Від телефонів до "Проблеми-2000". Чому глобальні страшилки виявляються не такими страшними

ЯК СТРАШНО ЖИТИ.

Чи все-таки не дуже?

Резюме для зайнятих. Нас лякали і продовжують лякати всілякими страшилками, які, якщо трохи подума-ТИ, виявляються далеко не такими страшними, як нас спочатку намагалися переконати.

1) На межі 1980-х — 1990-х, коли Інтернету ще не було, але ЗМІ вже прекрасно були, ми всі повинні були померти від СНІДу.

Ну, або майже всі.

Пам'ятаєте?

"Чума XX століття".

А коли ви — ось ви особисто — останній раз чули про СНІД в ЗМІ? Людство вижило і справляється.

2) А ось на межі 1990-х і 2000-х, коли Інтернет цілком уже був, а комп'ютери грали все більш зростаючу роль у нашому житті, весь світ повинен був практично перевернутися догори дном від проблеми 2000-го року.

Пам'ятайте таку?

Молодь, не пам'ятаєте? Так як же?! 01.01.2000 в 00:00:01 повинен був настати практично апокаліпсис.

Зупиняться атомні електростанції, мимовільно злетять ядерні ракети, і станеться купа інших ефектних речей. Тому що рік в комп'ютерах записувався двома, а не чотирма цифрами.

"Щоправда, — додавали деякі розумні люди, — є спосіб всього цього уникнути".

"Як же? Як же?! Скажіть же швидше!!!"

"Складно, але можливо. Заплатіть нам достатню суму грошей, і ми вам все виправимо. Ракети залишаться на місцях".

"Рятівники ви наші! Благодійники!!! Ось гроші! Тримайте! Ось ще!! І ще!!! Рятуйте нас, рідні!"

І ракети таки не злетіли. І навіть атомні електростанції не вибухнули.

Тут піднятий хайп не розсмоктався поступово, а припинився різко — 1 січня 2000 року. Змінившись шелестом купюр, які перераховували задоволені рятівники світу.

І кілька прикладів набагато дрібнішого масштабу, які відчув на собі особисто я (хоча, звичайно, не тільки я).

3а) У літаках категорично заборонялося використовувати мобільні телефони. Навіть в авіарежимі. Пам'ятаєте?

Тепер, напевно, можна в цьому зізнатися. Я практично ніколи не вимикав телефон в літаку. Просто лінь було.

Досі не розумію, як при цьому літаки кермували куди треба, злітали, летіли і навіть сідали.

А тепер — МОЖНА.

У польоті — не тільки в авіарежимі, але навіть в режимі WiFi (!!!). А після посадки — так взагалі без обмежень.

Прикиньте?!

І як це літаку вдається підрулювати до потрібного гейту, коли всі пасажири дружно теревенять по телефонах?!

Містика, та й годі.

3б) До речі, про літаки. Є така голландська авіакомпанія "Козли, Ламери, М¥Ḓакі" (нам вона більше відома під абревіатурою).

Так ось, років зо два-три тому ці козли затіяли забороняти пасажирам пересідати перед зльотом, щоб не порушити балансування літака. Я тоді ще написав пост з цього приводу (і тегнув у ньому козлів), приклавши розрахунок рівня старших класів дуже середньої школи — на скільки може зміститися центр ваги від переміщення пасажирів.

У відповідь мені чогось стали розповідати страшилки про те, як вантажні 747-і (а, може, не 747-і) від неправильного розміщення вантажу перевертаються догори дном і так летять (але це не точно). До чого тут це, я так тоді і не зрозумів.

Але важливо те, що вони, козли, більше це не забороняють.

Чи то прочитали мій пост (так, так, тішуся), то чи все ж знайшовся там хтось, хто знає фізику на рівні середньої школи (імовірніше). Загалом, не забороняють.

Тепер у них інше хобі: стежити, щоб маска ні у кого не сповзла з носа. (Щоправда, це не тільки у них, це у всіх.)

Але!!!

Під час їжі можна не тільки, щоб вона сповзла з носа, її можна взагалі знімати.

Прикиньте?!

І як ми всі ще не померли ?!

3в) До речі про KLM і їх головну цитадель — Амстердам. Досить багато років на рейсах з Амстердама в США була спеціальна вимогу: проходити передполітну перевірку документів у спеціально відведеному місці.

На табло не показували гейти, з яких відправлялися рейси в США!!! (Ні, ну уявляєте, якби хтось з неперевіреними документами прорвався до цього гейту? Що б це взагалі було?! Брррр.) Тільки тим, у кого документи виявлялися в порядку, під великим секретом повідомляли, куди, власне, йти на посадку.

Щоправда, тут є важливе уточнення. Все це стосувалося лише рейсів американської "Дельти". Рейси KLM, навіть, страшно сказати, в США, відправлялися без цього ореолу секретності.

Але кілька років тому це скасували.

Рейси Дельти з Амстердама в США тепер відправляються так само, як і в нормальні країни, без будь-якої секретності.

Я пишу ці рядки на борту якраз такого рейсу, Дельта 047 AMS-JFK. Руки мої тремтять: з хвилини на хвилину чекаю чогось страшного. Ну як же це можна, щоб всі — ВСІ!!! — знали, з якого гейту відправляється літак з Амстердама в США?

Прикиньте?!

Де елементарна безпека, чорт забирай?

3г) І, до речі, про США. Років п'ятнадцять тому, якщо ви проводили помітний час за фотографуванням трамваїв в США (а я проводив), вам було майже гарантоване спілкування з поліцією. Приблизно за таким сценарієм (реальний діалог між поліцією і мною в Балтиморі, скорочений для ясності):

"Ваші документи, бла-бла-бла..."

"У чому проблема? Ви ж знаєте, що в США на вулицях можна фотографувати все, що завгодно?"

"Так. Але ваша поведінка підозріла".

"Ви підозрюєте мене в тероризмі?"

"Ні, ми не підозрюємо вас в тероризмі. Але ваша поведінка підозріла. Ми повинні зрозуміти, що тут відбувається. ВИ Ж ЗНАЄТЕ, ЩО У СВІТІ РОБИТЬСЯ?"

"Ні, я поняття не маю, що в світі робиться. До чого тут світ до фотографування трамваїв?"

І т.д. і т.п.

А ось тепер... якось розсмокталося. До американських поліцейських, здається, дійшло, що якщо людина відкрито фотографує трамваї, то вона дуже, дуже, дуже навряд терорист, і нічого підозрілого в таких діях немає.

Прикиньте?!

І як це всі трамваї ще не підірвали? Ну, хоча б не викрали.

До чого я це все — зрозуміло, так? Думай-ТЕ.

Першоджерело.