Зараз археологи сходяться на думці, що піраміди Стародавнього Єгипту слугували монументальними гробницями для фараонів та їхніх родин. Але якщо єгипетські піраміди були справді грандіозними мавзолеями, чому в них виявлено так мало людських тіл? Причина насправді дуже проста.
Вчені виявили, що на одній орбіті з Венерою навколо Сонця обертаються потенційно небезпечні для нашої планети астероїди. Велика їхня кількість ще приховується, але їх необхідно знайти, адже вони становлять серйозну загрозу для нашої планети.
Планети за межами Сонячної системи називаються екзопланетами й астрономи вже виявили понад 6000 таких світів. При цьому багато хто з екзопланет перебувають у зоні населеності своїх зірок, тобто потенційно придатні для життя. Але проблема в тому, що більшість екзопланет — це газові або крижані гіганти, як Юпітер, Сатурн або Уран і Нептун у Сонячній системі. Але у цих планет можуть бути придатні для життя екзосупутники.
У фантастичному фільмі "Марсіанин" 2015 року, який був заснований на книзі Енді Віра з однойменною назвою, передбачається, що до 2035 року NASA тричі висадить людей на Марс. Минуло вже 10 років, але дослідження Марса виглядає дещо інакше, ніж було показано у фільмі.
Фізики створили новий підхід до вирішення однієї з найбільших проблем у фізиці: об'єднання гравітації з квантовим світом. Нова теорія робить крок уперед до створення довгоочікуваної "теорії всього", яка об'єднує гравітацію і загальну теорію відносності із силами, описуваними квантовою теорією. По суті фізики переосмислили гравітацію, щоб зробити її сумісною з квантовою фізикою без залучення невідомих частинок і сил.
Учені вперше створили рідкий вуглець за допомогою потужного лазера і вперше вивчили в лабораторії його структуру. Раніше вважалося, що це неможливо. Це досягнення є важливою віхою на шляху до отримання термоядерної енергії, адже рідкий вуглець розглядається як найважливіший компонент майбутніх термоядерних реакторів.
Ідея про те, що існують безліч паралельних Всесвітів, походить із багатосвітової інтерпретації квантової механіки, але нова версія знаменитого експерименту зі світлом показує, що ця теорія, найімовірніше, невірна.
Учені вперше виявили загадкову поведінку атмосфери Титана, найбільшого супутника планети Сатурн. Всього їх 274. Новий аналіз даних космічного апарату "Кассіні" показав, що атмосфера Титана не обертається відповідно до своєї поверхні, а натомість коливається як гіроскоп, зміщуючись залежно від пори року.
Наразі Місяць не має магнітного поля, а тому виявлення на його поверхні сильно намагніченого каміння десятиліттями залишалося загадкою. Тепер же вчені запропонували теорію, яка пояснює, звідки на Місяці могли взятися магнітні камені. Вони пов'язують це з різким посиленням стародавнього магнітного поля потужним ударом.
Швидкість світла — це найвища швидкість, з якою може рухатися будь-який об'єкт. Астрофізик Джарред Робертс із Каліфорнійського університету в Сан-Дієго розповів, що відбувається з фотонами, частинками світла, коли вони долають мільйони світлових років, перш ніж досягти Землі. Науковець пояснили, яким чином світло, незважаючи на величезні відстані, не втрачає своєї енергії.