Дорога Language. Чому обов'язкова англійська мова в Україні — це добре, але малореально

Вже, здається, всі обстібали слова секретаря РНБО Данилова, який виступив за те, щоб зробити англійську другою обов'язковою в Україні.

Як на мене, є одне "але" для цієї пропозиції — дорожнеча виконання завдання.

Розумієте, я ріс в країні, де обов'язковою була одна мова — російська. Українська була фольклорною, я міг не вчити її в школі, але оскільки нею видали багато цікавих книг, то я її все ж вивчив за читанням розважальної літератури.

Англійську нам викладали без фанатизму. Вчили з викладачами, за гроші, як додаткову. Або залишалися на рівні who is on duty today?

Вперше потрапивши у США у 1990 році і будучи змушеним пересуватися Америкою самостійно, я згадав все, що знав і все, що не знав. У мене з англійської було "відмінно", але до вільного розмовного це не мало ніякого стосунку в принципі.

Нічого. Коли треба було знайти гейт в аеропорту, поїсти, знайти адресу в незнайомому місті, я мобілізувався. І багато чого зрозумів.

Мою багату російську зрозуміють далеко не скрізь. Вірніше, всюди, крім деяких країн, не зрозуміють. Хибні уявлення заважають лікуються швидко.

Тому мої діти володіють не тільки російською, українською, але ще й англійською на рівні upper advance, вчаться і працюють саме на цій мові.

Зробити англійську обов'язковою — чудова, але складно здійсненна ідея. Потрібні тисячі грамотних викладачів починаючи з початкової школи.

Потрібні тисячі педагогів з рівнем трохи нижче native speaker на середні, старші класи і ЗВО. Потрібно велике бажання школярів і студентів, мільярди гривень та інтеграція підручників, щоб частину предметів викладати англійською.

Не реально.

Тим паче, що у нас є інтеграція з російською.

Було б це корисно? Без сумніву. Це сприяло б розвитку точних наук, інтеграції нашої наукової еліти в передові дослідження і технології, підвищенню рівня освіти, обміну знаннями з англомовною спільнотою — найчисленнішою і передовою.

Основна перешкода — це гроші. Їх на подібний крок немає і найближчим часом не буде. Додаткова перешкода — відсталість. Тут теж швидко не розженешся. Не дадуть. Сакральність завадить.

Читати Чехова в оригіналі — це добре. Ось чекати перекладу на російську або українську наукової статті роками — це погано.

При нашому нинішньому рівні освіти, і Чехов, і мікробіологія — фантастика. А ось збір старостою грошей на отримання заліку — це реальність.

Хотілося б бачити прагматичний підхід до мовної проблеми. Потрібна та друга мова, що дає доступ до передових знань, до можливості інтеграції зі світовими науковими спільнотами. І це, на жаль, не російська.

Напевно, це звучить образливо. Але це так.

Щоб не виникало ілюзій. Чи вірю я, що нинішня або яка інша влада зможуть впровадити і фінансувати обов'язкове вивчення англійської мови на достатньому рівні?

Не смішіть мої капці. Вони позбавлені почуття гумору.

Маніловщина? Без сумніву.

Було б це добре для країни? Так.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.