Ми вийшли з пекла. Що насправді відбулося з Лисичанськом і чому ЗСУ пішли звідти

Я бачу, що про вихід із Лисичанська таки треба писати трохи подробиць. Бо щось забагато суму у стрічці, а подекуди й зрада. Мовляв — так міцно й довго тримали Сєвєродонецьк, а Лисабон швидко здали.

Так ось, шановні експерти. Лис тримали ДОВГО! На нього не вийшли після Сєвєродонецька через річку. На нього перли великими силами весь цей час по цьому березі Сіверського Донця з напрямку Тошківки та Гірського. А з напрямку Попасної намагались замкнути Лис у великий котел. Тобто висоти, про які так багато пишуть, та водна перепона не працювали. Це перше.

Друге. Про ці висоти ще. Оскількі ми стояли не в самому Лисичанську, а вже на виході в напрямку Гірського, то висоти були в нас за спиною, а перед нами — шлях на Тошківку. І я міг би багато розповісти, як по ним прилітало. Там наша арта була, а оркська — попереду. Чути постійно, а у темряві ще й спалахи.

Третє і останнє. Лис дався росіянам дуже дорого. Арта свій врожай збирала, ну а наш "Хорт" не тількі тримав позиції, але й зі суміжниками непогано працював рейдами в тил. Тобто орки місяць контролюют населений пункт, а тут о 5 ранку: "Доброго ранку, ми з України" або "Гамарджоба!" Втрати по техніці та бійцям вони мали постійно.

Андрей Рымарук пише про знищені 2 бата танчиків (60-80 одиниць) та три бригади с особовим складом і технікою. А я впевнений, що цифри він бере не зі стелі. Тобто тримались довго, втрати ворога значні. Плюс до цього — палаючи склади на цьому напрямку у орків за останні дні. Котла не відбулося. Справа не в території у сучасній війні, а в тому, хто збереже свою армію. Той і переможе і поверне всі землі. Крапка.

Ось фото саме з виїзда з Лиса на Тошківку — зараз вже немає сенсу мовчати про локацію. За спиною саме ті висоти. Попереду — дорога на Тошківку та Гірське.

Джерело

Важливо

Я повертаюся додому. Чому за кордоном бути важче, ніж в Україні

Важливо

Чорна смуга Росії. Чому в Москви підгоряє