Війна назавжди. Чому вона вже ніколи не закінчиться

Якщо дивитися на війну з погляду фізики й анатомії, то війна — це просто змагання з метання шматків металу у людські тіла.

Але зрозуміло, що війна — це більше, ніж шматки металу. Це щось більше, ніж фізика, історія, анатомія і біологія, це більше, ніж підручники зі стратегії та більше, ніж усі науки разом узяті. Війна — це сплав усього вивченого та невивченого, це складний екзамен для нації, те, що відбувається на всіх рівнях буття одночасно.

І зрозуміло, що є велика спокуса пов'язати війну з часом і сказати — собі чи людям — приблизно такі слова: "Ось є лінія часу, ось у цій точці почалася війна, а якщо є точка, в якій почалася війна, то має бути і точка, в якій війна закінчиться, і все буде так, як було раніше, до першої точки. Все повернеться і стане, як було до".

Але воно не повернеться. У якомусь сенсі з війни не повертається ніхто, навіть ті, хто був у тилу. Бо війна — це не тільки про те, щоб потрапити шматком металу в чиєсь тіло та не дозволити, щоб метал потрапив у твоє. Війна — це про інше. Війна — це про все.

Тому краще зрозуміти це зараз. Те, що ніхто з нас ніколи не зможе остаточно повернутися з війни. Повернутись у "до". Повернути того себе, що був тоді. Все змінилось. Всі змінилися. Просто хтось змінився менше, а хтось змінився більше. Змінився цілий всесвіт, і не помічати це — дурість.

Навіть коли шматки металу перестануть уражати людські тіла, війна не скінчиться. Ви знатимете, що вона тут. Що вона поряд. Що вона чекає. Ви будете бачити війну щодня у дзеркалі.

Джерело.

Важливо

Стратегія страху та страху. Як назавжди вирішити питання Росії