"Плануємо всиновлювати ще": телеведучий Тімур Мірошниченко розказав про всиновлення сина Марселя

Родина Мірошниченків, Тімур Мірошниченко, всиновлення
Фото: Instagram _inna_mi_ | Родина Мірошниченків

Тімур та Інна Мірошниченко стали першими серед українських селебріті, які взяли дитину з дитбудинку, попри всі складнощі цього процесу.

Related video

Відомий українській телеведучий Тімур Мірошниченко та його дружина Інна стали першими з українських селебріті, які взяли приклад із голлівудських зірок та всиновили дитину. Вони привернули увагу до цієї вкрай важливої теми та розповіли із якими труднощами зіткнулись. Про це пише INSIDER.UA.

Відверте інтерв'ю подружжя Мірошниченків дали 17 вересня, коли в Україні відзначається день всиновлення. Інна та Тімур розповіли про першу зустріч із сином, хейт у свій бік та необхідність реформування системи усиновлення в Україні.

Про нюанси процесу усиновлення

Важливо
Юрій Горбунов розповів про можливе всиновлення дитини, яка втратила батьків через війну

Тімур Мірошниченко зазначив, що від подачі документів і до ухваленого законом рішення про усиновлення пройшло рівно сім місяців. І за його спостереженнями – це швидко.

"Зазвичай найдовший з етапів – пошук дитини. Проте у нас він був найкоротшим: ми були готові прийняти будь-яку дитину", — згадує телеведучий, розповідаючи, як його дружина обдзвонювала всі служби, вказані в анкетах дітей на сайті Мінсоцполітики.

"Це діти, від яких відмовилися на місцевому рівні та тепер вони доступні для усиновлення кандидатам зі всієї України. Вона не опускала руки, коли по той бік телефону чула хамство або коли кидали слухавки. Врешті-решт в один момент почула довгоочікуване: "Так, вам пощастило. Ця анкета щойно додана і поки актуальна", — каже Тімур.

Подружжя Мірошниченків із Марселем

Інна зазначає, що вони з чоловіком думали: медійність та відомість їм із чоловіком допоможе. Але виявилось, що це заважає. Адже на всіх етапах траплялись люди, які боялись, що вони побачать недоліки системи та привернуть до них увагу. На думку Інни, їх навіть намагались "витиснути з процесу". Але вони були наполегливими, писали адвокатські запити, постійно дзвонили, ледь не ночували під кабінетами. Це і спрацювало, вважає подружжя Мірошниченків. Але не медійність.

"Зараз важко сказати, який з етапів був найскладнішим. Всі вони недосконалі, але все до снаги, якщо ти постійно думаєш про мету – дитину, яка в цей час дуже страждає і чекає на тебе", — згадує подружжя.

Під час всиновлення довелось зіткнутись із купою труднощів, адже в процесі всиновлення є нюанси. Про які і розповів Тімур.

"В ідеальному світі ви стаєте на облік в тому районі, в якому зареєстровані. І чекаєте, поки в цьому ж районі з’явиться дитина для усиновлення. Ми були в черзі 33 чи 35. А дітей, які по віку підходили нам за висновком психолога – нуль. Тобто, чекати на них можна було роками".

Мірошниченкам віддали їх справу, а із нею – контакти всіх служб всіх регіонів. Інна обдзвонила всі ці контакти, переглядала анкети на сайті Мінсоцполітики. Там розміщені фото дітей і їх коротка анкета: ім’я, наявність братів та сестер (бо рідних можна усиновлювати або всіх разом, або нікого) та наявність інвалідності.

Родина Мірошниченків

Анкети можна відсортувати за різними критеріями. Діти, від яких відмовилися в районах, потрапляють на міський рівень, потім на національний рівень. Тобто, на сайт Мінсоцполітики вносяться анкети тих дітей, які нікого не зацікавили на двох попередніх етапах.

Інна згадує, що побачивши нову анкету, одразу подзвонила і почула у відповідь, що вона актуальна.

"Не можна було чекати. Ми самі шукали собі дитину на всиновлення, як скарб. І коли знайшли, то не роздумували ані секунди", — згадує жінка, як вони із чоловіком одразу вирушили до Житомира за Марселем.

"Ми навіть не хотіли слухати анамнез чи історію дитини. Ось він – маленький, покинутий. Ось ми – дорослі, готові. Навіщо тягнути далі? Нам дали десять днів, протягом яких ми щодня могли їздити до дитини і знайомитися. Ми не скористалися цим правом, бо одразу сказали "Так!", тільки-но його побачили. На початку наступного робочого дня вже чекали під кабінетом служби у справах дітей, аби написати заяву про усиновлення", — згадує подружжя.

Як змінилось життя Мірошниченків після всиновлення

"Бути батьками трьох – це так само як бути батьками двох! Єдиний нюанс – у нас тепер трохи менше особистого часу", — шуткують Інна та Тімур. У подружжя до всиновлення Марселя вже було двоє дітей: донька Мія народилась в 2018 році, а син Марк – у 2019 році. Нині вони кажуть, що хотіли б взяти з дитбудинку ще одну дитину – дівчинку.

Що передувало всиновленню

Інна та Тімур пройшли 10-тижневий курс, після якого психологи сказали, яку дитину їм треба шукати. Також це допомогло пропрацювати власні психологічні травми.

Батьків вчать реагувати на будь-які нестандартні ситуації: дитина може бути агресивною чи чинити собі шкоду, може голодувати чи їсти без зупину до втрати свідомості, може тікати з дому.

"Це не тому, що у неї гени погані чи вона погана, а, тому що до знайомства з вами дитина могла бачити такі речі, які ви у страшному сні не можете собі уявити. І їй треба навчитися наново довіряти світові, саме з вашою допомогою", — каже Інна.

Подружжя каже, що хоч курси і були корисними, але їм не вистачає оптимізації. Адже деякі уроки можна було проводити онлайн, що могло б допомогти оптимізувати графік.

"Пропускати школу не можна. Якщо пропускаєш більше одного уроку, все анулюється і ти маєш знов чекати на запрошення", — згадують батьки.

"Нам у висновку написали, що ми можемо всиновити одну дитину, віком від 1 до 4 років. Ми ж хотіли двох і протягом десяти тижнів говорили про це. Тож, здивувалися, бо до цього і натяку не було на те, що нам не дозволять усиновлювати двох. Та радше за все, тренери зробили такий висновок з огляду на вік наших біологічних дітей. Бо якщо усиновити одразу двох дуже складних діток, то і біологічні можуть в один момент сказати: "Віднесіть їх туди, де взяли", — каже Тімур.

Інна та Тімур про Марселя

Хлопчику – два роки, але по всіх інших показниках – йому рік. Марсель щойно навчився ходити, а Інна каже, при першій зустрічі їх вразило, наскільки він мініатюрний. Хлопчик був сумним та наляканим. Адже в кімнаті було повно людей. Але Інні одразу вдалось встановити контакт.

"Я сіла на підлогу і простягнула руки, він пішов до мене. Заплаканий, але пішов. В той момент я знала, що більше не хочу його відпускати", — каже жінка.

Інна Мірошниченко з Марселем

Нині на Марселя чекає лікування і його нові батьки до цього готові.

"Ми прийшли в усиновлення, аби врятувати дитину та допомогти їй. Ми маємо час, можливості і бажання, тому одразу розуміли: братимемо дитину, яку "не потягнуть" інші. Ми просто це можемо, от і все. Не тому що ми кращі за тих, хто відмовився. Ні. Кожен оцінює свої можливості", — каже Тімур.

Поки повноцінне обстеження хлопчика розпочати неможливо, адже потрібно укласти декларацію і отримати направлення на лікування до цілого переліку спеціалістів, а для цього потрібне нове свідоцтво про народження, яке виготовляють кілька тижнів.

Але Тімур та Інна ходять на консультації в приватні клініки, де вже з'ясували, що в Марселя проблеми із лактозою та глютеном. Він вже вивчив слова "мамо" і "тато", любить гратись із м'ячиками. З іншими дітьми Тімура ті Інни він знайшов спільну мову, але все ще адаптується.

Про складнощі усиновлення та корупцію

Інні та Тімуру довелось зіткнутись із хейтом у соцмережах. Деякі писали, що вони "піаряться", всиновивши дитину.

"Ці люди видумують, що ми це зробили, аби втекти закордон. У такому випадку хочеться запитати: а чому б тоді просто не народити? Це швидше, простіше і надійніше… Вигадують і те, що ми роздаємо хабарі чи що нам дали дитину, бо чоловік – ведучий", — каже Інна, і пояснює, що саме через це перестала бути активною у соцмережах, адже кожне її слово "перекручували у ЗМІ".

Інна Мірошниченко з Марселем

Тімур каже, що у сфері усиновлень справді існує корупція. За його словами, щоб "отримати дитину більш-менш здорову емоційно та фізично, треба комусь заплатити". Але їм з дружиною, саме через медійність ніхто подібного не пропонував. "Така пропозиція була б занадто ризикованою для її автора", — каже телеведучий.

Він каже, що здорових дітей у закладах немає. Дитина відстає фізично, інтелектуально, психологічно та кожен день зазнає стресу.

І процедурі всиновлення потрібна реформа. Адже, як каже Інна, нині це окремий світ зі своїми правилами, де інтереси дитини нікого не цікавлять.

"В ній задіяно десятки (якщо не сотні) тисяч людей. Які так просто не віддадуть свої місця і джерела доходу. Діти в цій системі – це гроші. Здорові – на продаж, не здорові – на виплати, на які живуть всі інші, але не діти. Складно вирвати дитину з системи. Ніхто не зацікавлений вам її віддати. Бо ця дитина "годує" систему", — каже Інна.

Нині подружжя каже, що не буде приховувати від Марселя, що його було всиновлено. "Марсель знатиме, що він – не біологічний син. Але він наш син, народжений серцем. Так склалася доля, що виносила його інша мама, але вона не змогла бути з ним далі і він зустрів нас. Це його доля, щаслива доля. Ми зробимо все, аби він відчував себе настільки ж комфортно, як Мія, Марко і всі інші діти, які будуть у нашій родині", — кажуть Інна та Тімур, зазначаючи вже вкотре, що хочуть всиновити ще дитину.

Марсель з братом та сестрою

Нагадаємо, цьогоріч Тімур Мірошниченко вкотре став ведучим "Євробачення" та розповідав, як пісенний конкурс пройшов у Ліверпулі замість України через війну.