Чудес не буде. Чому зустріч Байдена і Путіна не вирішить проблем України

Ті, хто чекав від зустрічі Байдена і Путіна вирішення всіх проблем — наївні люди. Ніхто за нас наші проблеми не вирішить. З точки зору світової геополітики Україна не настільки значна величина, щоб заради нас приводити до готовності ядерні арсенали. Чудес не буде.

Ті, хто чекав від зустрічі Байдена і Путіна вирішення всіх проблем — наївні люди.

І з одного, і з іншого боку — просто наївні люди.

Ніхто за нас ніякі проблеми не вирішить. Можуть тупнути маленької ніжкою, насупити білясті брівки, сказати, що підтримують або не підтримують територіальну цілісність і стурбовані-не стурбовані поточною ситуацією.

З точки зору світової геополітики, світової економіки, світового впливу і т.д., якщо говорити глобально, ми, звичайно, не нуль, але величина не настільки значна, щоб заради нас приводити до готовності ядерні арсенали.

Це як з Північним Потоком-2: трішки аморально, трохи соромно і скажено вигідно. Не стануть США через такі дрібниці сваритися з головним союзником у Європі — Німеччиною.

Потрібно розуміти, що "дрібниці" — це ми. 40 мільйонів людей, мільйони квадратних кілометрів території, з усіма амбіціями, уражено. гордістю, розчаруваннями і надіями.

І з війною. І з втраченими окупованими територіями. І з убитими. І з хворою економікою. З усім гамузом проблем, з якими ми нікому, крім самих себе, не потрібні.

Важливо
Ворог мого ворога. Хто прийде на допомогу Україні, якщо в неї сильні супротивники і немає друзів

Нам дадуть в борг, можливо, нам продадуть зброю. Якщо пощастить, нас змусять проводити реформи прогнилої системи. Будуть контролювати, в кращому випадку.

Але ніхто не стане за нас воювати, будувати, змінюватися.

Я вже писав багато разів: усвідомлення того, що ми один на один зі своїми проблемами, своїм майбутнім і своїми тарганами — це тригер нашої потенційної перемоги.

Ніхто не згине, як роса на сонці, поки ми будемо тягати один одного за чуби. І панувати буде нічим і нікому, якщо ми самі не змінимося.

Дуже раджу згадати промову Черчилля, його звернення до народу Великобританії на початку Другої Світової. "Мені нема чого запропонувати вам..."

У грі США та РФ ми, звичайно, аргумент, фігура (вибачте, слово "пішак" більше підходило б), важіль тиску. Інструмент. Можливо, що ми вигідний союзник.

Але ніхто і нічого за нас не зробить. Ніхто не прикладе до грудей. Ніхто заради нас не стане йти проти вигоди і благополуччя своєї країни. Ніхто.

Важливо
НАТО не допоможе. Чим небезпечні для обороноздатності України ілюзії про вступ в Альянс

Це я говорю і тим співвітчизникам, які чекають дива від Байдена. І тим, хто чекає дива від Путіна.

Чудес не буде.

Для того, щоб вступити в НАТО доведеться працювати роками. Для того, щоб стати членами ЄС доведеться посадити за корупцію не одну сотню друзів, політиків і чиновників. І в Росію вас ніхто не візьме — не сподівайтеся. Там своїх проблем по горло. Доведеться вигрібати самим.

І витратити на це роки. Наші з вами безцінні роки.

А вчора відбулася довгоочікувана зустріч лідерів двох провідних країн. І все.

Якось так.

Першоджерело.