Щоб завтра не було пізно. Улюблена книга Кеннеді, яку не читали члени РНБО України

Історичні криваві катастрофи, наслідки яких десятиліттями відхаркують країни, — це, перш за все, прямий наслідок короткозорості та безтурботної самовпевненості влади.

Зазвичай, книги описують історії, реальні чи вигадані. Є ті, які її творять. Або хоча б точно впливають на її перебіг.

Серед останніх — The Guns of August ("Серпневі гармати"), книга американської письменниці Барбари Вертгайм Такман про те, як самовпевненість та безтурботність чиновників призвели до низки фатальних помилок, що обернулися катастрофою Першої світової.

На щастя, Джон Кеннеді прочитав цю книгу напередодні Карибської кризи.

Вікіпедія стверджує, що "президент США Джон Кеннеді був настільки вражений книгою, подарував її копії всім членам його кабінету, головним військовим радникам і радив їм прочитати.

Він [Кеннеді] часто цитував цей твір і хотів, щоб його прочитав "кожен офіцер в армії". Згодом "секретар армії надіслав копії в кожну американську військову базу в світі". "Серпневі гармати" стали одним із чинників мирного вирішення Карибської кризи, особливо, з огляду на схожість швидкої ескалації ситуації та можливих негативних наслідків".

Я б хотів, щоб українська влада сьогодні відклала в сторону всі справи і зібравшись у форматі РНБОУ вголос читала "Серпневі гармати". Щоб завтра не було пізно. І їхня самовпевненість і безтурботність не вибухнула в Україні черговою Руїною.

Тому що вчора у мене склалося враження, що українські чиновники живуть на якийсь підводному човні. Коли суспільство штормить: тарифи, економічна криза, загострення на Донбасі, пандемія, Стерненко — у них "тиша й благодать".

Чергові стратегії нескінченної судової реформи, фіскалізація, Степанов із прокладкою "Божа благодать" у костюмі за $7 тис., голова СБУ, за півтора року так і не розібрався, як працює "контора" та якийсь дивний тип, який за дивним збігом обставин очолює міністерство юстиції (тобто справедливості!) в Україні.

Просто якась біблійна історія. За вікнами ось-ось розверзнуться небеса й почнеться потоп, а вони "їдять, п'ють, купують, продають, садять дерева та будують будинки". Ці люди живуть "під собою не чуючи країни". На відміну від Петра Порошенка, вони навіть не намагаються пустити народу туман в очі. Їм здається, що вони все контролюють, що в країні все в порядку...

На жаль, я майже впевнений, що Зеленський і його команда рідко читають книги. Абсолютно впевнений, що вони навіть не чули про "Серпневі гармати". І, звичайно, сьогодні на засіданні РНБОУ вони, замість думати, що робити з проблемою Стерненка, і в подальшому гратимуть в санкції, які їм так сподобалися своєю безвідмовністю та простотою.

Але, я щиро сподіваюся, що вони чули хоча б про сумну долю Керенського та його Тимчасового уряду.

І, може, хтось із дорослих у цій дитячій пісочниці, на кшталт Данилова або Авакова, розповість їм, що історичні криваві катастрофи, наслідки яких десятиліттями відхаркували країни, — це, перш за все, прямий наслідок короткозорості та безтурботної самовпевненості влади.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.