Тіари, які мало хто бачив: 7 перлин королівської скарбниці Великобританії

Королівська скарбниця британських монархів може похвалитися воістину унікальними коштовностями з величезною історією, яким позаздрять найбагатші люди цього світу. Королева Камілла, принцеса Уельська, покійна Єлизавета II та інші жінки монаршої сім'ї мають і мали змогу вдягати найгарніші тіари, кольє, браслети з рідкісними і найчистішими каменями. Однак є тіари, які королівські дами надягають дуже рідко, а багато шанувальників Віндзорів про них навіть не знають. Ресурс The Court Jeweller назвав сім прикрас, які міг бачити далеко не кожен. Не виключено, що юна принцеса Шарлотта коли-небудь зможе одягнути кожну з них, адже деякі тримали подалі від публіки десятиліттями.

Якщо говорити про найпопулярніші тіари, то у Кейт це — "Вузлики кохання", яку любила принцеса Діана, а Камілла небайдужа до тіари Гревілля.

А тепер пройдемося найбільш малопредставленими прикрасами.

Тіара Teck Crescent

Тіару Teck Crescent було створено 1857 року. Першою власницею тіари стала принцеса Марія Аделаїда Кембриджська, дочка принца Адольфа, герцога Кембриджського і Августи Гессен-Кассельської. Вона була онукою одного короля (Георга III) і бабусею ще двох (Едуарда VIII і Георга VI). Марія Аделаїда вийшла заміж за Франциска, герцога Текського, і вони стали батьками королеви Марії, що знову пов'язало їх з основною лінією королівської родини. Марія Аделаїда часто носила тіару з двома додатковими рядами діамантів біля основи

Коли настав час, королева Марія подарувала тіару своїй невістці, королеві-матері. Її Величність Королева Єлизавета II успадкувала тіару після смерті улюбленої матері.

Тіара існує сьогодні у вигляді ряду з двадцяти діамантових півмісяців, що обвивають три троянди з діамантами, з тонкою смугою діамантів біля основи. Півмісяці на тіарі насправді можна носити як обличчям назад, так і вперед, і є фотографії її власників, які носять її в обох напрямках.

Тіара Стратмор Роуз

Королева-мати отримала Стратморську рожеву тіару як весільний подарунок від своїх батьків, коли вона вийшла заміж за принца Альберта, герцога Йоркського (майбутнього короля Георга VI) 1923 року.

Тіара отримала свою назву від сім'ї королеви-матері — вона уроджена леді Елізабет Боуз Лайон, дочка графа Стратмора і Кінгхорна. Коли Елізабет вийшла заміж за герцога Йоркського 1923 року, їй ще не судилося стати королевою, але її батьки вирішили, що новій герцогині все одно потрібна особиста тіара. Вони подарували їй цю прикрасу, куплену у Catchpole and Williams, дилера з Лондона. Тіара виготовлена в Англії наприкінці дев'ятнадцятого століття. Квіти, які можна знімати і носити як брошки, спочатку можна було замінити п'ятьма сапфірами з цанговим затискачем.

Як і багато інших тіар 20-х років, цю спочатку носили низько на лобі. Дехто стверджує, що тіару так давно не бачили, бо майже ніхто більше не носить тіару в такому вигляді. Але існують зображення королеви-матері з прикрасою на голові, тому її можна носити в такий спосіб. Виріб має дві окремі рами: одну для носіння бандо та традиційну рамку "маківка голови".

Востаннє прикрасу бачили під час виставки в Музеї Вікторії та Альберта 2002 року.

Бразильська аквамаринова тіара

Більшість блискучих тіар, які носила королева Великої Британії Єлизавета II, були спадщиною королев і принцес минулого, але цю вона замовила особисто. Все почалося з намиста і пари сережок. Ці прикраси з діамантами і аквамарином були подаровані Єлизаветі 1953 року президентом Бразилії як коронаційний подарунок від імені його народу. Намисто складалося з дев'яти великих довгастих аквамаринів, кожен з яких був в оправі з діамантовим завитком. Коштовність доповнювала велика довгаста підвіска з аквамарина. Сережки були розроблені, щоб імітувати оправу підвіски намиста.

До 1957 року королева доручила Garrard зробити тіару, відповідну аквамариновому гарнітуру. Діадема вирізнялася ретельно продуманою основою бандо з діамантів і аквамарина з трьома елементами з аквамаринів і діамантів, розміщеними через проміжки. Королева одягала її з намистом (без кулона) і сережками під час візиту на Мальту в листопаді 1967 року і на виступ Марго Фонтейн і Рудольфа Нурієва в Ковент-Гардені в березні 1969 року.

Згодом аквамаринова колекція королеви поповнилася ще більше. У серпні 1958 року влада Бразилії подарувала їй браслет і брошку, які поєднувалися з іншими прикрасами з набору, а 1968 року, коли королева здійснила свій перший державний візит до Бразилії, губернатор Сан-Паулу подарував їй прикрасу для волосся з аквамарину і діамантів. Камені з неї використали 1971 року для збільшення розміру аквамаринової тіари. Тоді центральний камінь замінили на більший — оригінальний кулон з намиста — і створили чотири нові мотиви, які можна було встановити між кожним з трьох прямостоячих довгастих аквамаринів.

Тіара "Кокошник королеви Олександри"

У той час як королева Марія була відома великою колекцією коштовностей, у її свекрухи також було чимало краси. Одним із найприголомшливіших творів є прикраса, тепер відома як тіара "Кокошник королеви Олександри".

1888 року тодішній принц і принцеса Уельські відсвяткували 25-річчя весілля. Леді Солсбері організувала групу з 365 перів, які пожертвували кошти на купівлю тіари в подарунок Александрі з цієї нагоди (тіару супроводжувала пара діамантових сережок у вигляді квіток).

Принцеса спеціально просила прикрасу у формі кокошника. Її сестра, російська імператриця, була більш ніж знайома з фасоном, в основі якого лежить російський селянський головний убір. Він був створений компанією Garrard під пильним наглядом маркізи Ейлсбері, маркізи Солсбері, графині Корк і графині Спенсер.

Тіара складається з 61 платинового стрижня, що відходить від центру в манері вісімнадцятого століття і повністю інкрустованого 488 діамантами, два найбільших з яких мають вагу 3,25 карата кожен.

Тіару після смерті Олександри 1925 року успадкувала її невістка Марія. Вона часто позувала в ній для офіційних портретів.

Коли 1936 року на престол вступив її другий син, Марії довелося віддати більшу частину своїх коштовностей новій королеві Єлизаветі. Однак вона не подарувала Єлизаветі тіару королеви Олександри, тому що це була її найулюбленіша тіара. Королева Єлизавета II успадкувала її після смерті своєї бабусі 1953 року. Вона носила тіару на незліченних державних банкетах і заходах протягом усього свого правління. Зокрема, в ній вона з'явилася на зустрічі з папою Римським 1959 року.

Тіара з бірманськими рубінами та діамантами

Ця прикраса була єдиною великою рубіновою тіарою, яку носила Єлизавета II. Щоб її зробити, ювелірам довелося розібрати іншу тіару. Жертовним ягням стала прикраса Нізам Хайдарабад від Cartier, діамантова квіткова тіара, яку королева отримала як весільний подарунок. Нізам був індійським монархом, і він доручив Cartier дозволити принцесі вибрати з їхньої колекції все, що вона хоче.

Єлизаветі сподобалися квіткова тіара і намисто, зроблені в 1930-х роках. Всі прикраси були інкрустовані діамантами, а тіара містила в собі частини, які можна було від'єднати і носити як брошки.

Королева носила тіару на публіці на зорі свого правління, але на початку 1970-х її розібрали, а діаманти використовували для виготовлення алмазно-рубінової тіари.

Нову рубінову тіару виготовила компанія Garrard 1973 року. Рубіни, використані при виготовленні нової прикраси, також були подарунком на весілля: Єлизавета отримала їх від жителів Бірми. Подарунок включав рівно 96 рубінів, і всі вони тепер встановлені в тіарі. Бірманці вірять, що рубіни допомагають захистити власника від 96 хвороб, які можуть вразити людський організм. Вони безумовно хотіли, щоб Єлизавета залишалася здоровою і бадьорою. Рубіни і діаманти були прикрашені серією рожевих мотивів. Королева дуже любила цю прикрасу і неодноразово з'являлася в ній на державних заходах.

Індійська тіара Cartier

У герцогині Глостерської, дружини двоюрідного брата Єлизавети II, є колекція прикрас, що перевершує скарбницю деяких цілих королівських сімей. Багато з її прикрас дісталися їй від королеви Марії через матір нинішнього герцога, принцесу Алісу. Однак індійська тіара Cartier поповнила колекцію Глостерських з іншої, менш відомої гілки генеалогічного древа королеви Вікторії.

Спочатку тіара належала внучці Вікторії, принцесі Марії Луїзі, яка народилася принцесою землі Шлезвіг-Гольштейн. Батьками Марії Луїзи були принц Крістіан Шлезвіг-Гольштейн і принцеса Єлена Об'єднаного Королівства, одна з дочок королеви Вікторії і принца Альберта.

У принцеси Марії-Луїзи була досить складна сімейна ситуація: вона вийшла заміж за принца Аріберта Ангальтського, але шлюб виявився невдалим, відбулося анулювання.

Втративши чоловіка, Марія Луїза зберегла значну колекцію коштовностей. Найбільш вражаючою тіарою в колекції принцеси була прикраса з перлами, діамантами і сапфірами, яку для неї зробив Анрі Лавабр у Cartier. Робота Лавабра в Cartier датується періодом з 1906 по 1921 рік. Тіару називають "індійською" тіарою не через якийсь конкретний зв'язок з цією нацією, а тому, що вона імітує традиційні мотиви індійського дизайну.

Принцеса Марія Луїза носила тіару на великих королівських заходах, включно з коронацією 1953 року. Після її смерті 1956 року тіару успадкував її хрещеник, принц Річард Глостерський, який врешті-решт отримав герцогський титул свого батька. Сьогодні тіару носить дружина Річарда, Біргітта, надягаючи її на державні банкети або на банкети в Ратуші, які традиційно є частиною державного візиту до Сполученого Королівства. Останніми роками тіару також виставляли, зокрема, в межах знакової виставки Cartier, що проходила в Канберрі 2018 року.

Перська бірюзова тіара

Коли леді Елізабет Боуз-Лайон, майбутня королева-мати, 1923 року вийшла заміж за герцога Йоркського, тіару з перською бірюзою вона отримала як подарунок від Георга V. Її свого часу купила королева Марія у Garrard разом з набором прикрас з діамантами і перською бірюзою, куди, крім тіари, входили намисто, брошка і сережки.

1951 року Єлизавета подарувала весь набір своїй молодшій доньці, принцесі Маргарет, на 21-й день народження. Після Полтимора перська тіара була найбільшою річчю в колекції Маргарет, і вона часто одягала її на офіційні заходи разом з предметами з відповідної парюри. Наприклад, у ній вона була на королівській прем'єрі фільму "Приборкання норовливої" 1967 року.

Коли Маргарет померла 2002 року, велику кількість її коштовностей продали з аукціону, щоб заплатити посмертний податок, але цю тіару не включили в продаж. Де вона зараз, неясно. Було багато припущень про те, кому сьогодні належить тіара. є надія, що хтось із королівських дам все ж з'явиться в ній на публіці.

Раніше Фокус писав про улюблені тіари Кейт Міддлтон і їхню вартість.