Розбите дзеркало, чорний кіт і розсипана сіль: звідки з'явилися найпоширеніші забобони

Ми лестимо собі тим, що ми за своєю суттю істоти логічні, заявляємо про свою довіру до науки, вважаємо себе більш розвиненими, ніж наші предки, охоплені ірраціональними страхами. Проте давайте подивимося правді в очі: чи багато хто з нас не вагався б ні секунди, перш ніж ступити під сходи? Хто свідомо вирішить покататися канатною дорогою № 13, щоб дістатися до лижного спуску?

Правда в тому, що, попри все, надприродне лишається глибоко вкоріненим у нашій уяві, а певні страхи чи ірраціональні переконання — так звані забобони — все ще впливають на нас, іноді навіть не усвідомлюючи цього.

Про п'ять найпоширеніших забобонів розповів італійський Vogue.

Згідно з недавнім дослідженням, проведеним Ifop (Французьким інститутом опитування громадської думки), майже 60% французів зізнаються у своїй забобонності, а близько 20% кажуть, що переконані в існуванні привидів. В Італії принаймні 26% населення заявляють, що вірять у диявола або демонів (у класичному розумінні), а в Сполучених Штатах цей відсоток навіть зростає до 60%, за даними американської аналітичної та консалтингової компанії Gallup.

Стійке існування забобонів можна частково пояснити тим, що останні можуть, як це не парадоксально, являти собою форму захисту. Фактично, це дає нам ілюзію контролю, пропонуючи просту відповідь на почуття безпорадності, яке ми іноді відчуваємо. Начебто, встановивши причинно-наслідковий зв'язок, непередбачуване стає більш передбачуваним, а отже, менш страшним.

Але які забобони найпоширеніші?

Число 13

13 — вельми символічне число із суперечливим значенням. Каталізатор удачі або провісник нещастя, його трактування варіюється залежно від обставин і людей. Якщо п'ятниця 13-те — улюблений день любителів лотереї, то знайдуться ті, хто жахнеться при думці про те, щоб сісти за стіл з 12 іншими гостями, а для декого це справжня фобія, яка має навіть назву (походить від грецької мови): трискайдекафобія, буквально, страх перед числом 13.

Жахлива репутація, якою продовжує користуватися число 13, має безліч пояснень. По-перше, його можна розглядати як джерело дисбалансу, оскільки воно йде після числа 12, що символізує досконалу реалізацію: у році дванадцять місяців, що відповідають дванадцяти сузір'ям зодіаку; день складається з дванадцяти годин, і ніч має таке ж число. Таким чином, 13-те число знаменує фатальний спад у бік хаосу. Таким чином, у християнській культурі існує інтерпретація Таємної вечері, що стосується числа 13, або кількості гостей, які були присутні на події, що передувала зраді Юди і смерті Христа. 13, по суті, було б проклятим числом, оскільки воно пов'язане зі стражданнями Месії.

Сьогодні сліди цього марновірства видно практично всюди. У деяких будівлях немає тринадцятого поверху, а є поверх "12В". У багатьох аеропортах ви будете марно шукати вихід на посадку під номером 13, у той час як у багатьох готелях за номером 12 одразу йде 14. Утім, у Японії таку саму погану репутацію має число 4, вимова якого схожа зі словом "смерть".

Чорна кішка

Скажемо відразу, нічого зловісного в чорних котах немає. Це просто колір їхньої шерсті. Стародавні єгиптяни, відомі любителі кішок, шанували їх особливим чином, бо вони пов'язували їхній колір із кольором мулу, який, відклавшись під час розливів Нілу, робив ґрунт родючим.

На жаль, з часів Середньовіччя чорних кішок демонізували, представивши їх як супутників і реінкарнацію відьом. Чорних кішок і котів винищували, і призвело це до збільшення популяції щурів, а це призвело до епідемії чуми.

Відтоді й повелося, що чорні коти нібито приносять нещастя, особливо, якщо перебігають дорогу. Однак тут існує деяка неясність. Згідно з британською традицією, якщо чорна кішка наближається до когось, вона приносить удачу, але якщо вона йде, вона забирає її з собою. У Німеччині є ті, хто вважає, що чорні кішки приносять невдачу, якщо переходять дорогу справа наліво, але є доброю ознакою, якщо, навпаки, переходять дорогу зліва направо. Шотландське повір'я навіть говорить, що якщо ґанком будинку пройде чорна кішка, господар будинку процвітатиме.

Розбите дзеркало

Дзеркало — предмет, який завжди асоціювався з надприродним. Оскільки воно відображає наш образ навпаки, вважається, що воно здатне показати справжню сутність людини, її душу або є дверима в інший вимір. Ці теми часто експлуатуються в літературі та кіно.

Але чому широко поширена думка, що розбиття дзеркала приносить нещастя? Це марновірство, здається, має щонайменше два пояснення. Найпростіше пов'язане з відбивною природою дзеркала: якщо чиєсь віддзеркалене зображення знищене, можна піддатися спокусі повірити, що фізична людина також постраждає (є такий самий міф, пов'язаний із портретами та фото).

У Європі поширене повір'я, згідно з яким під час поминок дух померлої людини залишається ув'язненим у склі дзеркала: розбивання останнього призводить до звільнення духу. Тож після смерті людини дзеркала в її будинку завішують. Щодо того факту, що невдача, спричинена розбитим дзеркалом, триває сім років, то це повір'я, схоже, сягає давніх римлян. Вони були переконані, що душа й тіло відроджуються кожні сім років, отже, розбите дзеркало начебто визволяє дух, який не спочиває саме протягом цього терміну до наступного переродження.

А найпрозаїчнішою причиною вважати розбите дзеркало поганою прикметою є його ціна. Колись цей аксесуар дуже дорого коштував. І його берегли, як зіницю ока від пошкоджень.

Розсипана сіль

Сім років негараздів обіцяють і тим, хто розсипле сіль. Це переконання має доволі матеріалістичне пояснення. Воно сягає тих часів, коли сіль була надзвичайно цінним товаром. Звідси й уявлення про те, що втрата солі обіцяє нещастя.

У цьому разі, однак, є протиотрута від невезіння: просто одразу підберіть те, що впало, у три щіпки і киньте собі за ліве плече.

Пройти під сходами

Незрозуміло, що є причиною небажання декого з нас ступити під драбину (або будівельне риштування). На думку декого, походження цього забобону полягає в тому, що сходи нагадують хрест, на якому було розіп'ято Ісуса, інструмент, який, з одного боку, вказує на воскресіння, з іншого — спричиняє страждання і смерть.

Інші підтримують теорію геометрично-сакральної природи: сходи, притулені до стіни, утворюють трикутник, символ Святої Трійці (тобто Отця, Сина і Святого Духа), і тому проходити під ними недбало, а не оминати їх могло здатися блюзнірським вчинком.

Також нахилені сходи пов'язують із шибеницею. Засуджений піднімався до неї сходами, тож проходити під нею означало викликати неприємні асоціації.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про найпоширеніші прикмети, пов'язані з одягом.