Понад десять років пише про політику, трохи менше часу редагує. Писав для газети "Капітал", щотижневика "Коментарі", сайтів "Апостроф" та Chas news. Основна спецалізація - парламент, хоча більше воліє до теми питань безпеки і оборони.
Західні політики та експерти починають розвивати тему майбутнього українсько-російської війни після контрнаступу. В хід пішли проєкти мирних договорів та погрози ядерними ударами. Фокус дізнавався, чого варто чекати після закінчення літньо-осінньої військової кампанії.
Президент Південно-Африканської республіки Сиріл Рамафоса з делегацією лідерів африканських країн привіз до Києва свій план мирної ініціативи. Анонсований ще місяць тому документ досі не представлено публічно, але вже схвалено лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Фокус дізнавався, що означає цей візит та в чому його позитив для України.
Пекін планує збільшити ядерний арсенал до рівня США та Росії. Китайці розпочали процес ще за президентства Дональда Трампа, коли закінчувався договір СНО-3, сказав Фокусу експерт із ядерного озброєння Олексій Їжак.
На фоні погіршення геополітичних відносин між великими країнами збільшується кількість розгорнутих до використання ядерних боєголовок. Вторгнення Російської Федерації в Україну ще більше поглибило цю кризу, а ядерна зброя стала зброєю шантажу, а не стримування. Фокус розбирався, що стоїть за цими процесами та чи означає це початок світової "гонитви озброєнь".
На думку експерта, у рішенні Шойгу укласти контракти з добровольчими підрозділами, шо включають ПВК, є політичні мотиви боротьби із засновником "Вагнер" Пригожиним, який уже розпочав свою кар'єру в політиці.
На думку полковника Владислава Селезньова, російська армія має дійти до єдиного підпорядкування, щоб уникнути хаосу та визначитися з подальшою стратегією своїх дій після літнього періоду.
До 1 липня 2023 року всі російські добровольчі військові формування мають підписати контракт із Міністерством оборони РФ. Так там намагаються перейти на єдине управління та командування військами. Україна шлях легалізації добровольчих формувань пройшла ще у 2015 році. Фокус розбирався, що стоїть за рішенням Шойгу — бажання упорядковувати управління військом чи не допустити зародження "отаманщини" на фоні поразок армії.
На думку експерта Івана Ступака, військові операції РДК углиб Росії зараз неможливі через відсутність підтримки з боку місцевої влади й гостру нестачу чисельності складу.
За словами політолога Олега Лісного, реакція Кремля на рейди добровольців у Бєлгородській області яскраво демонструє той факт, що проблеми глибинки не цікавлять центральну владу.
Москва від початку червня 2023 року не контролює ситуацію в Бєлгородській області. В регіоні вже сформувалася так звана "сіра зона" під контролем російських добровольчих формувань. Фокус дізнавався, як далеко може зайти РДК та що робити далі зі звільненими територіями.
