МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Скандал, виключення з "ЄС" і ставка на мир: навіщо Олексій Гончаренко пішов ва-банк

Гончаренко, який виступив за мир, може створити власну партію миру
"Досить про незламність": заяви Гончаренка щодо миру з РФ викликали скандал | Фото: колаж Фокус

Заяви Олексія Гончаренка щодо переговорів із Росією та взаємних поступок спричинили політичний скандал: президент розкритикував його позицію, "Європейська солідарність" відмежувалася, а експерти заговорили про можливе створення власної "Партії миру". Фокус з'ясовував, чому народний депутат обрав саме цей момент і чи є в суспільстві попит на таку політичну силу.

Скандалом минулого тижня стали заклики народного депутата Олексія Гончаренка домогтися миру з РФ шляхом переговорів, які пролунали після атак на столичні мости. Нардеп написав у своєму Telegram-каналі, що, на його думку, Україна перебуває у вкрай скрутному становищі: війна виснажує людей, економіку та інфраструктуру, а ставка на нову "чудо-зброю" не вирішує проблему. Він пропонує виходити з реальності та домагатися миру через переговори з Росією, навіть якщо для цього доведеться йти на взаємні поступки.

Зокрема, Гончаренко пропонує домовитися про припинення ударів по містах, портах, підприємствах та об’єктах енергетики, а також розглянути можливість надання Україні нейтрального статусу замість вступу до НАТО, зберігаючи водночас співпрацю з Альянсом.

Видео дня

Він також вважає за можливе використовувати питання санкцій проти Росії як предмет переговорів. Загалом його ідея полягає в тому, щоб крок за кроком досягати конкретних домовленостей, знижувати інтенсивність війни, зберігати життя людей та економіку і, зрештою, прийти до миру.

Він закликає українську владу та суспільство визнати реальність такою, якою вона є, на думку самого Гончаренка.

"Ми перебуваємо в рівних умовах. Тому вихід один — домовлятися. Домовлятися — це означає йти один одному назустріч. Я розумію, що це боляче, але іншого виходу немає. Хтось повинен серйозно поговорити з людьми. І хтось нарешті повинен сказати правду. Досить уже про силу, незламність і стійкість", — написав народний депутат.

Після заяв народного депутата думки розділилися: багато хто звинуватив Гончаренка у зраді та проросійській позиції, але дехто його підтримав — переважно люди, які не надто активні в соціальних мережах. Та що там говорити, якщо навіть президент відреагував на заяви Гончаренка про необхідність крок за кроком домовлятися з Росією.

Зеленський зазначив, що свобода слова — це нормально, але назвав такі заяви "ненормальними посланнями" та наголосив на необхідності єдності в країні. За словами президента, Україна не повинна "підкорятися Путіну та Росії", оскільки це може призвести до її руйнування. Він також закликав не сіяти паніку та хаос, наголосивши, що Росія саме цього й домагається.

А партія "Європейська солідарність" взагалі відмежувалася від свого члена. Там заявили, що не підтримують позицію народного депутата Олексія Гончаренка і тому не продовжуватимуть з ним "політичний шлях". Може йтися про виключення народного депутата з фракції та партії.

Гончаренко відповів хейтерам у соцмережах так: "Якщо розглядати Україну як країну, в якій ти сам хочеш жити і хочеш, щоб жили твої діти, — ти прагнутимеш максимально її зберегти. І обереш більш обережну стратегію. Якщо ж Україна для тебе — тимчасове явище, можна грати в "міць", "незламність", "війну до останнього" і "парад у Москві". Ставки високі, ризики високі, але тобі, зрештою, яка різниця?"

Гончаренко зробив свій внесок у майбутній політичний проєкт

Думки політологів щодо заяв про мир розділилися, хоча багато хто зазначає, що Олексій Гончаренко обрав вдалий момент. І не випадково він порушив тему переговорів, їхніх умов та загроз для України. На думку політолога Олега Постернака, ситуація в Україні цієї осені складається в бік зростання тієї частини суспільства, яка хотіла б прискорення мирних переговорів і припинення вогню. Очевидно, що це результат і колективного стресу, і психологічної втоми в Україні.

"Рано чи пізно мали з’явитися політики та блогери, які спробували б запропонувати цій частині суспільства тези, здатні привернути увагу, підняти актуальність і відповідати очікуванням. Тому Гончаренко виступив із таким контрнаративом, нехарактерним для більшості політиків і депутатів. Власне, це й призвело до його виключення з фракції "ЄС", при тому що частина фракції намагалася уникнути розколу всередині. Вони не хотіли втрачати Гончаренка, бо він досить активний депутат", — підкреслив у коментарі Фокусу політолог.

Проте, на думку експерта, Гончаренко вже давно працює на себе. Він пішов у самостійне плавання. Про це свідчить активність, пов’язана з розширенням його "Гончаренко-центрів" — зараз вони є по всій Україні й навіть у Києві. Він, найімовірніше, знайшов спонсорів.

"Гончаренко активно працює над майбутнім окремим політичним проєктом. Той, який приверне електорат колишньої ОПЗЖ і запропонує певну концепцію миру. Очолити так звану умовну партію миру. Але в цьому він конкуруватиме з іншим проєктом — Терехова–Гетманцева. За якими, як кажуть, стоїть Арахамія. Тут можна спостерігати конкуренцію двох потенційних політичних груп впливу. Те, що він зараз це висловив, — теж випливає з очікувань, що народ чекає, що треба щось робити", — зазначив Постернак.

Звинувачення Гончаренка в тому, що за ним стоїть Росія, і що саме тому, коли він їздив до Москви, його не заарештували, є безпідставними, як вважає політолог: СБУ дуже швидко виявила б факт наявності якогось іноземного чи російського фінансового впливу. Тому навряд чи за цим стоять гроші Росії. За цим стоять гроші спонсорів, яких має Гончаренко, і він приступає до реалізації свого політичного проєкту, який водночас не заважатиме Порошенку. Порошенко залишається на патріотичному полі, Гончаренко працює на іншому — на колишньому електораті ОПЗЖ.

Якщо Гончаренка ув'язнять, з нього зроблять ікону

Політолог Руслан Бортник не сумнівається, що незабаром з’явиться започаткований Гончаренком проєкт під умовною назвою "Партія миру" або "Партія завершення війни". І саме з цим, за його словами, пов’язана його заява.

"Я думаю, що він бачить соціологічні тенденції, внутрішній настрій у суспільстві й збирається цим скористатися. Можливо, він отримує якісь місцеві сигнали від американської адміністрації, від західних країн. Він, звісно, бачить, що відбувається в Києві та в Одесі, звідки він родом. А Одеса — одне з міст, що найбільше страждають від російських варварських атак. І тому, я думаю, це склалося ось у таку позицію", — зазначає Фокусу політичний експерт.

Реакція на Гончаренка теж цікава. З одного боку, його виключили з "Європейської солідарності", що означає, що "ЄС" не планує позиціонувати себе як "Партія миру". Вона планує й надалі позиціонуватися політично як "Партія перемоги". Незважаючи на те, що Петро Порошенко під час президентства підписував перші та другі Мінські угоди, у них були ключові елементи того, про що говорить Гончаренко. А саме — йшлося й про права російськомовних, порушувалося питання про ЄС і НАТО.

"Там була цікава модель, яка передбачає для України приблизно таке місце, яке й описував Гончаренко. Але очевидно, що "Європейська солідарність" хоче бути "Партією перемоги", а не "Партією миру". І тому вона м’яко, але відмовляється від Гончаренка", — підкреслює Бортник.

З іншого боку, за словами політолога, за такі погляди десь рік чи два тому можна було потрапити до в’язниці або опинитися в якихось чорних списках. Зараз реакція на Гончаренка дещо інша. Можливо, це пов’язано з тим, що й сам Гончаренко дуже багато зробив для патріотичного мейнстріму останніми роками. А можливо, все ж таки всі відчувають, що зараз посадити Гончаренка або якимось чином його репресувати — це означає зробити з нього певну ікону. Тобто суспільні настрої змінилися. І це означає надати Гончаренку величезну аудиторію.

"Саме тому реакція була досить обережною. Проти виступив президент, але досить загальними словами, не називаючи нікого конкретно. "Європейська солідарність" дистанціювалася, але зазначила, що вона не заперечує всіх результатів попередніх років співпраці. Ну і бачимо, що цей діалог триває. Ця загальна реакція показує, що суспільство прагне цього року, а еліти поки що не готові. Мало хто готовий дискутувати з Гончаренком і доводити, що він неправий або що він правий", — констатує Бортник.

Кластерне перемир'я не вигідне ані Москві, ані Києву

Водночас, як зазначив політолог, у заяві Гончаренка практично немає нічого нового. Хоча вона викладена дуже емоційно і містить такі неприємні твердження, як "Україна програє війну". Але, загалом, те, про що він говорить, — модель кластерного, поступового, крок за кроком перемир’я, — це те, про що говорить і Зеленський.

"Модель Гончаренка — це те, що зараз робить українська влада, але що не підтримується в Москві. Такі моделі поетапних перемир’їв. І, до речі, дуже дивно, що радикальна позиція московського уряду збігається з радикальною позицією наших радикалів. І ті, і ці категорично проти поетапних перемир’їв", — підкреслює політолог.

З одного боку, від Гончаренка дистанціюються, і публічних друзів та партнерів у нього стало менше. З іншого боку, репресій проти нього немає, але й готовності вести з ним діалог теж немає. А це серйозні питання, які потребують відкритого публічного обговорення.

"Я, наприклад, вважаю, що модель, яку озвучив Гончаренко, не дуже ефективна. Але й діалогу немає. Еліти не готові до цього діалогу. Суспільство, загалом, більше, як мені здається, підтримує цей діалог і поділяє багато з тих позицій, які висловлює Гончаренко", — зазначає Бортник.

Те, що "Європейська солідарність" виключила Гончаренка, означає, що Гончаренко, який має ресурси та власну мережу "Гончаренко-центрів", наразі має всі можливості для розбудови власного політичного проєкту. Проєкту патріотичного нейтралітету. Більше, напевно, це може бути схоже на грузинську модель. Ось таку модель, коли, звичайно, повної нормалізації відносин із Москвою немає, але є розуміння, консенсус щодо небажання продовжувати війну, — підсумовує політолог.

Нагадаємо, у серпні Олексій Гончаренко заявив, що в автомобілі, яким користуються і він, і члени його родини, було виявлено пристрій для прослуховування. На його думку, таким способом хтось хоче чинити на нього тиск, водночас він підкреслив, що з тиском у нього "все гаразд".

Росія продовжує завдавати ударів по мостах Києва. Вранці 2 жовтня через чергову атаку в столиці повністю перекрили Південний міст — рух зупинили в обох напрямках. За даними міської влади, за останню добу цей міст зазнав атаки вже вчетверте.