У зброї — відмовлено. Як Німеччина зізналася, що вона військовий союзник Росії

"Художній європейський свист" або "Як Німеччина зізналася, що вона військовий союзник Росії".

Днями вийшло цікаве інтервʼю посла Німеччини в Україні Анки Фельдхузен. Багато цікавого вона порозповідала. Не буду зупинятися на казках про те, як вони переживають щодо того, що буде з нами після запуску "Північного потоку-2", і як вони допомагатимуть нам розвивати "водневу енергетику".

Після Будапештського меморандуму в ці казки якось слабо віриться.

Цікавий виявився пасаж щодо відмови постачати зброю в Україну. Як виявилося, чисто з гуманітарних переживань через те, що нашу землю колись топтав чобіт німецького солдата.

Дослівно цитата посла звучить так: "Відповідаючи на питання, чому Німеччина, один із найбільших світових експортерів зброї, відмовляє Україні в постачанні озброєння, посол сказала, що "для Німеччини історично Східна Європа — особлива частина світу, ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде".

Аж сльоза навернулася на щоку від чутливості німців. Тобто, до 2014 року вони Росії спокійно собі продавали зброю, і нічого їх не мучило.

Угорщині зараз постачають зброю на 1,2 млрд євро і теж не сильно мучаться (до речі, Угорщина негласно теж підтримує Росію (який збіг! Треба ж!) З багатьох питань). До того ж, Угорщина не приховує територіальних претензій до України (знову ж таки, дивовижний збіг позицій з Росією).

Я вже мовчу про те, що Німеччина чомусь, не має такої чутливості в питанні поставок зброї Ізраїлю…

Це не погано і не добре. Зброю самі зробимо, і є купа країн, з якими ми можемо увійти для цього в кооперацію.

Це означає, що потрібно уважніше придивлятися до "рекомендацій ЄС" і G7, серед яких, як мінімум, три країни, мʼяко кажучи, дивляться на Росію (Німеччина, Франція, Італія).

Особливо це стосується економічних питань. Спільне удушення України влаштовує всіх (за рахунок квот, істерик навколо закону про локалізацію виробництв у держзакупівлі та іншого). Їм цікава деіндустріалізована країна, яка не зможе чинити опір.

Це не погано і не добре. Пора дивитися на світ реально. І менше слухати нісенітниці. Особливо, в частині вимог ЄС отримати контроль над нашими стратегічними підприємствами у вигляді приватизації і т.д.

Розвал "Укрзалізниці" під чуйним керівництвом мутної Наглядової Ради, тому приклад. І так скрізь.

Наш національний інтерес повинен бути в пріоритеті. Як він в пріоритеті у ЄС і російських. Ми не 100 доларів, щоб усім подобатися.

Першоджерело.