувати заслуги армії чи приписувати їй якісь непомірні зловживання. Українці — доволі свободолюбні люди. Якби це було масово, то в нас були б бунти й серйозні конфлікти. Революція Гідності показала, що відбувається, коли на людей системно тиснуть. Але навіть поодинокі випадки потрібно локалізовувати й не давати їм ставати масовою загрозою", — каже Фокусу Тимочко.
Саме тому, переконаний він, головне питання сьогодні полягає не лише у покаранні винних, а й у тому, чому наявні механізми контролю не спрацювали вчасно. Він наголошує, що в Україні вже існують як контролюючі органи, так і внутрішні структури у військових частинах, однак їхня робота має бути більш ефективною та прозорою.
"Перш за все має працювати законодавство. Якщо не знаєш, як діяти, потрібно діяти відповідно до закону. Законодавство має бути чітким. Так само мають працювати внутрішні структури у військових частинах і ті органи, які здійснюють перевірки та нагляд. Контролюючих органів у нас не бракує. Потрібна більша відкритість, а будь-які такі прояви мають отримувати законну оцінку. Зараз працює комісія, і ми побачимо її висновки, результати та наслідки", — продовжує експерт.
Водночас Тимочко застерігає від спроб переносити відповідальність окремих військовослужбовців на весь полк чи Збройні сили загалом. Він нагадує, що у "Скелі" воюють багато фронтовиків і Героїв України, тому оцінювати потрібно конкретні злочини, а не дискредитувати весь підрозділ.
"Я сам прийшов у військо простим солдатом і знаю, наскільки кожному військовому потрібні увага, повага і нормальне ставлення. Але, на жаль, зараз часто більше бажання не вирішити проблему, а показати, ніби це масове явище, і фактично знівелювати роботу всього підрозділу. А це великий полк, у якому є Герої України, фронтовики, добровольці. Треба шукати баланс між тим, що окремі люди допускають порушення, які можуть бути злочинами, і тим, щоб через це не таврувати всю армію", — вважає експерт.
Окремо Тимочко звертає увагу на те, що після гучних публікацій суспільна дискусія часто швидко переходить у політичну площину, тоді як самі постраждалі залишаються без необхідної підтримки.
"Я завжди ставлю питання: скільки людей, які активно обговорюють це в публічному просторі, реально допомогли цим сім'ям — хоча б підтримкою чи фінансово? Дуже часто будь-яке відео в блогосфері закінчується словами: "Ми молодці, задонатьте нам". А про тих людей, які постраждали, забувають. Це теж потрібно розуміти".
На його переконання, головним результатом розслідування має стати не лише встановлення винних у конкретній справі, а й зміна правил, які унеможливлять повторення подібних історій.
"Емоції пройдуть, а проблеми цих людей можуть залишитися. Тому перш за все треба вирішити їхні питання, детально дослідити, де були порушення і як вони відбувалися. Якщо буде доведено, що хтось порушував закон, покарання має бути максимально жорстким і показовим, щоб більше нікому не спадало на думку робити подібне. Але не менш важливо вивчити цей негативний досвід і змінити систему так, щоб такі випадки більше не повторювалися", — каже Тимочко.
Військова юстиція замість ручного управління
На думку військовослужбовця ЗСУ, командира підрозділу ударних БПЛА Ігоря Луценка, історія зі "Скелею" вкотре продемонструвала головну проблему українського війська — відсутність повноцінної системи військової юстиції, яка могла б своєчасно виявляти порушення, розслідувати злочини та реально впливати на ситуацію всередині військових частин.
За його словами, нинішніх механізмів, зокрема інституту військового омбудсмена, недостатньо, адже вони не мають необхідних повноважень для оперативного втручання.
"Треба так звана військова юстиція, але, на жаль, для багатьох це незрозуміле словосполучення. Має бути окрема, незалежна вертикаль управління, яка, по-перше, матиме належні повноваження втручатися в процеси, бо військовий омбудсмен не має права видавати приписи про усунення порушень закону, а по-друге — здійснюватиме розслідування кримінальних злочинів", — каже Фокусу військовий.
Луценко наголошує, що сьогодні в армії фактично відсутній незалежний механізм контролю за дотриманням законності. Через це багато процесів залежать виключно від особистих якостей командира, а не від роботи інституцій.
"Я давно кажу, що армія — це територія, де не існує механізмів, які захищають законність, коли закон один для всіх. Цивільна влада самоусунулася від виконання завдання із підтримки законності. Відтак командири керують так, як хочуть. У більшості випадків це добра воля. Але не всі командири — добрі люди, бувають і інші. І когось незалежного, хто виявить і зупинить беззаконня, у нас за своїм функціоналом просто немає. Тому в хід іде розголос", — продовжує він.
Саме тому, переконаний військовий, публічні скандали нерідко стають єдиним способом привернути увагу до можливих порушень, тоді як працювати повинні насамперед інституційні механізми контролю.
Водночас Луценко скептично оцінює перспективи швидких змін. На його думку, сьогодні серед представників влади поки що бракує розуміння того, якою має бути ефективна система військової юстиції.
"На жаль, мало хто з нинішніх посадовців — Офіс, депутати — мають достатній рівень правосвідомості, щоб зрозуміти, як правильно збудувати військову юстицію", — вважає Луценко.
Трагедія у "Скелі": чому військовий омбудсмен не став запобіжником
Військовий адвокат Олег Леонтьєв переконаний, що історія зі "Скелею" продемонструвала неспроможність нинішньої системи захисту прав військовослужбовців. За його словами, створення інституту військового омбудсмена саме по собі не вирішило проблему, адже ця структура не стала незалежним механізмом контролю, який міг би оперативно реагувати на порушення.
Як приклад Леонтьєв наводить історію свого клієнта — військовослужбовця 425-го окремого штурмового полку "Скеля", який, за словами адвоката, мав законні підстави для звільнення через тяжку хворобу матері. Після повернення з відпустки він намагався подати відповідний рапорт, однак, як стверджує юрист, документ у нього не прийняли, а самого військового відправили виконувати бойове завдання, після чого він зник безвісти.
За словами Леонтьєва, ще до цього він звернувся до Офісу військового омбудсмена із проханням втрутитися та допомогти захистити права бійця, однак замість перевірки фактів отримав, за його словами, формальні запитання щодо своїх повноважень як адвоката.
На думку експерта, саме така реакція демонструє, що існуючий механізм захисту прав військовослужбовців працює неефективно.
"Таке, як сталося зі "Скелею", відбувається тому, що все це існує при повному погодженні й схваленні влади. Військовий омбудсмен призначається президентом. А якщо орган, куди люди звертаються за захистом своїх прав, починає з'ясовувати не суть проблеми, а "ти хто такий?", то про який захист можна говорити?", — каже Фокус адвокат.
Окремо Леонтьєв критично висловився про роботу військової омбудсменки Ольги Решетилової. На його думку, публічна реакція з боку офісу часто з'являється лише після того, як ситуація набуває широкого розголосу.
"Решетилова реагує тільки тоді, коли почався, вибачте, скандал у соціальних мережах. Коли проблему вже фактично вирішили інші, тоді вони швидко приходять і записують результат на свій рахунок. Це не робота системи, яка повинна запобігати таким випадкам", — вважає Леонтьєв.
Водночас адвокат наголошує, що проблему не можна вирішити лише кадровими змінами. На його переконання, необхідно створити незалежний механізм контролю, який реагуватиме на порушення ще до того, як вони перетворяться на гучний суспільний скандал.
Своєю чергою, Ольга Решитилова заявила, що офіс військового омбудсмена не має повноважень карати командирів чи втручатися в управління військовими частинами, а може лише фіксувати порушення, звертатися до компетентних органів і контролювати розгляд звернень.
Нагадаємо, Генеральний штаб Збройних сил України відсторонив з посади командира 425 окремого штурмового полку, підполковника Юрія Гаркавого. При цьому полк не розформують, оскільки він якісно виконує бойові задачі.